Постанова

від 19.05.2008 по справі 5020-7/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа

№ 5020-7/108

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У

к р а ї н и

"19" травня

2008 р.  12:44                                                                               

м. Севастополь

Господарський

суд міста Севастополя у складі:

Судді

-  Ілюхіної Г.П.,

при

секретарі          -Дмитренко Т.М.,

за

участю представників:

від

прокурора                    -не з'явився;

від

позивача                    -Чернова Ю.М., головний

спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 7303 від 18.09.2007,

від

відповідача                    -не з'явився,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За          Прокурора Ленінського району міста

Севастополя

адміністративним          (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна,

11)

позовом           в інтересах держави в особі:

          Управління Пенсійного Фонду України

          в Ленінському районі міста

Севастополя

          (99008, м. Севастополь, вул.

Карантинна, 16-58)

до

відповідача          Приватного

підприємця ОСОБА_1

                    (АДРЕСА_1)

про          стягнення заборгованості в сумі

346,29 грн. -

Суть

спору:

26.03.2008

(вх.№102-пр) Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до

господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом в інтересах

держави в особі: Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста

Севастополя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в

сумі 346,29 грн., з яких: 274,09 грн. - 

фінансова санкція, 72,20 грн. -пеня, нараховані за несплату

(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових

внесків по рішенню № 1423 від 15.10.2007, з посиланням на статтю 121

Конституції України, статтю 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статті 14,

17, 20, 106, пункт 8 Прикінцевих положень 

Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,

Закон „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,

Інструкцію „Про порядок обчислення та уплати страховиками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в

Пенсійний Фонд України”, затверджену постановою правління Пенсійного Фонду

України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України

16.01.2004 за № 64/8663.

Ухвалою

від 27.03.2008 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято

рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього

судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення

справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті

110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).

Ухвалою

суду від 21.04.2008 закінчено підготовче провадження та справу призначено до

судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства

України (арк.с.29-31).

Відповідач

явку уповноважених представників в попереднє та судове засідання не забезпечив,

вимоги ухвал суду від 27.03.2008, 21.04.2008 не виконав, про причини неявки та

невиконання вимог ухвал суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.26, 39-43).

Згідно

зі статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в

судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи,

які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття

не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно

до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна

справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше

двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим

Кодексом.

При

викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в попереднє та

судове засідання, зобов'язувався надати необхідні для розгляду справи

документи, але в суд не з'явився та не надав витребуваних документів, суд

вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази,

суд -

ВСТАНОВИВ:

21.05.1998

ОСОБА_1 зареєстрована в якості приватного підприємця Ленінською районною

державною адміністрацією м. Севастополі за адресою: АДРЕСА_1, та є платником

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в

Управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя з

25.05.1998 (арк.с.3, 23).

Згідно

з довідкою адресно-довідкового бюро УМВС України в м. Севастополі від

15.01.2008 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.10).

15.10.2007

Рішенням начальника Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.

Севастополя  № 1423  на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті

106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за

несвоєчасну сплату страхових внесків за 

липень-грудень 2005 року, січень, березень та серпень 2006 року, січень

2007  року, чистого доходу за 2004, 2005,

2006 р.р. до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу  в розмірі 274,09 грн. та пені в розмірі 72,20

грн. за період з 01.04.2005 по 22.02.2007, згідно доданого розрахунку (арк.с.

5, 11).

Зазначене

рішення направлено на адресу відповідача 16.10.2007 та повернулось на адресу

позивача з позначкою установи пошти: „за закінченням терміну зберігання”

(арк.с.6).

В

рахунок оплати заборгованості по сплаті сум застосованих фінансових санкцій:

штрафу та пені кошти від відповідача не надходили.

Заборгованість

відповідача перед бюджетом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському

районі м. Севастополя на час вирішення адміністративного позову складає 346,29

грн., з яких: 274,09 грн. -штраф, 72,20 грн. - пеня.

Спір

виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній

сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у

встановлені строки та розмірі.

Правовідносини

сторін регулюються статтями 1, 11, 14, 17, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих

положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі -Закон № 1058), статтями 1, 2, 4 Закону України

„Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від

26.06.1997, з урахуванням змін та доповнень (далі -Закон № 400), „Інструкцією

про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного

фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від

19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під №

64/8663 (далі -Інструкція № 21-1).

Відповідно

до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво

інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно

положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках,

встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,

прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та

юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними

позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих

справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або

держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може

здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно

до частини п'ятої  статті 361

Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для

представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво

в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно

до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і

районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України

30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за

№ 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах у

містах є органами Пенсійного Фонду України, на яке покладено контроль за

надходженням збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ,

організації та громадян, Фонд має право проводити перевірки правильності

нарахування та сплати збору.

