Постанова

від 20.05.2008 по справі 29/385-07-9255

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20"

травня 2008 р.

Справа

№ 29/385-07-9255

Одеський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко

М.В.

                                Таценко Н.Б.

при

секретарі судового засідання

Скуділо О.В.

за участю

представників сторін:

від

позивача -Гайдай О.В.

- по довіреності;

від відповідача -ОСОБА_2 - по довіреності;  ОСОБА_1;

від третіх осіб: Новоселівської сільради -не

з'явився;

ПНВП

“Спецтранссервіс” - не з'явився;

ВАТ

ЕК “Одесаобленерго” в особі Березівського РЕМ -Мазур В.Л. - по довіреності

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А1620

на

рішення господарського

суду Одеської області від 22.02.2008р.

по справі № 29/385-07-9255

за позовом Військової частини А1620

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

треті особи без самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача:

Новоселівська

сільська рада Березівського району Одеської області;

Приватне

науково-виробниче підприємство “Спецтранссервіс”;

Відкрите

акціонерне товариство ЕК “Одесаобленерго” в особі Березівського району

електричних мереж

про стягнення 6467,9грн.

та

за зустрічним позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Військової частини А1620

про стягнення 21011грн.

Сторони

належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У

судовому засіданні 25.03.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та

резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У грудні 2007р. Військова частина

А1620 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у сумі 6467,90грн., спричинених

знеструмленням технічної позиції свого підрозділу -Військової частини А1875,

внаслідок чого нею додатково витрачено палива та мастильних матеріалів на

зазначену суму. В обґрунтування позовних вимог Військова частина А1620

посилалась на ст.610, 611, 629 ЦК України та вказувала на відсутність

заборгованості за спожиту електричну енергію, неповідомлення відповідачем

належним чином про відключення електроустановки Військової частини А1875 у

зв'язку з проведенням ремонтних робіт, що є порушенням вимог Закону України

“Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією; заборону

відключення від мереж електропостачання Військової частини А1875 у зв'язку з

здійсненням нею бойового чергування відповідно до Розпорядження Кабінету

Міністрів України “Про безперебійне забезпечення електричною енергією

військових частин Збройних Сил України, що несуть бойове чергування”, Директиви

начальника Цивільної оборони Одеської області “Про забезпечення бойової

готовності військових частин, що несуть бойове чергування” та листа Головного

управління промисловості та розвитку інфраструктури Одеської обласної державної

адміністрації від 29.03.2007р. №523-1/907-09.

          В ході розгляду справи Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до Військової частини

А1620 про стягнення заборгованості по технічному обслуговуванню мереж у сумі

21011грн., посилаючись на п.п.1.1., 3.1. Договору про спільне використання технологічних

мереж від 23.12.2005р. (надалі -Договір), п.7.6. Правил користування

електричною енергією, ст.629 ЦК України та існування не виконаного письмового

зобов'язання щодо погашення заборгованості до 02.03.2007р.

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 22.02.2008р. (суддя АленінО.Ю.), підписаним 27.02.2008р., в

задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, стягнуто

з відповідача на користь позивача 21011грн. заборгованості по технічному

обслуговуванню мереж, 210,11грн. держмита та 118грн. на ІТЗ судового процесу; з

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України стягнуто

державне мито в сумі 40,11грн.

          У задоволенні первісного позову

відмовлено судом з огляду на ст.ст.611, 614 ЦК України та відсутність вини у

діях ФОП ОСОБА_1, оскільки вимкнення електроенергії відбулося автоматично через

аварію, що позбавило можливості попередити про це позивача. Зустрічні позовні

вимоги судом задоволені як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи з

посиланням на ст.526 ЦК України, п.п.1.1., 3.1. Договору, п.п.6.30, 6.32.

Правил користування електричною енергією.

          Не погодившись з рішенням суду, Військова

частина А1620 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, вимагаючи рішення господарського суду Одеської області

від 22.02.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні

позовні вимоги.

