Рішення

від 26.05.2008 по справі 14/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26

26.05.08 

Україна

Господарський суд   

Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                       

Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш 

Е  Н  Н  Я

22

травня 2008р.                                                                                                      

справа №14/107

За

позовом: Приватного

підприємства „Білдінг Хауз”, вул.Рейтерська,35а, м. Київ, 01034

До

відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1

Про  стягнення 

136346грн. 28коп. 

Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Бурлаченко О.С. директор, Дяченко

Н.О. представник, довіреність від 21.04.08р.

Від відповідача: 

не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем

подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 104 078,95грн.

за поставлений товар на підставі договору №1/09/07 від 14.09.07р. по видатковим

накладним №РН-000098 від 14.09.07р. та №РН-000103 від 18.09.07р., 19775,00грн.

інфляції, 1599,68грн. три проценти річних та 10892,65грн. пені.

Представник

позивача в судовому засіданні 22.04.08р. надав клопотання №01/04К від

02.04.08р. про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив вжити заходів

забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти

відповідача, а саме на квартиру, що знаходиться АДРЕСА_2, автомобіль марки

PEUGEOT 206, 2006р випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, рахунок НОМЕР_2 в

АКІ Банк „Укрсиббанк” МФО 351005, в задоволенні якого судом було відмовлено про

що вказано в ухвалі суду від 22.04.08р.

Позивачем

до матеріалів справи подано постанову про порушення кримінальної справи від

08.02.08р. за фактом заволодіння товарно-матеріальними цінностями ПП „Білдінг

Хауз” за ознаками злочину, передбаченого чт.190 ч.3 КК України.

Представник

позивача в судовому засіданні надав пояснення до позовної заяви, в якому

зазначив, що 24.04.08р. позивачем направлено відповідачу цінним листом з описом

два екземпляри акту звірки взаєморозрахунків, проте 12.05.08р. позивачу було

повернуто вказаного листа у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що згідно

умов договору №1/09/07 від 14.09.07р. покупець (відповідач по справі) здійснює

попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості товару, що позивач

виставив відповідачу рахунок-фактуру на попередню оплату вартості товару в сумі

66914,88грн., а відповідач направ по факсу позивачу копію платіжного доручення

№126 від 18.09.07р. на суму 54121,51грн. як докази здійснення передплати за

товар, що в подальшому з'ясувалося, що платіжне доручення №126 від 18.09.07р. є

підробленим, внаслідок чого порушено кримінальну справу стосовно заволодіння

матеріальними цінностями позивача шляхом підроблення платіжного доручення від

18.09.07р. №126.

Відповідно

до ст.22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в

судовому засіданні надав заяву від 20.05.08р. про зменшення розміру позовних

вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі

133987,98грн., а саме 104 078,95грн. боргу, 18526,05грн. інфляції за період

жовтень 2007р.-березень 2008р., 9749,08грн. пені за період з 24.09.07р. по

02.04.08р., 1633,90грн. три проценти річних за період з 24.09.07р. по

02.04.08р., а також просив повернути позивачу з державного бюджету зайво

сплачене державне мито в сумі 23,58грн. у зв'язку із зменшенням розміру

позовних вимог.

Представник

позивача в судовому засіданні надав клопотання про вжиття заходів забезпечення

позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача,

обґрунтовуючи його тим, що заборгованість відповідача по договору №1-09/07 від

14.09.07р. з врахуванням пені, інфляції, 3% річних становить 133987,98грн., що

відповідач не відповідає на телефонні дзвінки та кореспонденцію позивача, не

з'являється в судові засідання, дійсне місцезнаходження відповідача невідоме,

що проти відповідача порушено кримінальну справу стосовно заволодіння

матеріальними цінностями позивача шляхом підроблення платіжного доручення від

18.09.07р. №126, що відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання по

оплаті заборгованості і є всі підстави вважати, що в подальшому відповідач буде

перешкоджати виконанню судового рішення. Вказане клопотання позивача розглянуто

судом та задоволено частково про що прийнято ухвалу.

