Постанова

від 31.10.2011 по справі 6636/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний ад міністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. № 2-а- 6636/11/2070 Харківський о кружний адміністративний су д у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судово го засідання - Басовій Н.А.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміще нні суду в м. Харкові адмініст ративну справу за позовом

фізичної особи - підприємц я ОСОБА_3

до Державної податкової інс пекції у Зміївському районі у Харківській області

про скасування податкового п овідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особ а - підприємець ОСОБА_3, з вернувся до Харківського окр ужного суду з адміністративн им позовом, у якому просив ска сувати податкове повідомлен ня - рішення Державної пода ткової інспекції у Зміївсько му районі у Харківській обла сті від 21.01.2011р. №0000031701/0..

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на незаконність спірного ріш ення, невідповідність виснов ків, які викладені в акті пере вірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного за конодавства України. Позива ч наполягає на реальності ук ладеного між ПО-Ф ОСОБА_3 т а ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» договор у №1/06/10 від 01 червня 2010 р., посилаю чись на первинні документи (в идаткову та податкову наклад ні, товарно-транспортну накл адну, квитанцію до прибутков ого касового ордеру). Висновк и перевіряючої про порушення позивачем ст. 228 Цивільного ко дексу України вважає безпідс тавними та такими, що не відпо відають чинному законодавст ву. Позивач вважає, що така под ія, як складення у серпні 2010 рок у акту про відсутність ТОВ «Д ІВАРОС СОФТ» за місцезнаходж енням, відбулась вже після ук ладання та виконання спірног о договору, тому не може свідч ити про неможливість укладен ня або нікчемність останньог о.

В судовому засіданні предс тавник позивача повністю під тримав позовні вимоги та про сив суд скасувати оскаржуван е податкове повідомлення-ріш ення як незаконне та необґру нтоване та задовольнити позо в у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Зміївсько му районі, позов не визнав, пос илаючись у запереченні на Ак т перевірки від 25.10.2010 р. №1515/17-0-25/Н ОМЕР_1 та зазначає, що в ході проведення перевірки виявле но взаємовідносини із суб'є ктом господарювання - ТОВ «ДІ ВАРОС СОФТ», який здійснював діяльність, спрямовану на пр оведення операцій, пов'язан их з наданням податкової виг оди третіх осіб. Відповідач п осилається на дані невиїзної документальної перевірки Т ОВ «ДІВАРОС СОФТ» - акт переві рки від 26.08.2010 р. №591/23-7/37101808, який було складено ДПІ у Печерському р айоні м. Києва. Даним актом вст ановлено, що ТОВ «ДІВАРОС СОФ Т» здійснює правочини, які не спрямовані на реальне наста ння наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придб анні та продажу товарів (посл уг). Також, відповідач зазнача є, що працівниками ДПІ у Печер ському районі м. Києва було зд ійснено вихід на юридичну та фактичну адресу ТОВ «ДІВАРО С СОФТ» : 01133, м. Київ, пров. Лабора торний, буд. 22, в результаті чог о встановлено, що посадові ос оби ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» відсу тні за місцезнаходженням під приємства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечував і просив су д відмовити в задоволенні ад міністративного позову в пов ному обсязі.

Розглянувши матеріали спр ави, вивчивши доводи адмініс тративного позову та запереч ень проти нього, вислухавши п ояснення представників стор ін та дослідивши наявні по сп раві докази, суд дійшов висно вку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виход ячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у Зміївському районі 25.10.2010 р. пров одилася документальна невиї зна перевірка ФО-П ОСОБА_3 з питань дотримання вимог по даткового законодавства з по датку на додану вартість за ч ервень 2010 р. Матеріали перевір ки викладені в акті перевірк и від 25.10.2010 р. №1515/17-0-25/НОМЕР_1. На п ідставі вказаного акту перев ірки ФО-П ОСОБА_3 винесено оскаржуване податкове повід омлення-рішення від 21.01.2011 р. №000003 1701/0.

