Рішення

від 25.10.2011 по справі 3/108-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/108-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 3/108-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»,

м. Дніпропетровськ

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір-2010», м. Бровари

про                     стягнення 184861,09 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

ТОВ «Вента.ЛТД»звернулось до суду з позовом до ТОВ «Салгір-2010»про стягнення 184861,09 грн. заборгованості за договором №924 поставки товару від 01.03.20011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2011р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір-2010»про стягнення 184861,09 грн. та призначено розгляд справи на 20.09.2011р.

В судове засідання 20.09.2011р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.09.2011 року не виконали, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 04.10.2011р.

В судове засідання 04.10.2011р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.09.2011 року не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою від 20.09.2011р.

Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача подав заяву про припинення провадження у частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача ТОВ «Салгір-2010»на користь позивача ТОВ «Вента.ЛТД»лише штрафні санкції і судові витрати у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Також позивачем надано пояснення про встановлення факту отримання відповідачем товару до якого долучено податкові накладні на поставлений товар. Дані документи взяті судом до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2011р. розгляд справи відкладено на 25.10.2011р. у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги ухвали господарського суду від 06.09.2011р. та не надав суду накладної №4344992 від 17.05.2011р., яка була відсутня у додатках до позовної заяви.

25.10.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представник ТОВ «Вента.ЛТД»подав документи, які були витребувані ухвалою господарського суду від 04.10.2011р.

В судове засідання 25.10.2011р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.09.2011 року не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою від 04.10.2011р.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

01.03.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №924 поставки товару (надалі договір) відповідно до п.п. 1.1. якого ТОВ «Вента.ЛТД» (постачальник) зобов'язується поставляти і передавати у власність ТОВ «Салгір-2010»(покупець) лікарські препарати та медичні товари, далі іменовані «Товар», передбачені даним договором, а покупець зобов'язується приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п. 1.4. загальна ціна договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за накладними, і орієнтовно складає 500000 гривень.

У п.п. 4.2. договору вказано, що у випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна буди здійснена в повному обсязі в термін, не більший десяти календарних днів з дати відвантаження товару. Проте, у товарних накладних зазначено термін оплати товару протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.  

На виконання умов договору №924 поставки товару від 01.03.2011р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, про що свідчать наступні товарно-транспортні накладні: №4338882 від 10.05.11р., №4339044 від 11.05.11р., №4339045 від 11.05.11р., №4339412 від 11.05.11р., №4339868 від 11.05.11р., №4339869 від 11.05.11р., №4339895 від 11.05.11р., №4339896 від 11.05.11р., №4340049 від 11.05.11р., №4340050 від 11.05.11р., №4340497 від 12.05.11р., №4340498 від 12.05.11р., №4340832 від 12.05.11р., №4341848 від 12.05.11р., №4341849 від 12.05.11р., №4341880 від 13.05.11р., №4341905 від 13.05.11р., №4341906 від 13.05.11р., №4342867 від 16.05.11р., №4342868 від 16.05.11р., №4342907 від 16.05.11р., №4343406 від 16.05.11р., №4343407 від 16.05.11р., №4343503 від 16.05.11р., №4343504 від 16.05.11р., №4344533 від 17.05.11р., №4344993 від 17.05.11р., №4345017 від 17.05.11р., №4345018 від 17.05.11р., №4345463 від 18.05.11р., №4345712 від 18.05.11р., №4345713 від 18.05.11р., №4345848 від 18.05.11р., №4345849 від 18.05.11р., №4346012 від 18.05.11р., №4346013 від 18.05.11р., №4346035 від 18.05.11р., №4346589 від 19.05.11р., №4346781 від 19.05.11р., №4346782 від 19.05.11р., №4347077 від 19.05.11р., №4347078 від 19.05.11р., №4347173 від 19.05.11р., №4347174 від 19.05.11р., №4347491 від 19.05.11р., №4347727 від 20.05.11р., №4347728 від 20.05.11р., №4347749 від 20.05.11р., №4347750 від 20.05.11р., №4348499 від 23.05.11р., №4348586 від 23.05.11р., №4348587 від 23.05.11р., №4349350 від 23.05.11р., №4349351 від 23.05.11р., №4349776 від 23.05.11р., №4349777 від 23.05.11р., №4349937 від 24.05.11р., №4349938 від 24.05.11р., №4350192 від 24.05.11р., №4350193 від 24.05.11р., №4350353 від 24.05.11р., №4350354 від 24.05.11р., №4350791 від 25.05.11р., №4350845 від 25.05.11р., №4350943 від 25.05.11р., №4350944 від 25.05.11р., №4351010 від 25.05.11р., №4351011 від 25.05.11р., №4351258 від 25.05.11р., №4351719 від 26.05.11р., №4352049 від 26.05.11р., №4352050 від 26.05.11р., №4352595 від 26.05.11р., №4352596 від 26.05.11р., №4353127 від 27.05.11р., №4353128 від 27.05.11р., №4353761 від 30.05.11р., №4353867 від 30.05.11р., №4354743 від 30.05.11р., №4354744 від 30.05.11р., №4355257 від 31.05.11р., №4355258 від 31.05.11р., №4355526 від 31.05.11р., №4355527 від 31.05.11р., №4355974 від 01.06.11р., №4355975 від 01.06.11р., №4357490 від 02.06.11р., №4357491 від 02.06.11р., №4357750 від 02.06.11р., №4357751 від 02.06.11р., №4360650 від 07.06.11р., №4360651 від 07.06.11р., №4344992 від 17.05.2011р. на загальну суму 160086,10 грн.