          В обґрунтування своїх вимог скаржник

вказує на наступне: ФОП ОСОБА_1 порушені п.п.1.2.17, 1.20.20 Правил улаштування

електроустановок (надалі -ПУЕ), згідно яких власник мереж зобов'язаний поновити

електропостачання на протязі 1 доби; в Акті прийняття виконаних робіт,

укладеному ФОП ОСОБА_1 та ПМКП “Южтехенергосервіс”, не зазначено місце виконаних

робіт; зазначені роботи проводились від ЗТП №511 до ЗТП №№342, 472 та не мають

відношення до Військової частини А1620; ФОП ОСОБА_1 не надано доказів фактичних

обґрунтованих витрат суми 4602грн. всупереч п.6.30. Правил користування

електричною енергією; всупереч п.6.32. Правил ФОП ОСОБА_1 не надав суду доказів

перерахування коштів у сумі 21011грн. ПНКП “Южтехенергосервіс”; судом не

враховані п.10.4. Правил користування електричною енергією, лист Національної

комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2006р. №6861/11/17-06

“Щодо спільного використання технологічних мереж”.

          Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 08.04.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб

без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено

Новоселівську сільську раду Березівського району Одеської області та Приватне

науково-виробниче підприємство “Спецтранссервіс”.

          06.05.2008р. ухвалою суду

апеляційної інстанції до участі у справі в якості третьої особи без самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Відкрите акціонерне

товариство ЕК “Одесаобленерго” в особі Березівського району електричних мереж.

          У засіданні суду апеляційної

інстанції 20.05.2008р. представник скаржника надав уточнення до апеляційної

скарги, згідно яких просить визнати передачу електричної мережі від ЗТП№509 до

технічної позиції Військової частини А1875 такою, що вчинена з порушенням вимог

законодавства України; визнати недійсним Акт прийому-передачі трансформаторної

підстанції №345, №472 з електричними мережами від 1998 року; рішення

господарського суду Одеської області від 22.02.2008р. скасувати та прийняти

нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Військової частини А1620.

          Відповідач проти задоволення

апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін з

мотивів його законності та обґрунтованості.

          Голова Новоселівської сільради

Березівського району Одеської області надав пояснення по суті спору, певної

процесуальної позиції щодо наслідків апеляційного перегляду рішення не

висловив.

          Представник ВАТ ЕК “Одесаобленерго” в

особі Березівського району електричних мереж просив рішення господарського суду

Одеської області скасувати та відмовити у задоволенні первісного та зустрічного

позовів у зв'язку з тим, що спільне використання електричних мереж на підставі

договору від 23.12.2005р. є незаконним, оскільки ФОП ОСОБА_1 не є власником цих

електричних мереж, не має жодного правовстановлюючого документа на це майно, володіє

і користується цими мережами без законних підстав.

          ПНВП “Спецтранссервіс” про час і

місце розгляду справи повідомлено належним чином, проте за відомою суду з

матеріалів справи юридичною адресою не знаходиться, про що свідчать відмітки

поштового відділення на повідомленнях про вручення процесуальних документів

суду.

          Перевіривши матеріали справи,

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і

процесуального права, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вбачає

підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування

оскаржуваного рішення суду виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході

апеляційного провадження 23.12.2005р. між ЧП ОСОБА_1 (Власник мереж) та

Військовою частиною А1620 (Користувач мереж) укладений Типовій договір про

спільне використання технологічних мереж б/н на строк до 31.12.2006р. з

можливістю пролонгації договору на наступний календарний рік у випадку

незаявлення однією із сторін про відмову від нього або його перегляд.

          Типовий договір від 23.12.2005р.

ОСОБА_1 був укладений як приватним підприємцем на підставі  Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної

особи-підприємця від 05.05.2003р.

           Відповідно до

п.1.3. типового договору його предметом є забезпечення Власником мереж передачі

електричної енергії Користувачу на умовах оплати останнім за використання

електричної енергії, отримані послуги. Згідно п.3.1. Власник мереж має право на

відшкодування частини витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється

передача електричної енергії Користувачу, згідно з Кошторисом, наведеним у

додатку до договору; Користувач за п.4.1. повинен здійснювати оплату за

використання електричних мереж Власника за розрахунковий період на підставі

рахунка, одержаного від Власника.