ФО-П ОСОБА_3 скористався правом на адміністративне о скарження податкового зобов 'язання, передбачене ст.56 Под аткового кодексу України.

04.03.2011 р. ФО-П ОСОБА_3 в рамках адміністративного оскаржен ня податкового зобов'язанн я направив до ДПА у Харківськ ій області скаргу про перегл яд податкового повідомлення -рішення від 21.01.2011 р. №0000031701/0, засто сованого до ФО-П ОСОБА_3

За результатами розгляду с карги позивач отримав 25 берез ня 2011 р. рішення ДПА у Харківськ ій області від 21.03.2011 р. №380/и/25-203, від повідно до якого скарга підп риємця залишена без задоволе ння, а податкове повідомленн я-рішення від 21.01.2011р. №0000031701/0 - без зм ін.

01.04.2011 р. ФО-П ОСОБА_3 направи в до ДПА України повторну ска ргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 21.01.20 11р. №0000031701/0.

За результатами розгляду с карги позивач отримав 25 травн я 2011 р. рішення ДПА України від 21.04.2011 р. №4072/к/25-0315, відповідно до яко го його скарга залишена без з адоволення, а податкове пові домлення-рішення від 21.01.2011р. №00000 31701/0 - без змін.

Податковим повідомленням- рішенням від 21.01.2011 р. №0000031701/0 згідн о з підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 Подат кового Кодексу України, п. 6.1 с т.6 Закону України «Про подато к на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР збільшено суму грошо вого зобов'язання з податку на додану вартість на загаль ну суму 41875 грн., у тому числі за о сновним платежем - 33500 грн., за штрафними (фінансовими) санк ціями - 8375 грн.

У спірному податковому пов ідомленні-рішенні ДПІ у Змії вському районі зазначено, що на підставі акту перевірки в становлено порушення п.п.7.2.1 , п .п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 -ВР.

В акті перевірки відповіда чем зазначено, що при проведе нні перевірки використано да ні невиїзної документальної перевірки контрагента ФО-П ОСОБА_3 - ТОВ «ДІВАРОС СОФТ » (код ЄДРПОУ 37101808) - акт перевірк и від 26.08.2010 р. №591/23-7/37101808. Вказаний акт перевірки складено ДПІ у Печ ерському районі м. Києва. Дани м актом було встановлено, що ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» здійснює правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідк ів, що обумовлені ними по прав очинах при придбанні та прод ажу товарів (послуг). Працівни ками ДПІ у Печерському район і м. Києва було здійснено вихі д на юридичну та фактичну адр есу ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» : 01133, м. Ки їв, пров. Лабораторний, буд. 22, в результаті чого встановлено , що посадові особи ТОВ «ДІВАР ОС СОФТ» відсутні за місцезн аходженням підприємства, про що було складено акт про відс утність підприємства за факт ичним місцезнаходженням №4678/2 3-9/37101808 від 26.08.2010 р.

Проте, на час здійснення спі рних господарських правовід носин (червень 2010 р.) подібні ак ти не були складені. Складанн я у серпні 2010 року акту про відс утність ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» з а місцезнаходженням, відбула сь вже після укладання та вик онання спірного договору, то му не може свідчити про немож ливість укладення або нікчем ність останнього.

Із акту перевірки ДПІ у Пече рському районі м. Києва вбача ється, що ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» м ало свідоцтво №100285635 про реєстр ацію платника податку на дод ану вартість, видане ДПІ у Печ ерському районі м. Києва, мало індивідуальний податковий н омер 371018026550 та перебувало у реєс трі платників податку на дод ану вартість. Дані документи підтверджують право підприє мства-контрагента виписуват и податкові накладні.

Щодо подання звітності кон трагентами та їх фактичне мі сцезнаходження після провед ених правовідносин, то платн ик податків не повинен нести відповідальність за фінансо во-господарську діяльність т а інші дії своїх контрагенті в.

