Постанова

від 17.10.2006 по справі 14/299пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/299пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.10.2006  року                                                            Справа № 14/299пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Єжової С.С.

                                                            Медуниці О.Є.                                                  

секретар судового засідання:                    Наумов Б.Є.

за участю представників:

від прокурора:                            - Губська А.В., прокурор відділу

представництва інтересів держави та громадян в суді, посвідчення від 02.08.06 № 484;

від  позивача:                              - Захаров О.Д., завідувач юридичним відділом, довіреність від 21.09.06

№ 01/11-329;  

від відповідача:                              -  Борисов Е.А., начальник юридичного відділу, довіреність від 16.10.06

№ 01/12-1562,                    

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу   

                            Слов”яносербської районної державної

                    адміністрації Луганської області,

                    смт. Слов”яносербськ Луганської області

та апеляційне подання          Прокурора Луганської області

                    в інтересах держави в особі

                    Слов”яносербської районної державної

                    адміністрації Луганської області,           

                    смт. Слов”яносербськ Луганської області

на рішення                              

господарського суду              Луганської області

від                                              01.09.06 (підписано 04.09.06)

у справі                                      № 14/299пд (суддя Лісовицький Є.А.)

за позовом                             Слов”яносербської районної ради,

                                                  смт. Слов”яносербськ Луганської області  

до відповідача          Слов”яносербської районної державної

                    адміністрації Луганської області,

                    смт. Слов”яносербськ Луганської області

про                                                спонукання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

          Слов”яносербська районна рада, смт. Слов”яносербськ Луганської області (далі за текстом - позивач по справі) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Слов”яносербськ Луганської області (далі за текстом - відповідач по справі) про спонукання укласти договір оренди приміщень у адміністративній будівлі Слов”яносербської районної ради на умовах, що затверджені рішенням сесії Слов”яносербської районної ради від 30.05.06 № 2/16.

          Позивач листом від 10.08.06 № 01/3-284 (а. с. 34) уточнив позовні вимоги та просив суд про спонукання укласти договір оренди приміщень у адміністративній будівлі Слов”яносербської районної ради на умовах, що затверджені рішенням сесії Слов”яносербської районної ради від 30.05.06      № 2/16, та проекту договору оренди, направленого позивачем відповідачу 01.06.06 № 01/11-170, що було прийнято до уваги судом першої інстанції.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 01.09.06 по справі № 14/299пд позов задоволений повністю; зобов'язано відповідача укласти договір оренди приміщень у адміністративній будівлі із Слов”яносербською районною радою, смт. Слов”яносербськ на умовах, що затверджені рішенням сесії Слов”яносербської районної ради від 30.05.06       № 2/16 і проекту договору оренди; стягнуто судові витрати.    

            Не погоджуючись з рішенням суду, Слов”яносербська районна державна адміністрація Луганської області звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Луганської області скасувати частково.  

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом не було прийнято до уваги заперечення відповідача стосовно того, якщо відповідач буде вимушений заключити договір на умовах позивача, це буде суперечити вимогам ст. ст. 153, 158 Кодексу законів про працю України, п. 2.3 Державних санітарних правил, норм та гігієнічних вимог роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно –обслуговуючих машин, затверджених Постановою Головного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7; що судом не надано відповідної оцінки вимогам п. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, на що звертали свою увагу як позивач, так й відповідач.

          Крім того, прокурор Луганської області в інтересах держави в особі Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області вніс апеляційне подання від 13.09.06 № 05-475, яким просить суд скасувати рішення суду від 01.09.06 та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.  

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що має місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; не правильне застосування ст. 153 Кодексу законів про працю України та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальним дисплейними терміналами електронно –обслуговуючих машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня 1998 року № 7, що призвело до неправильного вирішення спору.   

         Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.09.06 по справі № 14/299пд для розгляду апеляційної скарги Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області та апеляційного подання Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.09.06 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., суддя - Бойченко К.І., суддя - Медуниця О.Є.

У зв'язку з відпусткою судді Бойченка К.І. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.10.06 на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України суддю Бойченка К.І. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги та апеляційного подання у справі № 14/299пд та введено до складу судової колегії суддю Єжову С.С.

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 12.09.06 у справі      № 14/299пд прийняв апеляційну скаргу відповідача до апеляційного провадження та ухвалою від 19.09.06 прийнято до провадження апеляційне подання прокурора Луганської області.

          Відзивом від 02.10.06 № 01/3-345 позивач по даній справі вважає, що висновки, викладені у рішенні суду, повністю відповідають обставинам справи; що правильно застосовані норми матеріального та процесуального права; що відсутні підстави для скасування рішення суду від 01.09.06, тому просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача та апеляційне подання прокурора.    

Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду розглядає апеляційну скаргу відповідача та апеляційне подання прокурора у цій справі в одному апеляційному провадженні, оскільки оскаржується одне і те ж рішення господарського суду Луганської області учасниками у справі  № 14/299пд та з одних і тих же підстав.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги та апеляційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог позивача - Слов”яносербської районної ради, до Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області, про спонукання укласти договір оренди приміщень у адміністративній будівлі Слов”яносербської районної ради на умовах, що затверджені рішенням сесії Слов”яносербської районної ради від 30.05.06 № 2/16 і проекту договору оренди, направленого позивачем відповідачу 01.06.06 № 01/11-170, є законним та обґрунтованим.

          Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, відповідач 11.04.06 звернувся до позивача з клопотанням укласти договір оренди на приміщення в адміністративній будівлі районної ради, на яке позивач дав відповідь 25.05.06 про свою згоду.          

          Рішенням сесії районної ради № 2/16 від 30.05.06 (а. с. 13 –18 ) було затверджено порядок та умови укладення договору оренди з відповідачем приміщень загальною площею 920,15 кв. м., в т. ч. в адміністративній будівлі –829, 52 кв. м., в гаражі –90, 63 кв. м. з зазначенням номерів кабінетів (а. с. 14-15).

01.06.06 листом № 1/11 –170 позивач спрямував відповідачу проект договору оренди, який відповідачем не був підписаний.

          Як слідує із відзиву відповідача на позов, відповідач раніше фактично займав більшу кількість приміщень, а у випадку підписання договору оренди на умовах позивача будуть порушені санітарні правила, норми та гігієнічні вимоги роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно - обслуговуючих машин.

          Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги вказані доводи відповідача та зобов'язав відповідача укласти договір оренди на умовах, викладених в проекті договору оренди від 01.06.06 (текст договору оренди наведений у рішенні), зазначивши у рішенні, що відповідач безпідставно користується майном позивача та ухиляється від укладення договору оренди.

          Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” районна рада від імені та в інтересах територіальних громад здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконує усі майнові операції, може здавати об'єкти права комунальної власності в оренду, продавати, використовувати як заставу, визначати в угодах та договорах умови використання об'єктів, що передаються в оренду, на свій розсуд згідно ст. ст. 316, 319, 1033 Цивільного кодексу України.       

Позивач дав згоду на передачу в оренду відповідачу приміщення в адміністративній будівлі площею 920, 15 кв. м., про що прийняв відповідне рішення, яке ні ким не оскаржено.

          Проект договору оренди, який складений та направлений відповідачу відповідно до затвердженої Методики розрахунку пропорції розподілу і порядок використання за оренду майна, що знаходиться в Управлінні Слов”яносербської районної ради, та Порядку передачі в оренду, суборенду нерухомого майна та надання дозволу підприємствам, установам та організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на їх балансі, містить всі суттєві умови договору оренди нежитлових приміщень і є типовим, затвердженим рішенням сесії Слов”яносербської міської ради          № 24/13  від 29.04.05 (а. с. 35).

          Відповідач проект договору залишив не підписаним, протокол розбіжностей у 20-тиденний строк не склав.

          Згідно ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті  181  цього Кодексу.

Позивач направив проект договору відповідачу, що свідчить про дотримання умов ст. 181 Господарського кодексу України.

За таких підстав, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційного подання прокурора та апеляційної скарги про те, що позивач повинен був передати в оренду саме ті приміщення, які займав відповідач раніше, оскільки нові приміщення не забезпечують нормальних та здорових умов праці; що відповідач безпідставно займав ті приміщення, в яких знаходився раніше, без оформлення договору оренди і не може вимагати їх подальшого використання на умовах оренди без згоди власника.

          Здорові та безпечні умови праці своїм працівникам відповідач як роботодавець повинен забезпечувати сам, передбачаючи забезпечення санітарних правил, норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно –обслуговуючих машин при фактичному розташуванні працівників у кожній окремій кімнаті орендованого приміщення. Для правовідносин сторін по оренді нежитлового приміщення не можуть застосовуватись норми Кодексу законів про працю України та інші санітарно –гігієнічні правила, оскільки у позивача як орендодавця відсутній обов'язок створювати нормальні та безпечні умови праці працівникам орендаря, а такі умови позивач повинен створювати своїм працівникам.     

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 01.09.06 у справі № 14/299пд відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін та прокурора оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника скарги (відповідача); щодо державного мита за апеляційним поданням, то дане питання не вирішується, оскільки прокурор звільнений від сплати державного мита Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

          Керуючись ст. ст. 29, 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області на  рішення господарського суду Луганської області від 01.09.06 по справі № 14/299пд залишити без задоволення.

2.     Апеляційне подання від 13.09.06 № 05-475 Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Слов”яносербської районної державної адміністрації Луганської області на  рішення господарського суду Луганської області від 01.09.06 по справі № 14/299пд залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 01.09.06                       у справі № 14/299пд  залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                             І.В.  Семендяєва

Суддя                                                                                С.С. Єжова

Суддя                                                                                  О.Є. Медуниця