          Відповідач відзив на позов не надав,

повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від

відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі та

про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача повернулася

до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну

зберігання.

Рішення

приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського

процесуального кодексу України.

Розглянувши

подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду

справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши

фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

          У відповідності до приписів Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”

відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, які були внесені до Єдиного

державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних

змін.

Згідно

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.10.01р., місце проживання

АДРЕСА_1. Згідно довідки адресно-довідкового бюро від 22.05.08р. місце

проживання ОСОБА_1 зареєстровано АДРЕСА_1.

Розглянувши

подану позивачем заяву від 20.05.08р. про зменшення розміру позовних вимог суд

доходить висновку, прийняти зменшення розміру позовних вимог в частині

стягнення інфляції на суму 1248,95грн., в частині стягнення пені на суму

1143,57грн. та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних

на суму 34,22грн., порівняно з первісно заявленими позовними вимогами, оскільки

це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом

інтереси.

Заява

позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд

розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення

позовних вимог.

Згідно

ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають

між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно

до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712

Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник

зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні

-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар

(товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До

відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України,

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір

купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

14.09.07р.

між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №1/09/07.

Відповідно до п.1. договору постачальник (позивача по справі) зобов'язується

передати у власність покупця (відповідача по справі) товар, перелік якого

зазначено в акті прийому-передачі, а покупець зобов'язується прийняти товар та

оплатити його на умовах даного договору.

На

виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових

накладних №РН-000103 від 18.09.07р. на суму 69914,88грн., №РН-000098 від

14.09.07р. на суму 34164,07грн. та відповідних актів прийому-передачі

будівельних матеріалів згідно договору поставки №1/09/07 від 14.09.07р., а

всього на загальну суму 104 078,95грн. Факт отримання товару підтверджується

вказаними вище накладними, актами прийому-передачі будівельних матеріалів

підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.

Позивачем

також виписані відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000161 від 17.09.07р. на суму

69914,88грн. та №СФ-0000160 від 14.09.07р. на суму 34164,07грн.

Згідно

ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар

після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо

договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати

товару.

Відповідно

до п.3.1. договору покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від

загальної вартості товару згідно видаткової накладної на день відвантаження.

Відповідно до п.3.2. договору покупець здійснює остаточний розрахунок у розмірі

50% від загальної вартості товару на протязі 5 календарних днів з моменту

отримання покупцем видаткової накладної. З огляду на викладене відповідач

зобов'язався розрахуватися за отриманий товар по видатковій накладній

№РН-000103 від 18.09.07р. у строк -23.09.07р. та №РН-000098 від 14.09.07р. у

строк -19.09.07р.

Позивачем

до матеріалів справи подано факсокопію платіжного доручення №126 від 18.09.07р.

(а.с.18) про перерахування на розрахунковий рахунок позивача № 26000060104165

МФО 320649 „Ф „Розрах.Центр” ЗАТ КБ Приватбанку” відповідачем ФОП ОСОБА_1 з

розрахункового рахунку відкритого в „Акц.Ком.Іннов.Банк „Укрсиббанк”

54121,51грн., на якому міститься відмітка про проведення платежу 18.09.07р.

відділення №404 АКІБ „УкрСиббанк”.

Згідно

довідки відділення „Розрахунковий центр” ПриватБанку №1861 від 01.04.08р.

виданої ПП „БілдінгХауз” кошти на рахунок №26000060104165 за період з

14.09.07р. по 26.03.08р. з р/р НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1. ІН НОМЕР_4, відкритому в

Укрексімбанк м.Харків МФО 351005 не надходили.

Як

свідчать матеріали справи, позивач стверджує про ненадходження коштів на його

рахунок у сумі 54121,51грн. від відповідача для погашення заборгованості за

отриманий товар.

Позивачем

до матеріалів справи подано лист від 09.02.08р. за №5/330 Чернігівського

міського відділу УМВС України в Чернігівській області, в якому повідомляється

про порушення за заявою позивача кримінальної справи №25/35380 за фактом

заволодіння товарно-матеріальними цінностями ПП „БілдінгХауз” за ознаками

складу злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України, і додану до нього копію

постанови від 08.02.08р. про порушення кримінальної справи №25/35380.