Матеріалами справи підтве рджується, що 01 червня 2010 р. між П О-Ф ОСОБА_3 та ТОВ «ДІВАРОС СОФТ» було укладено договір №1/06/10, відповідно до якого ТОВ « ДІВАРОС СОФТ» зобов'язався поставити ФО-П ОСОБА_3 диз ельне паливо у відповідності до умов договору.

Відповідно до видаткової н акладної №РН-0000546 від 25.06.2010 р. та по даткової накладної №546 від 25.06.201 0 р. ФО-П ОСОБА_3 отримав диз ельне паливо у кількості 30000 л н а загальну суму 201000 грн., сума ПД В 33500 грн. Сплату провів грошови ми коштами до каси підприємс тва, що підтверджується квит анцією до прибуткового касов ого ордеру №546 від 25.06.2010 р.

Перевезення дизельного па лива проведено власним транс портом ФО-П ОСОБА_3 Переве зення здійснив водій ОСОБА _4, який був найманою особою п озивача відповідно до укладе ного трудового договору між працівником і фізичною особо ю, що зареєстрований у Зміївс ькому районному центрі зайня тості 24.03.2009р. Транспортування д изельного палива підтверджу ється також посвідченням про відрядження, подорожнім лис том вантажного автомобіля, т оварно-транспортною накладн ою.

Вказані документи спросто вують висновок відповідача п ро безтоварність проведеної операції.

Суд дійшов висновку про те, що правочин, який було вчинен о між позивачем та ТОВ «ДІВАР ОС СОФТ» є правомірним, реаль ним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є не обхідним для чинності правоч ину, його недійсність прямо н е заборонена законом, а також він не визнаний судом недійс ним.

Судом встановлено, що право ві наслідки, обумовлені прав очином, реально настали для о бох сторін.

Придбання дизельного пали ва відповідає господарській діяльності підприємця, зокр ема у 2010 році позивач здійснюв ав вантажні перевезення на т ериторії України згідно до у кладених договорів. Тому диз ельне паливо було придбане д ля ведення господарської дія льності. В обґрунтування поз овних вимог позивач надав до матеріалів справи Договори про надання послуг з перевез ення вантажів, акти виконани х робіт, подорожні листи вант ажного автомобіля, акти про в итрачання палива на власні п отреби.

Судом встановлено, що отрим ану податкову накладну №546 ві д 25.06.2010 р. на загальну суму 201000 грн ., сума ПДВ 33500 грн. позивачем вкл ючено до реєстру отриманих п одаткових накладних та до ро зділу ІІ Податковий кредит Д екларації з податку на додан у вартість за червень 2010 р.

Відповідно до п. п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість» із змінам и та доповненнями, який був чи нним на період спірних право відносин, податковий кредит звітного періоду визначаєть ся виходячи із договірної (ко нтрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8/1 цього Закону , протягом звітного періоду у зв'язку з :

- придбанням або виготовлен ням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяль ності платника податку;

- придбанням основних фонді в з метою подальшого викорис тання у виробництві та/або по ставці товарів (послуг) для оп одатковуваних операцій у меж ах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вказаного пі дпункту Закону позивач мав п раво на нарахування податков ого кредиту по отриманому ди зельному паливу, оскільки йо го отримано для ведення госп одарської діяльності .

Право на нарахування подат кового кредиту у ФО-П ОСОБА _3 виникло на підставі подат кової накладної, що засвідчу є факт отримання підприємцем дизельного палива. Згідно п.п . 7.2.3 Закону України «Про подато к на додану вартість» податк ова накладна є звітним подат ковим документом і одночасно розрахунковим документом. В ідповідно до п.п. 7.2.6 вказаного Закону податкова накладна є підставою для нарахування по даткового кредиту. З копії по даткової накладної №546 від 25.06.201 0 р., що надана до матеріалів сп рави, виписаної на адресу поз ивача ТОВ «ДІВАРОС СОФТ», вст ановлено, що остання містять усі обов'язкові реквізити податкової накладної, передб ачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість».

