Постанова

від 22.01.2008 по справі 7/13-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000,

м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "22"

січня 2008 р.                                                           

Справа №7/13-А

За

позовом  Управління Пенсійного фонду

України у м. Хмельницькому 

до

приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про

стягнення 230,82 грн.

Суддя                      Секретар судового

засідання

Представники сторін:

від позивача: Заярнюк

І. В. - довіреність №16844/12 від 15.09.2007р.       

від відповідача: не

з'явився

Суть

спору: позивач

звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 230,82грн.

заборгованості по сплаті страхових внесків. На підтвердження позовних вимог

надав акт №594 від 01.06.2007р. про розрахунок належних до сплати сум

фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частин фіксованого податку,

вимогу про сплату боргу, інформацію ДПІ у м.Хмельницькому про доходи СПД,

розрахунок суми позовних вимог. В судовому засіданні повністю підтримав позовні

вимоги.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не подав, доказів

погашення заявленої до стягнення заборгованості в добровільному порядку не

надав.  

Розглядом

матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідач

є суб'єктом підприємницької діяльності та відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є

платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування.

Відповідно

до акту про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового

внеску з урахуванням частин фіксованого податку у відповідача виникла

прострочена заборгованість за І квартал 2005р. фіксований розмір страхового

внеску в сумі 230,82грн., що підтверджується поданими позивачем актом про

розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску,

розрахунком суми позовних вимог.

З

метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача

направлялася вимога про сплату боргу №Ф-967 від 01.06.2007р., яка отримана

відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

У

зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, позивачем подано позов до суду

про примусове стягнення даної заборгованості.

Аналізуючи

надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

Відповідно

ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно

до цього  Закону сплачують страхові

внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески -

кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше;

кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно

до цього Закону.

Відповідно

до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є:

роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до

законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та

господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі

філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених

підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних

партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із

застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та

інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний

торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового

договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за

договорами цивільно-правового характеру.

Згідно

п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,

обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові

внески.

Відповідно

до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові

внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через

20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно

ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових

внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх

з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми

страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у

строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені

територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою

ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових

внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням

фінансових санкцій.

Територіальні

органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного

фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих

днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний

сплатити суми  недоїмки та суми

фінансових санкцій.

У

разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного

фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не

сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього

фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним

органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у

разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки

протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний

орган Пенсійного фонду  звертається в

установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до

відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган

Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з

позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з

позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені

законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На

підтвердження позовних вимог позивачем 

надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та

вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За

таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 230,82грн.

заборгованості підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному

законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 14,

69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6, 7 Розділу 7 „Прикінцеві та

перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов

Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 230,82грн. задовольнити.

Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Хмельницький, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на

користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (м.

Хмельницький, вул. Театральна, б. 12, код 01526313) 230,82грн. (двісті тридцять

гривень 82 коп.).

Згідно

ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші особи, які  беруть участь у  справі 

мають право  оскаржити  в 

апеляційному  порядку Постанову

повністю або частково. Заява про апеляційне 

оскарження подається протягом  10

днів дня проголошення,  апеляційна    скарга 

подається протягом  20 днів після

подання   заяви по апеляційне оскарження.

Подаються    до    Львівського 

апеляційного   адміністративного    суду    

через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ 

Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ 

набирає законної сили  після   закінчення   

строку  подання   заяви 

про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після

закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо

його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи.

Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:1 - до

справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Спеціаліст - Цимбалюк І.О.