          Додатком №2 до Договору від

23.12.2005р. встановлена балансова належність електромереж та установок;

власником мережі ВЛ-10кв від ТП №509, по якій електроенергія передається в/ч

А1875 (підрозділ в/ч А1620), визначений ФОП ОСОБА_1

          Як вбачається з матеріалів справи, в

ході її розгляду в/ч А1620 стверджувала, а ФОП ОСОБА_1 не заперечував, що

підставою володіння та користування відповідачем будівлями ТП №345, №472 з

масляними трансформаторами та кабельними мережами довжиною 1165м.п. є  Акт прийому-передачі трансформаторної

підстанції №345, №472 з електричними мережами 1998 року (дата не визначена) від

Раухівської КЕЧ ОСОБА_1 через Новоселівську сільську раду (а.с.20 -надалі Акт).

          На підставі цього Акту ФОП ОСОБА_1 був

визначений як основний споживач при укладенні Договору про постачання

електричної енергії від 16.11.2004р. №0023 з Березівським РЕМ ВАТ ЕК

“Одесаобленерго” з додатком №7 “Акт розмежування балансової належності електромереж

та експлуатаційної відповідальності сторін”.

          Проте вказаний Акт не підтверджує

обставину та підстави передачі трансформаторних підстанцій з електричними

мережами від Раухівської КЕЧ району саме 

підприємцю ОСОБА_1,  на ньому

відсутня дата складання та підпис голови Новоселівської сільради, а підпис

громадянина Щербініна засвідчений печаткою ПНВП “Спецтранссервіс”, директором

котрого у 1998р. був ОСОБА_1 за його поясненнями судовій колегії.

          Крім того, на дату складання цього

Акту ОСОБА_1 не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки його

державна реєстрація як підприємця відбулася тільки у травні 2003р. (Свідоцтво

про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 05.05.2003р.).

          Судом апеляційної інстанції

встановлено, що електричні мережі, власником котрих вважає себе ФОП ОСОБА_1, є

частиною майна Раухівської КЕЧ району  -

об'єктів аеродромно-технічного призначення, які згідно розпорядження Кабінету

Міністрів України від 06.07.1998р. №528-р підлягали передачі у комунальну

власність територіальної громади в особі Новоселівської сільської ради.

          На вимогу суду апеляційної інстанції

в/ч А1620 надані додаткові докази, які свідчать, що зовнішні електричні мережі

та трансформаторні підстанції військового містечка Раухівка Актом приймання

(передачі) будівель, споруд та територій військових містечок №№2, 3, 7

Раухівського гарнізону від 30.11.1999р. були передані від Раухівської  КЕЧ району до Березівського РЕМ ВАТ “Одесаобленерго”,

підставою чого було прийняття Новоселівською сільрадою рішення від 12.08.1999р.

№22-ХХІІІ “Про передачу Березівському РЕМ права володіння, користування і в

експлуатацію зовнішніх електричних мереж Раухівського гарнізону” з додатком

“Перелік об'єктів, які передаються Березівському РЕМ в володіння і

користування”.

          В той же час, листом від 12.03.2007р.

на адресу в/ч А1875 в.о. начальника Березівського РЕМ повідомлялося, що РЕМу

були передані усі лінії з балансу Раухівської КЕЧ, крім ВЛ-10кв “Дальний” від

ЗТП-509.

          В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 в

підтвердження своїх прав власника електричних мереж надав суду апеляційної

інстанції Акт передачі майна комунальної власності з балансу Новоселівської

сільради на баланс Раухівської селищної ради станом на 01.10.1999р., на стор.3

якого зазначено, що електричні мережі знаходяться в оренді ОСОБА_1, і

пояснив суду, що володіння і користування електричними мережами він здійснює

внаслідок їх отримання поряд з трансформаторними підстанціями від ПНВП

“Спецтранссервіс” на підставі розпорядження останнього №12/4 від 12.04.1999р. в

рахунок погашення заборгованості, зазначеної в розписці директора ПНВП

“Спецтранссервіс” Бордюга.

          Разом з Актом  технічного стану будівлі трансформаторної

підстанції від 27.08.1998р. відповідачем надане розпорядження №12/4 від

12.04.1999р. директора ПНВП “Спецтранссервіс” Бордюг С.С. про передачу з

балансу ПНВП “Спецтранссервіс” на баланс ОСОБА_1 лінії електропередач з

опорами, кабелями та трьома трансформаторними підстанціями в рахунок

заборгованості “Спецтранссервіс” перед ПКП “Южпостач”.