04.10.2011р. позивачем була подана у судовому засіданні заява про припинення провадження у даній справі у частині стягнення основного боргу у зв'язку з направленням позивачем на адресу відповідача заяви про зарахування однорідних вимог від 28.09.2011р. №760.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Салгір-2010»на підставі видаткової накладної №3599 від 03.08.2011р. поставило ТОВ «Вента.ЛТД»товар на загальну суму 160080,00 грн. без визначення строку його оплати.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із приписами частини 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

У п.22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»від 12.03.2009 р. N 01-08/163 вказано, що за змістом ст. 601 Цивільного кодексу України згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Вента.ЛТД»було направлено на адресу ТОВ «Салгір-2010»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.09.2011р. №760, що підтверджується копією фіскального чеку від 28.09.2011р. №1935.

Зважаючи на все вказане вище, суд вирішив заяву ТОВ «Вента.ЛТД» про припинення провадження у частинні стягнення основного боргу у сумі 160086,10 грн. задовольнити та провадження у цій частині справи припинити.

Позивач просить стягнути з відповідача 6539,71 грн. пені, 1265,74 грн. –3% річних, 960,93 грн. інфляційних втрат, 16008,61 грн. –10% штрафу за несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений товар.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст.625 ЦК України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує три відсотки річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більше ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок такого порушення.   

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені за несвоєчасне здійснення оплати за договором №924 поставки товару від 01.03.2011р., суд встановив, що відповідний розрахунок, зроблений позивачем, є вірний і тому задовольняє вимоги щодо стягнення пені у розмірі 6539,71 грн. повністю.

Згідно із частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат за період з 31.05.2011р. по 19.08.2011р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконаний позивачем, результатом якого є сума у розмірі 960,93 грн., є невірним. Дане підтверджується наступним: відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства фінансів України (http://index.minfin.com.ua/index/infl/) індекси інфляції за червень, липень та серпень становлять 100,4%, 98,7% та 99,6%. Здійснивши арифметичні дії по розрахунку інфляційних втрат, за період з 31.05.2011р. по 19.08.2011р., відносно заборгованості по кожній із наявних у матеріалах справи товарно-транспортній накладній, суд встановив, що інфляційне збільшення заборгованості відсутнє, оскільки було одержано від'ємний результат. У зв'язку з цим вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню у повному розмірі.

Зробивши розрахунок 3% річних за несвоєчасне здійснення оплати за договором №924 поставки товару від 01.03.2011р., суд встановив, що відповідний розрахунок, зроблений позивачем, є вірний і тому задовольняє вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1265,74 грн. повністю.

Відповідно до п.п. 5.1. договору, якщо порушення строків оплати триває більше ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок такого порушення.

Зробивши розрахунок штрафу за порушення строків оплати по товарно-транспортних накладних більше ніж 30 календарних днів за договором №924 поставки товару від 01.03.2011р., суд встановив, що відповідний розрахунок, зроблений позивачем, є вірний і тому задовольняє вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 16008,61 грн. повністю.

Керуючись пунктом 2 частини другої статті 551 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня та штраф, нараховані позивачем у розмірах, визначених пунктом договору, підлягають стягненню у повному обсязі.

Даної позиції також дотримується Вищий господарський суд України, що підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2011р. у справі № 5010/774/2011-15/37.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1265,74 грн. 3% річних, 6539,71 грн. пені та 16008,61 грн. штрафу загалом 23814,06 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Провадження у справі №3/108-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір-2010»про стягнення 184861,09 грн. у частині стягнення основного боргу у розмірі 160086,10 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір-2010»(07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 2-А, код ЄДРПОУ 36832932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, 3-А, код ЄДРПОУ 21947206) –6539 (шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень) 71 коп. пені, 1265 (одну тисячу двісті шістдесят п'ять гривень) 74 коп. 3% річних, 16008 (шістнадцять тисяч вісім гривень) 61 коп. штрафу, 1839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять гривень)

00 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири гривні) 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    А.В. Лопатін

Дата підпису: 02.11.2011р.