Рішення

від 27.10.2011 по справі 3/88/5022-1283/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2011 р.

Справа № 3/88/5022-1283/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі < Список >  судді Турецького І.М.  , судді < заповнити при колегіальному розгляді >           

Розглянув справу

за позовом  Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І.  Франка , 16, м. Тернопіль       

до  відповідача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №156" (код ЄДРПОУ 03339868) вул. С. Петлюри, 2, м. Тернопіль         

про стягнення заборгованості

за участю представників  сторін  від :

позивача :          ОСОБА_1 –начальник  юридичного  відділу  КП ТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго"  -  представник  за  довіреністю   від 09.08.2011р.

відповідача:            не з’явився

Суть справи:

Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради звернулося до  господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №156" про стягнення заборгованості на суму 24 438 грн. 93  коп.

Відповідач  своїм конституційним правом на захист   не  скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника  не  забезпечив, причини неявки суду не повідомив, письмового  відзиву  на  позовну заяву  суду не надав,  хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  про  що  свідчить  повідомлення  про  вручення  поштового  відправлення   (знаходиться  в  матеріалах  справи) та  в порядку  передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України,  порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

В розпочатому судовому засіданні представнику  позивача  ,  роз‘яснено  його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22,   81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу  , в порядку ст. 81-1 ГПК України , не   здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Ухвалами суду  від 29.09.2011р.,  від 13.10.2011р.   у відповідності  до  ст. 77 ГПК України ,  розгляд справи №3/88/5022-1283/2011 відкладався  відповідно на 13.10.2011р. на 10::00 год., на 27.10.2011р.   на 12:10 год.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 листопада  2000 року між Державно-комунальною   аптекою  №156 , надалі - "Споживач" та КП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго", надалі - "Енергопостачальна організація", укладено договір №1348 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого сторони взяли на себе  зобов’язання:  Енергопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах , а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами  в терміни, передбачені  договором (р.1 Договору).

                Згідно пункту 2.1. розділу 2 Договору ,  теплова енергія постачається  Споживачу  в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

               Споживач теплової енергії зобов’язався:

-    проводити   оплату  за  спожиту теплоенергію  згідно з умовами   цього  договору. (п.п.3.2.2. п.3.2. розділу 3 Договору);

- щорічно в міжопалювальний період підготовлювати власне теплове господарство та отримувати від Енергопостачальної організації акт про готовність до опалювального сезону (п.п.3.2.15. п.3.2. розділу 3 Договору).

Енергопостачальна організація у свою чергу зобов’язувалась, зокрема:

- забезпечувати постачання теплової енергії  Споживачу в обсягах згідно з цим договором з  параметрами  ,  що  забезпечують   підтримання   нормативної    температури   в опалюваних   приміщеннях   за  умови   належного   їх  утеплення (п.п.4.2.1. п.4.2. розділу 4 Договору).

- гарантувати безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем договору, Правил користування тепловою енергією, Правил експлуатації теплоспоживального обладнання (п.п.4.2.2. п.4.2. розділу 4 Договору).

                    Облік  споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом (п. п. 5.1. р. 5 договору).

У відповідності до п. п. п. 6.1., 6.2. 6.3.  р. 6 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач  за  три   дні   до   початку  розрахункового   періоду   сплачує    Енергопостачальній   організації  вартість   зазначеної    в  договорі    кількості   теплової    енергії  ,  передбаченої   на   розрахунковий     період,  з урахуванням    залишкової   суми   (сальдо)   розрахунків    на  початок  місяця.

Сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2002 р., а також вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. ( п.10.1. , п.10.3.  Договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов’язку повної оплати спожитої теплової енергії (п. 10.3. Договору).

16.07.2003 року між сторонами у справі укладено додаток №1 до договору на постачання теплової енергії №1348, в якому визначено, зокрема: код об’єкта; назва і адреса об'єкта:  аптека №156  вул. С. Петлюри, 2  ; загальна площа: 234,80м2; висота 3,00м; максимальне навантаження ккал/год 15500.

          Додатком  №3 до  Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді  сторони  погодили    умови   припинення  подачі   теплової   енергії.

Факт надання позивачем послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді, за період з 01.12.2009 року по 30.04.2010 року, на суму  14 733 грн. 01  коп. , підтверджено наявними в матеріалах справи: актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2009/2010р. від 14.10.2009 року,  від 05.03.2010р.  ;  актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2010/2011р. від 07.10.2010 року ; довідкою про розрахунки за теплоенергію, рахунками за  березень  - квітень  місяці   2010  року ,  за  жовтень -  грудень  місяці 2010 року,  за січень 2011 року .

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору, відповідачем не виконано своїх договірних зобов’язань та не проведено в повній мірі розрахунків за надані послуги у строки та порядку, визначеному розділом 6 Договору на підставі виставлених йому рахунків, внаслідок чого станом на день розгляду  справи за відповідачем рахується заборгованість у сумі 14 733 грн. 01  коп.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оцінивши документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача   щодо  стягнення  з відповідача 14 733 грн.  01  коп. , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

П 7.2.3. Договору  , споживач   несе  відповідальність за  несвоєчасне   виконання  розрахунків   за  теплову   енергію   - пеня  в розмірі 1,0 % належної  до  сплати    суми  за  кожен   день   прострочення. .

За несвоєчасну оплату за надані послуги  , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 705  грн.  92  коп., яка  на день  розгляду  справи  позивачу не сплачена .

Згідно ст. 546  Цивільного кодексу України,  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.          Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.          Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

 Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

 Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.. 551 ЦК України)

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України,  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

Штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За  таких  обставин, суд  прийшов  до висновку ,  що позовні вимоги позивача     щодо  стягнення  з  відповідача    пені    у  сумі  9 705  грн. 92  коп. , документально  обґрунтовані і такі що  підлягають задоволенню.

Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача .

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549-551,  629,  901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 , 216, 230, 231  ГК України , Законом  України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій",   господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №156" (код ЄДРПОУ 03339868) вул. С. Петлюри, 2, м. Тернопіль   в користь   Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І.  Франка , 16, м. Тернопіль    - 14 733  грн.  01  коп.  боргу , 9 705  грн. 92  коп.   пені , 244  грн. 39  коп.  в повернення  витрат   по  оплаті   державного мита ,  236  грн. 00  коп.  в повернення  витрат  по  оплаті  інформаційно-технічного  забезпечення      судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві  після  набрання  судовим  рішенням  законної  сили.

4.          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  "31"  жовтня  2011 року,  через місцевий господарський суд.

5.          Рішення направити сторонам у справі.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8512

Суддя                                                                                          І.М. Турецький