          Як з'ясувалось в засіданні

апеляційної інстанції, саме це розпорядження ФОП ОСОБА_1 і вважає документом,

що підтверджує його право власності на електричні мережі, незважаючи на те, що

при укладенні договору про користування електричною енергією з

Березівським  РЕМ в 2004р. ним був

використаний і представлений зовсім інший документ -вже згадуваний вище Акт

прийому-передачі без дати 1998 року.

          Як вбачається з залучених судом

апеляційної інстанції матеріалів, наданих позивачем, компетентні повноважні у

сфері регулювання електроенергетики органи дійшли в процесі ініційованих

Південним територіальним КЕЧ перевірок висновків, що ФОП ОСОБА_1 не отримував

електричні мережі та трансформаторні підстанції у власність, відповідного акту

приймання-передачі немає, рішення сільською радою такого змісту не приймалось,

тому відповідач не має статусу основного споживача (лист начальника ОТП НКРЕ

від 14.03.2007р. №30-15-19/154).

          У листі заступника начальника ВП

“Держенергонагляду у Південному районі -начальника інспекції Держенергонагляду

в Одеській області від 10.04.2007р. №11/6-223 також зазначається, що за

відсутності належних документів про передачу електричних мереж у приватну

власність ФОП ОСОБА_1 “Акт розмежування балансової належності електромереж та

експлуатаційної відповідальності сторін” - додаток №7 до договору про

постачання електричної енергії від 16.11.2004р. №0023 є недійсним, а сам

договір з Березівським РЕМ потребує переоформлення.

          Лист голови Новоселівської сільради

№27 від 26.02.2007р. підтверджує, що Новоселівська сільрада №27 від

26.02.2007р. підтверджує, що Новоселівська сільрада не приймала рішення про

передачу мереж у приватну власність гр. ОСОБА_1 

і не має акту прийому-передачі електромереж Раухівського гарнізону гр.

ОСОБА_1

          Оцінюючи приведені докази у

сукупності з іншими матеріалами, наданими сторонами, у відповідності з

приписами ст.43 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ФОП ОСОБА_1

незаконно володіє та користується електричними мережами, зокрема, ВЛ-10кв від

ТП-509, з спільним використанням котрої сторонами, пов'язаний предмет спору за

первісним та зустрічним позовами.

          При цьому, розпорядження ПНВП

“Спецтранссервіс” №12/4 від 12.04.1999р. як правовстановлюючий документ не

приймається судом до уваги як доказ набуття відповідачем права власності,

оскільки не може розглядатись ані за своїм змістом, ані за формою як підстава

набуття права власності.

          У 1999р. гр. ОСОБА_1 не здійснював

підприємницьку діяльність і не мав законних підстав для отримання “на баланс”

зазначених у розпорядженні об'єктів, тим більше таких як електричні мережі і

трансформаторні підстанції.

          Відповідно до ст.12 Закону України

“Про власність” (чинного на час укладення договору від 23.12.2005р.) праця

громадян є основою створення і примноження їх власності; громадянин набуває

права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної

праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи,

акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або

укладення інших угод, не заборонених законом.

          При цьому згідно до ч.1 ст.13 цього

Закону об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети

особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього

господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на

земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби,

грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і

виробничого призначення.

          Право володіння користування та

розпорядження майном згідно ч.1 ст.1, ст.4 

Закону України “Про власність” (наразі -ч.1 ст.317 ЦК України) належить

власнику.

          Згідно ч.2 ст.4 Закону України “Про

власність” власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не

суперечать закону; він може використовувати майно для здійснення господарської

та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно

або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим

особам.

          За положеннями ст.49 цього Закону

володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом,

третейським судом.

          Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України

право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Місцевий господарський суд при

прийнятті оскаржуваного рішення допустив неповне з'ясування обставин, що мають

значення для справи, незважаючи на наявність в ній відомостей, які потребували

з'ясування підстав володіння і розпорядження відповідачем електричною мережею,

знеструмлення котрої призвело до залишення в/ч А1875 без електроенергії (а.с.