Відповідно

до пункту 3 статті 11 Закону № 1058, загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності.

Згідно

пункту 5 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій

статті 12 цього Закону.

Статтею

1 Закону № 1058 визначено, що страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне

страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені

згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною

другою статті 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний,

зокрема: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в

повному обсязі страхові внески.

Згідно

зі статтею 20 Закону України № 1058 та пунктів 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1,

страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми,

порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були

зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за

відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками

шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж

через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати

заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Частиною

десятою статті 20 Закону України №1058 встановлено, якщо страхувальники

несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них

застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно

до частини другої статті 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не

нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20

цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду

у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються

простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і

стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом

2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058, підпунктами 9.3.5, 9.4.1 пунктів

9.3, 9.4 частини дев'ятої  Інструкції №

21-1 встановлено, що Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до

страхувальників фінансові санкції, зокрема:

-          за несплату (неперерахування) або

несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових

внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними

органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки

платежу в розмірі:

-          10 відсотків своєчасно не сплачених

зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів

включно,

-          20 відсотків зазначених сум - у разі

затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно,

-          50 відсотків зазначених сум - у разі

затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно

на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і

фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум

коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно

до частин дванадцятої та тринадцятої статті 106 Закону № 1058, нарахування пені

починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку

відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником. Про

нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів

Пенсійного фонду виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх

винесення надсилаються страхувальнику. Суми пені та штрафів підлягають сплаті

страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Пунктом

8 Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що до набрання чинності

законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду

(крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України

"Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування

сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх

працівників" від 24 червня 2004 року), особи, зазначені в пунктах 3 і 4

статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених

у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що

перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим

Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних

осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно

пункту 2 статті 2 Закону № 400, об'єктом оподаткування є для платників збору,

визначених пунктом 3 статті 1 (фізичні особи - суб'єкти підприємницької

діяльності, які не використовують працю найманих працівників), та фізичних осіб

- суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього

Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а

також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують

працю найманих працівників), - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка

обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до

законодавства України.

Відповідно

до пункту 2 статті 4 Закону № 400 в редакції Закону, який діяв в звітній період

(липень 2005 року), на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються

ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 3 статті

1 та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1

статті 1 цього Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного

пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Пунктом

4.7 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір мінімального страхового внеску

визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати,

установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових

внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту

2.2 цієї Інструкції (фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у

тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок); члени сімей фізичних осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту

2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької

діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно, - займаються

адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з

отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності. ), - на 32 відсотки за

2004 - 2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка за 2007 рік.

У

встановлений законом строк зобов'язання відповідача по сплаті страхових

внесків, фінансових санкцій: штрафу на пені в сумі 346,29 грн. останнім не були

сплачені.

Відповідно

до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є

докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до

розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони

мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження

їхніх вимог або заперечень.

Докази,

одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини,

які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків,

коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач

не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і

заперечень, контрозрахунку заборгованості по сплаті фінансових санкцій: штрафу

на пені, доказів погашення заборгованості по сплаті фінансових санкцій: штрафу

на пені не надав.

Все

вищеперелічене дає суду право для висновку, що 

позовні вимоги в сумі 346,29 грн. підлягають задоволенню

повністю.

Відповідно

до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах,

в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи

юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не

стягуються.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 1, 11, 14, 17, 20, 106, пунктом 8

Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтями 1, 2, 4 Закону України „Про

збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про

порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду

України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від

19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під №

64/8663, статтями 70, 71, 94, 121, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_1, відомості про поточні

рахунки в матеріалах справи відсутні)

на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста

Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, кв.56-58,

ідентифікаційний код 22274991) заборгованість по сплаті фінансових

санкцій: штрафу на пені в сумі 346,29 грн.:

на

п/р № 25604705100012 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО

384027 суму 65,79

грн.,

на

п/р №  25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ

„Державний Ощадний банк України”, МФО 384027 суму 3,00 грн.,

на

п/р №  256022 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний

Ощадний банк України”, МФО 384027

суму 277,50 грн.

Постанова

набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її

складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Постанову

може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного

господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк

з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею

її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний

строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку

частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно

статті 42 КАС України, журнал судового засідання ведеться секретарем судового

засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і

приєднується до справи.

В

порядку статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право

ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом

семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові

зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

Суддя                                                                                                              

Г.П. Ілюхіна

Постанова

складена та підписана

в

порядку частини третьої статті 160 КАС України

21.05.2008 о 15 год.

10 хв.