У

відповідності зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства

повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

На

день розгляду справи сторонами не подано суду доказів у розумінні статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України щодо проведення відповідачем

оплати за отримані будівельні матеріали.

Таким

чином, відповідач за поставлений товар не розрахувався, заборгованість

відповідача на день розгляду справи становить 104 078,95грн., що

підтверджується матеріалами справи.

Згідно

ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору

та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання

не допускається. За таких обставин, борг в сумі 104078,95грн. підлягає

стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно

до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських

відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері

господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на

підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України -штрафними санкціями є

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка

сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення

господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського

зобов'язання.

У

п.8.2. договору сторони визначили, що у разі порушення терміну, визначеного у

п.7.4.2. та п.3.2. цього договору, покупець сплачує суму у розмірі 1% за кожний

день прострочення платежу.

Позивач

просить стягнути 9749,08грн. пені за період з 24.09.07р. по 02.04.08р.

розраховану у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період

прострочки зобов'язання відповідача.

Відповідно

до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Позивач

з врахуванням зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача

9749,08грн. пені за період з 24.09.07р. по 02.04.08р., однак як свідчить

наведений позивачем розрахунок пені позивачем не було враховано, що нарахування

пені припиняється через шість місяців з моменту настання строку виконання

зобов'язання, а саме по видатковій накладній №РН-000103 від 18.09.07р.

припиняється нарахування пені 24.03.08р. та №РН-000098 від 14.09.07р.

припиняється нарахування пені 20.03.08р., а тому суд доходить висновку, що

вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі

9230,71грн. В решті нарахування пені вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку

з їх необґрунтованістю.

Відповідно

до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три

проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Позивач

просить сягнути з відповідача 1633,90грн. три проценти річних за період з

24.09.07р. по 02.04.08р. та 18526,05грн. інфляції за період жовтень 2007р.

-березень 2008р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляції,

суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому

задоволенню, а саме в частині стягнення 3% річних  в сумі 1631,72грн., в частині стягнення

інфляції в сумі 18506,26грн. В решті стягнення 3% річних та інфляції відмовити

у зв'язку з допущеними арифметичними помилками.

Оскільки

відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193

Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за

отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні

вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення

основного боргу в сумі 104 078,95грн., в частині стягнення пені в сумі

9230,71грн., інфляції в сумі 18506,26грн., 3% річних в сумі 1631,72грн. В решті

позову відмовити.

Враховуючи,

що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних

зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу

України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в

сумі 1334,48грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Клопотання

позивача про повернення з державного бюджету зайво сплачене державне мито в

сумі 23,58грн. задоволенню не підлягає, оскільки державне мито в сумі

1363,46грн., перераховане згідно квитанції №11 від 03.04.08р., сплачено в межах

суми заявленої до стягнення в позовні заяві -136346,28грн. Крім того, ні

Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.93р. №7-93,

ні Інструкцією про порядок обчислення і справляння державного мита,

затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від

22.04.1993 року № 15, ні нормами Господарського процесуального кодексу України

не передбачено повернення з Державного бюджету позивачеві сплаченого державного

мита в разі зменшення позовних вимог.

Керуючись

ст.175, 193, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526,

625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.

Прийняти збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 34,22грн.

2.

Позовні вимоги задовольнити частково.

3.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в Укрсиббанк м.Харків, МФО 351005 код НОМЕР_4) на

користь Приватного підприємства „Білдінг Хауз” (вул.Рейтерська,35а, м. Київ,

р/р 26000060104165 в ФКВ „Приватбанк” МФО 320649, код 34353993)

104078грн.95коп. боргу, 9230грн.71коп. пені, 18506грн.26коп. інфляції,

1631грн.72коп. три проценти річних, 1334грн.48коп. державного мита,

118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

4. В

решті позову відмовити .

Суддя                                                                                                   

Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 26.05.08р.

Суддя                                                                                                   

Н.Ю.Книш