Постанова

від 11.10.2006 по справі 5/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2006                                                                                   Справа № 5/21

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Сизько І.А., Крутовських В.І.

при секретарі – Врона С.В.

        за участю представників:

        позивача: Саква Д.Ю., Мицько Р.М.

        відповідача: Хромих І.Г., Черкащина Т.Ф.

                     розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ та КП ЖКГ „Раївське”, с. Раївка Синельниковського р-ну Дніпропетровської обл. на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 30.05.2006 року у справі № 5/21

           за позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ

           до Комунального підприємства житлово-комунального господарства „Раївське”, с. Раївка Синельниковського р-ну Дніпропетровської обл..

           про стягнення 15186,01грн.

                                                   ВСТАНОВИВ:  

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006  року у справі № 5/21 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 15186,01грн. (у тому числі: 6130,31грн. - заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором №06/03-1509ТЕ-3; 2548,39грн. –пені за прострочку оплати спожитого газу; 4735,69 грн. –інфляційних втрат; 429,12 грн. –7% штрафу  та 1342,50 грн. –3% річних) задоволенні частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 6130,31грн. –заборгованості та 2548,39грн. –пені; в решті суми позову відмовлено.

           Вмотивовуючи рішення, господарський суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі 7%, суми інфляційних витрат і 3% річних є необґрунтованим.

                      З рішенням го?сподарського суду не погоджу?ються ні позивач, ні відповіда?ч, з посиланням на неповне з'яс?ування обставин, що мають знач?ення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

                    Не погоджуючись з рішенням? господарського суду, позивач? звернувся з апеляційною скар?гою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні інфляційних нарахувань та 3% річних та задовольнити позов?ні вимоги в даній частині у повному обсязі.

                       При цьому скаржник посилається на те, що відпо?відно до чинного законодавст?ва боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Зазна?чена відповідальність за сво?єю правовою природою не відно?ситься до штрафних санкцій.

                       Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язаннях і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.; 3% річних – являється платою за користування чужими грошовими коштами.

            Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був; в судовому засіданні представники відповідача послалися на безпідставність доводів позивача, внаслідок чого апеляційна скарга не може бути задоволена.

            Не погоджуючись з рішенням господарського суду, з апеляційною скаргою звернувся і відповідач –КП ЖКГ „Раївське”, оскаржуючи рішення господарського суду в задоволеній частині. Доводи апеляційної скарги вмотивовані посиланням на закінчення строку позовної давності для стягнення заборгованості та пені і погашення спірної заборгованості заліком.

            Представники позивача доводи скаржника заперечили.

                       За клопотанням сторін строк розгляду скарги було продовжено до 16.10.2006р.

                     У судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.10.2006р.

             У судовому засіданні 11.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

          Як убачається з матеріалів справи, на виконання договору №06/03-1509ТЕ-3 від 17.02.2003р., укладеного між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Постачальник) та КП ЖКГ „Раївське” (Покупець), відповідачу в період з січня по грудень 2003р. був поставлений природний газ в обсязі 157,369 тис.куб.м. на загальну суму 26319,04 грн., що підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі.

           Умовами зазначеного договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування.

           Фактично оплачено відповідачем за спожитий газ 20188,73 грн. ( у тому числі 2651,95 грн. згідно ст. 39 Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” та постанови КМУ від 29.07.2005р. „Про заходи щодо проведення у 2005р. розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги”, що документально підтверджено в судовому засіданні), сума боргу склала 6130,31 грн. Доказів оплати спожитого газу за спірним договором у повному обсязі відповідачем не надано.

           Посилання відповідача на переплату суми 15879,50 грн. не може бути прийнято до уваги, оскільки, вона мала місце за іншим договором - №06/02-1809Т.

           Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати спожитого природного газу у строки, зазначені в договорі, покупець повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла в період, за який сплачується пеня.

           Відповідно до умов договору позивачем за період з 06.02.2005р. по 06.02.2006р. нараховано відповідачу пеню у розмірі 2548,39 грн.

           В силу ст. 161 ЦК УРСР (норми якого діяли на момент укладення договору) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

           Такий же обов'язок визначений і діючими на момент звернення до суду з позовом нормами.

           Відповідно до п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

            Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

            Відповідно до ст. 178 ЦК УРСР та ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею) тощо. Відповідальність за порушення виконання зобов'язання з оплати визначена умовами договору у вигляді пені.

            Таким чином, рішення суду в частині задоволення позову щодо стягнення основної заборгованості та пені прийнято з дотримання та правильним застосуванням норм матеріального права.

           Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених вимог в частині стягнення штрафу, передбаченого п.2 ст. 231 ГК України, враховуючи, що п. 5 Прикінцевих положень ГК України визначено, що його положення щодо відповідальності за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до 01.01.2004р.

           Відповідальність за порушення виконання зобов'язання з оплати визначена умовами договору у вигляді пені. Крім того, відповідний договір був укладений до 01.01.2004р.  

           Таким чином, висновок суду щодо відмови у позові в частині стягнення 7% штрафу також є обгрунтованим.

           Між тим, висновок щодо необгрунтованості заявлених вимог у повному обсязі в частині збитків від інфляції, 3% річних  є помилковим.

           З розрахунку позову вбачається, що збитки від інфляції та 3%річних нараховані позивачем у період з лютого 2003р. по грудень 2005р., тобто, як у період дії ЦК УРСР, так і в період набрання чинності ЦК України.

           Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

           Разом з тим, п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 08.10.99р. №1136 "Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР" передбачено, що він не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.  

           Своєчасність виконання грошового зобов'язання відповідачем безпосередньо пов'язана з оплатою населенням комунальних послуг. Таким чином, з моменту нарахування до 01.01.2004р. приписи ст. 214 ЦК УРСР не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

           Однак, ЦК УРСР, у т.ч. ст. 214 ЦК УРСР, втратив чинність згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень з 01.01.2004р.

           Обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних встановлений і ч. 2 ст. 625 ЦК України (чинному у період за який також нараховані збитки від інфляції та 3% річних). При цьому, зазначена норма не містить випадків обмеження її дії і повинна застосовуватись до спірних правовідносин згідно з положеннями Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

            За викладених обставин позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню в частині інфляційних втрат в сумі 3629,19грн. та 3% річних в сумі 940,58 грн. (за період з січня 2004р. по грудень 2005р.)     

             З огляду на вищевикладене рішення господарського суду належить змінити.

             На підставі наведеного, керуючись ст. ст?. 101, 103-105 ГПК України,  суд              

                                                          ПОСТАНОВИВ :

            Апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та апеляційну скаргу  комунального підприємства житлово-комунального господарства „Раївське” задовольнити частково.

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006р. у справі №5/21 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

           „Стягнути з Комунального підприємства житлово-комунального господарсьва „Раївське” (52523, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, с. Раївка, вул. Горького, 11, р/р №26001301264, МФО 306362, код ЄДРПОУ 32087119) на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, р/р № 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) суму 6130,31 грн. основного боргу, 2548,39 грн. пені, 3629,19 грн. інфляційних втрат, 940,58 грн. 3% річних, 198,75 грн. державного мита (у тому числі за розгляд апеляційної скарги) та 67,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

           В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

           Доручити виконання постанови господарському суду Дніпропетровської області.

        Головуючий                                                                              І.В.Тищик

        Судді:                                                                                          І.А.Сизько

                                                                                                             В.І.Крутовських