Рішення

від 19.07.2011 по справі 20/5025/1177/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5025/1177/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2011 р.Справа № 20/5025/1177/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвторресурс" м. Рівне

до Закритого акціонерного товариства "Славута-папір" м. Славута

про  стягнення 11378,78 грн. з яких 10644,60 грн. - основний борг, 148,73 грн. - річні, 585,45 грн. - інфляційні

                                                  Суддя С.В. Гладій                                                                                                               

Представники сторін:

позивача:  Хомяков С.В. –директор

відповідача:  не з`явився

Суть спору:  Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11378,78 грн., в т. ч. 10644,60 грн. основного боргу, 585,45 грн. нарахувань інфляції та 148,73 грн. 3% річних, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати останнім отриманих згідно накладних №16 від 15.10.10р., 1/8 від 17.11.10р., 19 від 06.12.10р., 21 від 27.12.10р., 1 від 04.01.11р. товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою господарського суду від 04 липня 2011 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі  № 20/5025/1177/11. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не надав.  

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до усної домовленості між сторонами, за накладними №16 від 15.10.10р., 1/8 від 17.11.10р., 19 від 06.12.10р., 21 від 27.12.10р., 1 від 04.01.11р.згідно довіреностей №603 від 15.10.10р., 622 від 01.11.10р., 637 від 01.12.10р., 656 від 27.12.10р. позивач поставив ЗАТ "Славута –папір” макулатуру на загальну суму 48988,80 грн.

Відповідач частково погасив заборгованість на суму 38344,20 грн.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 10644,60 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 585,45 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції та 148,73 грн. –3% річних від простроченої суми.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками. Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за накладними №16 від 15.10.10р., 1/8 від 17.11.10р., 19 від 06.12.10р., 21 від 27.12.10р., 1 від 04.01.11р.згідно довіреностей №603 від 15.10.10р., 622 від 01.11.10р., 637 від 01.12.10р., 656 від 27.12.10р. позивач поставив відповідачу макулатуру на загальну суму 48988,80 грн., відповідач вказану продукцію отримав, проте оплату останньої провів частково на суму 38344,20грн..

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 585,45 грн. та 3% річних в сумі 148,73 грн. Зазначені нарахування позивачем  проведені правомірно  і підлягають  стягненню  з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань 3% річних в сумі 148,73 грн. та 585,45 грн. нарахувань інфляції підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвторресурс" м. Рівне до Закритого акціонерного товариства "Славута-папір" м. Славута про  стягнення 11378,78 грн. з яких 10644,60 грн. - основний борг, 148,73 грн. - річні, 585,45 грн. –інфляційні задоволити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Славута-папір" (м. Славута, Хмельницької області, вул. Б. Хмельницького,144, код 32285183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвторресурс" (м. Рівне, вул.. Князя Волдодимира,112а, код 32038742) –10644,60 грн. (десять тисяч шістсот сорок чотири гривни 60 коп.) основного боргу, 148,73 грн. (сто сорок вісім гривень 73 коп.) 3% річних, 585,45 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 45 коп.) нарахувань інфляції, 113,79 грн. (сто тринадцять гривень 79 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      С.В. Гладій