Постанова

від 15.07.2008 по справі 17-3-14-9-30-23-13/02-4811а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17-3-14-9-30-23-13/02-4811А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р. Справа  № 17-3-14-9-30-23-13/02-4811А

Господарський суд Одеської області

у складі колегії суддів головуючого судді Горячук Н.О., суддів Мазура Д.Т., Никифорчука  М.І.

при секретарі судового засідання Громової Н.М.

за участю представника позивача дир. Чикригіна О.В.

представника  відповідача ДПІ у Київському районі м. Одеси за дов. Подорожнього А.С.

представника  відповідача   ГУДКУ в Одеській області за дов. Санжарук О.О.

представника Прокуратури у Київському районі м. Одеси за посвідченням Журило С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 17-3-14-9-30-23-13/02-4811А

за позовом Малого приватного підприємства "Альтаїр - Атаргатіс"

до відповідачів Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Головного управління державного казначейства України в Одеській області

За участю Прокуратури у Київському районі м. Одеси

про визнання незаконним та скасування розпорядження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 26927 від 15.10.2001 року та стягнення 893000 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2001 року

В С Т А Н О В И В:

В засіданні суду по 15.07.2007р. була оголошена перерва відповідно до ст. 150 КАС України.

                    Суть спору: Мале приватне підприємство "Альтаїр - Атаргатіс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього про стягнення з Державного бюджету України, платник Головне управління Державного казначейства України в Одеській області бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2001 року та визнання незаконним і скасування розпорядження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 26927 від 15.10.2001 року.

Відповідачі позовні вимоги не визнають з підстав, викладених у відзивах на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена на підставі п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

На підставі податкової декларації з ПДВ за серпень 2001р. (наданої в ДПІ у Київському районі м. Одеси 25.09.01р.) у позивача виникла сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету на загальну суму 893 тис. грн., після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних періодів шляхом перерахування на рахунок в установі банку.

Бюджетне відшкодування у позивача виникло у зв'язку з здійсненням двох господарсько-фінансових операцій. Перша: контракт №2 від 28.02.2001р. позивача з фірмою "Шахиня" (Туркменія) на виконання ремонтних та монтажних робіт у м.Ашхабад (Туркменія). Загальна вартість робіт 1003530 доларів США. Друга: придбання цих ремонтних та монтажних робіт (послуг) по договору з ПП "Констар" (м. Миколаїв) від 28.02.2001р. На виконання договору ПП "Констар" здійснило виконання цих робіт (акт прийому - передачі б/н від 31.08.2001р.) та склало податкову накладну №21 від 31.08.2001 року.

МПП "Альтаїр-Атаргатіс" здійснило продаж ремонтних та монтажних робіт виконаних МПП "Констар" фірмі "Шахиня" (Туркменістан), що підтверджується актом від 31.08.2001 року про виконання у повному обсязі робіт згідно Додатку до контракту №2 від 28. 02 2001 року.

ДПІ у Київському районі м. Одеси (далі –ДПІ) вважає, що позовні вимоги позивача стосовно бюджетного відшкодування на загальну суму 893 тис. грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав:

ДПІ посилається на те, що позивач не здійснив оплату за придбанні ремонтні та монтажні роботи ПП "Констар" та не отримав кошти від фірми "Шахиня" (Туркменістан) за надані послуги.

Статтею 7 п.7.4 п.п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництв (обігу) та основних фондів чи матеріальних активів.

Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту наявності зобов'язання по сплаті ПДВ у ціні товару, що платником не оплачений.

Твердження ДПІ, що позивач не здійснив оплату за придбанні ремонтні та монтажні роботи ПП "Констар" та не отримав кошті від фірми "Шахиня" (Туркменістан) за надані послуги не відповідає дійсності. До матеріалам справи надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які свідчать про сплату позивачем послуг, отриманих від ПП "Констар", та прибуткових касових ордерів, які свідчать про сплату фірмою "Шахиня" (Туркменістан) послуг, отриманих від позивача.

ДПІ вказує що податкова звітність надавалася ПП "Констар" одноразово у вигляді декларації по ПДВ за червень 1999р., що свідчить про відсутність діяльності вказаного суб'єкту підприємницької діяльності. Згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №466692 ПП "Констар" з кодом ЄДРПОУ 30459684 виключено з держреєстру України тільки згідно судового рішення від 05.01.2007р. щодо припинення юридичної особи, що не пов”язано з її банкрутством..  

З довідки „Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету” від 07.02.2007р. вбачається, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Право позивача на податковий кредит, підтверджується документами - договором, актами на виконані роботи, кошторисами, податковою накладною, свідоцтвом платника ПДВ  ПП «Констар».

Як вказує ДПІ, договір позивача з ПП "Констар" (м. Миколаїв) від 28.02.2001р. затверджено печаткою з кодом ЄДРПОУ 30459884, тобто відмінним від вказаного в листі Реєстраційно-ліцензійної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 07.05.02р. №510-11 (код ЄДРПОУ 30459684). Крім того ДПІ вказує, що податкова накладна отримана позивачем від ПП "Констар" №21 від 31.08.01р. на загальну суму 5358000грн. у т.ч. ПДВ 893 тис. грн. із зазначенням індивідуального податкового номеру - 304598814044, тобто відмінним від вказаного в свідоцтві про реєстрацію ПП "Констар", як платника ПДВ за №19917587, виданому ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 08.06.98р. (індивідуальний податковий номер –304596814044).