За таких обставин, слід дійт и висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач н е довів правомірності та обґ рунтованості мотивів суджен ня про порушення позивачем п .п. п.п.7.2.1 , п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п . 7.4 ст.7 Закону України «Про под аток на додану вартість» за в заємовідносинами з ТОВ «ДІВА РОС СОФТ».

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки с удження суб'єкта владних по вноважень про порушення пози вачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивіль ного кодексу України зроблен і з перевищенням компетенції органів державної податково ї служби України та не підтве рджуються добутими судом док азами.

Так, суд зауважує, що правов ідносини з приводу нікчемнос ті правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України , відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він б ув спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним (ч.1 с т.228); правочин, який порушує пуб лічний порядок, є нікчемним (ч .2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає т акож за необхідне керуватись правовими позиціями Верховн ого Суду України, які викладе ні у постанові Пленуму Верхо вного Суду України від 06.11.2009р. № 9 “Про судову практику розгля ду цивільних справ про визна ння правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентами були у кладені у цивільних (господа рських) правовідносинах (дал і за текстом - Постанова Пле нуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правоч инів, які є нікчемними як такі , що порушують публічний поря док, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на пор ушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ; 2) правочини, спрямовані на зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; правочини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права то що.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК має враховув атися вина, яка виражається в намірі порушити публічний п орядок сторонами правочину а бо однією зі сторін. Доказом в ини може бути вирок суду, пост ановлений у кримінальній спр аві, щодо знищення, пошкоджен ня майна чи незаконного заво лодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочи ну, що порушує публічний поря док, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту переві рки, суд наголошує, що даний до кумент не містить жодних фак тичних даних, які б засвідчув али наявність в діяльності п озивача обставин, котрі пере дбачені ч.1 ст.228 Цивільного код ексу України (з урахуванням в икладених в Постанові Пленум у ВСУ №9 правових позицій) як о знаки нікчемного правочину.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України правовий пор ядок в Україні базується на п ринципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений р обити те, що не передбачено за конодавством. Органи державн ої влади і органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, передбачений Ко нституцією і законами Україн и.

Державна податкова служба повинна керуватись в своїй д іяльності нормами законів та нормативних актів.

Таким чином, відповідна сто рона - ДПІ у Зміївському рай оні у Харківській області не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та і нтересів юридичної особи у с фері публічно-правових відно син, на підставі, у межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважен ь є неправомірним.

При таких обставинах, оскар жуване рішення не може вважа тися законним і обґрунтовани м та на думку суду маються пра вові підстави для задоволенн я адміністративного позову.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 19 Конституції Укра їни, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160- 163, 186, 254 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний поз ов фізичної особи - підприємц я ОСОБА_3 до Державної под аткової інспекції у Зміївськ ому районі у Харківській обл асті про скасування податков ого повідомлення - рішення - задовольнити в повному обся зі.

Скасувати податкове повід омлення-рішення Державної по даткової інспекції у Зміївсь кому районі у Харківській об ласті винесене відносно фізи чної особи - підприємця ОСО БА_3, а саме: № 0000031701/0 від 21.01.2011 року .

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної с карги постанова, якщо її не ск асовано, набирає законної си ли після повернення апеляцій ної скарги, відмови у відкрит ті апеляційного провадження або набрання законної сили р ішенням за наслідками апеляц ійного провадження.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Харківський окружний адмін істративний суд шляхом подач і апеляційної скарги протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийнятт я постанови у письмовому про вадженні апеляційна скарга п одається протягом десяти дні в з дня отримання копії поста нови.

Повний текст постанови виг отовлено 4 листопада 2011р.

Суддя Заічк о О.В.