25, 26, 38, 87-88, 91, 101, 102) всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів

України від 06.01.2001р. №468-р “Про безперебійне забезпечення електроенергією

військових частин Збройних сил України, що несуть бойове чергування” та

Директиви начальника цивільної оборони Одеської області.

          Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним (ст.204 ЦК України).

          Типовий договір про спільне

використання технологічних мереж від 23.12.2005р. порушує ст.ст.12, 13, 4

Закону України “Про власність”, положення котрого діяли на момент його

укладення, оскільки в спільне використання електричні мережі були передані

особою, яка не мала законних підстав набуття на них права власності -ФОП

ОСОБА_1

          Недотримання судом першої інстанції

ст.43 ГПК України щодо повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх

обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, недослідження питання

правомірності володіння відповідачем електричними мережами призвело до

безпідставного визнання судом наявності зобов'язань сторін за договором від 23.12.2005р.

і прийняття неправильного рішення про задоволення зустрічного позову на

підставі ст.526 ЦК України, Правил користування електричною енергією, умов

договору, та відмову у задоволенні первісного позову з мотивів його

недоведеності.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.83 ГПК

України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним

повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який

суперечить законодавству.

          Згідно ст.99 ГПК України в

апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у

першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Враховуючи викладене, суд

апеляційної інстанції вважає за необхідне визнати пов'язаний з предметом спору

за первісним та зустрічним позовом у справі Типовий договір про спільне

використання технологічних мереж  від 23.12.2005р.

недійсним на підставі ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України з моменту його

укладення відповідно до ч.1 ст.236 цього Кодексу як такий, що не відповідає

Закону України “Про власність”.

          Виходячи з наведеного, оскаржуване

рішення підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про відмову у

задоволенні  як первісного, так і

зустрічного позовів з мотивів безпідставності вимог про стягнення збитків (за

первісним позовом) та заборгованості (за зустрічним позовом), які ґрунтуються і

випливають з визнаного недійсним судом договору від 23.12.2005р.: адже згідно

ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім

тих, що пов'язані з його недійсністю.

          При 

цьому, суд апеляційної інстанції відзначає, що питання повернення сторін

у первісний стан (реституція за ч.1 ст.216 ЦК України) може бути розглянуто за

позовом зацікавлених осіб в окремому позовному провадженні.

          Колегія суддів також констатує, що

встановлення законного власника електричних мереж, що спільно використовувались

сторонами, виходить за межі розгляду даної справи; поряд з цим суд апеляційної

інстанції шляхом залучення до участі у справі як третіх осіб Новоселівської

сільської ради Березівського району Одеської області,  Приватного науково-виробничого підприємства

“Спецтранссервіс”, Відкритого акціонерного товариства ЕК “Одесаобленерго” в

особі Березівського району електричних мереж вжив передбачених процесуальним

законом заходів в напрямку інформування зацікавлених осіб стосовно можливого

впливу рішення суду по даній справі на права та обов'язки цих осіб щодо сторін

спору.

          Судові витрати, пов'язані з поданням

первісного та зустрічного позовів, покладаються згідно ст.49 ГПК України

відповідно на В/ч А1620 та ФОП ОСОБА_1

          Витрати, понесені скаржником по

сплаті держмита за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України

покладаються в частині сплати 25,50грн. на ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст. ст.49, 83 ч.1 п.1, 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу задовольнити

частково.

          2. Рішення господарського суду

Одеської області від 22.02.2008р. скасувати.

          3. Визнати недійсним з моменту

укладення Типовий договір про спільне використання технологічних мереж від

23.12.2005р., укладений між ПП ОСОБА_1 та Військовою частиною А1620.

          4. У задоволенні позову Військової

частини А1620 про стягнення збитків у сумі 6467,90грн. відмовити.

          5. У задоволенні зустрічного позову

ФОП ОСОБА_1 про стягнення з Військової частини А1620 заборгованості по

технічному обслуговуванню мереж у сумі 21011грн. - відмовити.

          6. Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Військової частини А1620 25,50грн. витрат

по держмиту за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Одеської

області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова

суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                                  

Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                             Сидоренко М.В.

Таценко Н.Б.