На підставі цього ДПІ вважає, що податкова накладна видана не існуючим підприємством (ПП „Констар" з кодом ЄДРПОУ 30459884). Такий висновок ДПІ робить на підставі невідповідності в одній цифрі коду ЄДРПОУ в круглій печатці, коду вказаному в свідоцтві про реєстрацію ПП "Констар", як платника ПДВ. Однак до матеріалів справи представлені документи, а саме додаткова угода від 05.03.02р. до договору з ПП "Констар" (м. Миколаїв) від 28.02.2001р., де вказується на помилку в коді ЄДРПОУ на печатці (помилково вказана цифра „8” замість цифри „6”) і що сторони підтверджують договір від 28.02.2001р. Крім того, в додатковій угоді підтверджується факт видачі позивачу податкової накладної №21 від 31.08.01р. на загальну суму 5358000 грн., у т.ч. ПДВ 893000 грн., в якій в індивідуальному податковому номері помилково  вказана цифра „8” замість цифри „6”. Крім того, ПП „Констар" листом від 25.09.01р. повідомило позивача про помилку в коді ЄДРПОУ на печатці і підтверджує,  свій код ЄДРПОУ 30459684.

Також слід відмітити, що в 1-му екземплярі податкової накладної №21 від 31.08.01р. є посилання на свідоцтво платника ПДВ №19917587, видане ПП „Констар" (код ЄДРПОУ 30459684) 08.06.98р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва. Сам факт видачі цього свідоцтва ДПІ Заводського району м. Миколаєва підтверджується ДПІ в акті перевірки  ДПІ у Київському районі м. Одеси від 15.10.01р. №26-2/4-13899143-68 Д "Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні, сплаті та бюджетному відшкодуванні ПДВ МПП "Альтаір-Атаргатіс" за серпень 2001р.".

ДПІ вважає, що ПП "Констар" неправомірно виписало податкову накладну №21 від 31.08.2001 року з зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 893000 грн., так як ремонтні та монтажні роботи, які були виконані ПП "Констар", виконувалися за межами України, тобто ПП "Констар" повинно було застосовувати податок за нульовою ставкою, згідно ст.6 п.6.2 п.п.6.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість", ставка податку для робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

ДПІ не врахувала, що договір позивача з ПП "Констар" - це договір з резидентом України, розрахунок по договору здійснювався на митній території України, валютою договору є національна валюта України. Стаття 8 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла на момент перевірки однозначно регламентує порядок оподатковування надання послуг (робіт) за межами митної території України. Зокрема, згідно п.8.1. цього Закону, підтвердженням таких зовнішньоекономічних операцій є: митні декларації, акти виконаних робіт (послуг), а також платіжні документи, що підтверджують надходження коштів за надання послуг, виконання робіт. Посилання ДПІ на наявність контракту між позивачем та нерезидентом (фірма "Шахиня"), також підтверджує обґрунтованість права позивача на податковий кредит внаслідок операцій з ПП «Констар».

Посилання ДПІ на інформацію АТ „Міжбанківська служба безпеки "Скіф", що фірма "Шахіня" в Туркменістані не зареєстрована, судом до уваги не прийнято, бо така інформація повинна бути отримана від відповідних органів Туркменістану, уповноважених надавати інформацію про реєстрацію юридичних осіб.

Стосовно фактів, пов'язаних з порушеннями при укладанні та виконанні контракту №2 від 28.02.2001р. між позивачем та фірмою "Шахіня", визначених ревізією аудиторської фірми „Аудифон”, виконаною згідно  постанови слідчого   Прокуратури у Київському районі м. Одеси Кичка Ю.В. від  08.02.2002р., слід зазначити, що на час розгляду справи не має судового рішення про визнання недійсним контракту №2 від 28.02.2001р. між позивачем та фірмою "Шахіня".

Таким чином, доводи ДПІ стосовно відсутності підстав для бюджетного відшкодування на загальну суму 893 тис. грн. не обґрунтовані і не відповідають чинному законодавству.

Вищевикладені доводи стосовно відсутності підстав для бюджетного відшкодування на загальну суму 893 тис. грн. викладені в акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси від 05.10.01р. №26-2/4-13899143-68 Д "Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні, сплаті та бюджетному відшкодуванні ПДВ МПП "Альтаір-Атаргатіс" за серпень 2001р". Враховуючи їх необґрунтованість та невідповідність  чинному законодавству, а також, що на підставі цього акту було прийняте розпорядження ДПІ у Київському районі м. Одеси №26927 "Про внесення змін у визначену платником суму податку на додану вартість за результатами попередньої перевірки податкової декларації по податку на додану   вартість"   від 15.10.01.р., то це розпорядження підлягає скасуванню.

Клопотання позивача про негайне виконання постанови суду в порядку ч.1 ст. 256, ч.1 ст. 257 КАС України, судом відхилено, бо ч.1 п. 1 ст. 256 КАС України стосується періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах суми стягнення за один місяць. Виконання судових постанов здійснюється у відповідності з діючим законодавством.

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 94, п.3 ст.160, ст.ст.161-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

          1.    Позов задовольнити.

                    2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 26927 від 15.10.2001 року.

          3. Стягнути з державного бюджету України р/р 31116030700005 відкритий на ім'я ГУДКУ в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова, 1а) „бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами”, код ЄДРПОУ 23213460, за кодом бюджетної класифікації 14010200, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Малого приватного підприємства  „Альтаїр-Атаргатіс” (м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140а, офіс 10, код ЄДРПОУ 13899143, р/р 26004665518331 у ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2001 року у сумі 893 000 (вісімсот дев'яносто три тисячі) грн. 00коп. грн. та 3 /три/ грн. 40коп. судового збору.

Виконавчий лист видати відповідно до ст. 259 КАС України.

          Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області.

Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п.3 ст.186 КАС України.

Головуючий суддя                                                                            Горячук Н.О.

                     Суддя                                                                 Мазур Д.Т.

                                 Суддя                                                                      Никифорчук М.І.