Рішення

від 29.07.2008 по справі 14951-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14951-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2008Справа №2-13/14951-2007

За позовом Деманова Володимира Анатолійовича, м. Євпаторія вул. 60 років Октября, 18-а. кв. 33

До відповідача  Кочетова Володимира Леонідовича, м. Євпаторія вул. Кольцева, 10 кв. 2

З участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Музика Галина Вікторівна, м. Євпаторія вул. 60 років Октября, 18-а кв. 33.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екс-Тур», м. Євпаторія смт. Заозерне вул. Аллея Дружби, 16

про розірвання договору купівлі-продажу частки в уставі підприємства та стягнення 959500,00 грн.

за зустрічним позовом Кочетова Володимира Леонідовича, м. Євпаторія

до Деманова Володимира Анатолійовича, м. Євпаторія

З участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Музика Галина Вікторівна, м. Євпаторія

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екс-Тур», м. Євпаторія

про стягнення 1060500,00 грн. основного боргу, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, збитків у зв'язку з інфляцією та інших збитків.

Суддя ГС  АР  Крим А.І.Жукова

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) -   Веремчук М.А. – представник, дов. від 16.05.2008 року.

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – не з'явився.

З участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – 1. Музика Г.В., паспорт, Веремчук М.А. – представник, дов. від 29.02.2008 року; 2. не з'явився.

Сутність спору: Деманов Володимир Анатолійович звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача  Кочетова Володимира Леонідовича та просить розірвати договір купівлі-продажу частки в уставі підприємства та стягнути 959500,00 грн.

Заявою від 22.07.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати за Демановим В.А. право власності на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Тур”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлений строк не виконав своїх зобов'язань по фактичному оформленню продажу своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Екс-Тур».

Кочетов Володимир Леонідович звернувся до Деманова Володимира Анатолійовича з зустрічним позовом та просить стягнути з Деманова В.А. 1060500,00 грн. основного боргу, 109800,00 грн. збитків, 33035,30 грн. 3 відсотків річних, 91203,00 грн. інфляції, 12945,38 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2007 року зустрічна позовна заява була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 30.10.2007р. були вжиті заходи забезпечення позову.

Від Кочетова В.Л. до Господарського суду АР Крим  надійшла апеляційна скарга на Ухвалу Господарського суду АР Крим від 30.10.2007 року.

Матеріали справи № 2-8/14951-2007 були направлені до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р.  ухвала ГС АР Крим від 30.10.2007 року була скасована.       

 Матеріали справи № 2-8/14951-2007 повернені до Господарського суду АР Крим.  

Справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим А.І. Жуковій. Справі привласнений номер 2-13/14951-2007.

Від Кочетова В.Л. до Господарського суду АР Крим  надійшла апеляційна скарга на Ухвалу Господарського суду АР Крим від 31.01.2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 року було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Кочетову В.Л.

Справа повернута до господарського суду АР Крим для розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечує.

Представник Кочетова В.Л. у судове засідання не з'явився, причини неприбуття суду невідомі, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином.

Представник ТОВ «Екс-Тур» у судове засідання не з'явився, причини неприбуття суду не відомі, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва у порядку статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників,  суд -    

ВСТАНОВИВ:

10.09.2004 р. Кочетовим В.Л. (далі – відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Шамлієвою Н. П. було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Тур” (далі - Товариство). Відповідно до статуту Товариства, зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради за № 11401020000000101 від 22.09.2004 р., статутний капітал Товариства складає 24000 гривень та розподіляється між учасниками Товариства наступним чином:

Кочетов В. Л. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства.

Шамлієва Н. П.  – учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства.

12.09.2006 р. між Демановим В. А. (далі – Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) та Кочетовим В. Л. було укладено Угоду, відповідно до якої сторонами було досягнуто згоди відносно купівлі-продажу корпоративних прав учасників Товариства в строк до 15.10.2006 р. Відповідно до умов зазначеної Угоди вартість перерозподілу вказаних корпоративних прав складає у сукупності 1767500 гривень (350000 доларів США). На виконання вказаної Угоди 21.09.2006 р. Кочетов В. Л. передав, а Деманов В. А. прийняв оригінали установчих документів Товариства.

15.11.2006 р. між Шамлієвою Н. П. та Музика Г. В. було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого Шамлієва Н. П. передає, а Музика Г. В. приймає у власність частку в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства.

Також 15.11.2006 р. було проведено загальні збори учасників Товариства, якими в свою чергу було ухвалено наступні рішення (протокол загальних зборів учасників ТОВ „Екс-Тур” від 15.11.2006 р., засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ширшовою Т. М. 17.11.2006 р.): обрання головою загальних зборів Товариства Кочетова В. Л., секретарем загальних зборів – Шамлієву Н. П. (питання перше порядку денного загальних зборів); ухвалення рішення про затвердження виходу Шамлієвої Н. П. зі складу учасників Товариства та виплату Шамлієвої Н. П. вартості частини майна Товариства пропорційно її розміру частки у статутному капіталі Товариства (питання друге  порядку денного загальних зборів); ухвалення рішення про прийняття Музики Г. В. до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства наступним чином:

Кочетов В. Л. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства;

-          Музика Г. В. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства (питання третє порядку денного загальних зборів) та ухвалення рішення про внесення відповідних змін до статуту Товариства в частині зміни складу учасників ТОВ „Екс-Тур” та реєстрація вказаних змін у встановленому законом порядку (питання четверте порядку денного загальних зборів).    

На виконання зазначеної Угоди від 12.09.2006 р. Деманов В.А. передав, а Кочетов В.Л. прийняв в якості часткової сплати вартості його части у статутному капіталі Товариства  грошову суму в розмірі 50000 доларів США.

17.11.2006 р. з боку Шамлієвої Н.П. було укладено розписку про отримання нею від Музика Г. В. грошової суми в розмірі 55000 доларів США за поточним курсом НБУ у гривневому еквіваленті в якості сплати вартості частки у розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства. Зазначеною розпискою також встановлено, що взаєморозрахунки сторін відносно відчуження зазначених корпоративних прав проведено належним чином та у повному обсязі.

20.11.2006 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства; зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ „Екс-Тур”, відповідно до якої учасниками Товариства є: Кочетов В.Л. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства; Музика Г.В. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства (питання третє порядку денного загальних зборів).           

29.11.2006 р. з боку Кочетова В.Л. було укладено розписку про отримання ним від Деманова В. А. 70000 доларів США в якості сплати вартості частки у розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства.

19.06.2007 р. з боку Кочетова В.Л. також було укладено розписку про отримання ним від Деманова В.А. 5000 доларів США в якості сплати вартості вказаної частки у статутному  капіталі Товариства.

Аналізуючи зазначені обставини справи суд доходить висновків про наступне.

Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15.11.2006 р., укладений між Шамлієвою Н.П. та Музика Г.В. відносно частки Шамлієвої Н.П. в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства, виконано сторонами у повному обсязі, зокрема розрахунки за вказаним Договором здійснено сторонами відповідно до його умов;

Рішенням загальних зборів ТОВ „Екс-Тур” від 15.11.2006 р. було затверджено вихід Шамлієвої Н.П. зі складу учасників Товариства, виплату Шамлієвої Н.П. вартості частини майна Товариства пропорційно її розміру частки у статутному капіталі Товариства, а також прийняття Музики Г.В. до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства наступним чином: Кочетов В.Л. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства; