Рішення

від 15.06.2006 по справі 6/278 - 7/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/278 - 7/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  6/278 - 7/327

15.06.06

За позовом     Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс"

про                 стягнення 759895,25 грн.

Суддя  Якименко М.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача         Тютюник С.В., Клименко Р.В., Мандригель Р.С.,  представник по довіреності

Від відповідача          не з»явилися

Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.

       ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2005 р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс" про стягнення 759 895,25 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2005 р. позовні вимоги  задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 721 670,08 грн., в стягненні 2 650,67 грн. інфляційних збитків, 574,50 грн. 3 % річних та 35 000,00 грн. штрафу відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2005 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2006 рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2005 р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. скасовано.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2006 справу призначено до розгляду на 05.06.2006 та присвоєно номер № 6/278 –7/327.

В зв»язку з неявкою в судове засідання відповідача, ухвалою від 05.06.2006, розгляд справи відкладено на 15.06.06. У вказане судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань суду не подав, про день та час розгляду справу повідомлений належним, судом надсилалися ухвали на всі адресами відповідача наявні в матеріалах справи, зокрема і на вул. Шовковичну, 18-а, оф. 3 в м. Києві.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.    

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -                              

В С Т А Н О В И В :

05.07.02 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (довірителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс" (повіреним) було укладено договір доручення № 16/02-914 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання від імені довірителя проводити роботу по погашенню дебіторської заборгованості підприємств-боржників довірителя, надалі боржників, за поставлений довірителем природний газ.

Погашення здійснюється повіреним шляхом перерахування на рахунок довірителя грошових коштів у сумі отриманого від боржників, протягом З банківських днів з моменту отримання, без утримання винагороди на свою користь (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 1.2 Договору розмір заборгованості визначається по кожному боржнику окремо та оформлюється додатковою угодою.

На підставі п. 1 додаткової угоди № 3 від 25.12.02 довіритель доручив повіреному стягнути з ПТМ "Броваритепломережа" заборгованість у розмірі 500000 грн.

Повірений заборгованість у зазначеному розмірі стягнув, що підтверджується платіжними дорученнями (знаходяться в матеріалах справи), а також звітами повіреного від 28.12.02 та 28.02.03, але на рахунок довірителя не перерахував.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України положення Цивільного кодексу застосовуються до тих правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, порушення Відповідачем умов Договору є підставою для стягнення на користь Позивача 611 857,88 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 5.2 договору за невиконання або неналежне виконання повіреним зобов'язань, він сплачує довірителю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми стягнутої в результаті виконання доручення за даним договором заборгованості, що не передана довірителю, за кожний день затримки виконання зобов'язань.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 78 398,50 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Оскільки правопорушення відповідачем було допущено до набрання чинності Цивільним кодексом України від 2003 року, підлягають застосуванню правила про відповідальність за порушення договору, встановлені Цивільним кодексом УРСР 1963 року.

Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки сторони п. 3.2. додаткової угоди № 1 від 30.09.02 встановили, що остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту надання повіреним щомісячного звіту, то до стягнення підлягає 111857,88 грн. інфляційних та 31413,7 грн. трьох процентів річних, в стягненні 2650,67 грн. інфляційних та 574,5 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Позовні вимоги щодо нарахуванням 35000 грн. штрафу на підставі п. 2 ст. 231 ГК України, не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки. Відповідно до п. З прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України перелік державного сектора економіки визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 611 857,88 грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 78 398,50 грн. –пені, 31 413, 70 грн. –3% річних. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топенергоімпекс" (юр. адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, факт. адреса: м. Київ, Шовковична, 18-а, оф. 3, код 30726476) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Урицького, 45, код 31301827)), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 611 857 (шістсот одинадцять тисяч вісімсот п»ятдесят сім) грн. 88 коп. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 78 398 (сімдесят вісім тисяч триста дев»яносто вісім) грн. 50 коп. –пені, 31 413 (тридцять одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 70 коп. –3% річних, 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. -  витрат по сплаті державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 06 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                         М.М. Якименко

Дата підписання рішення: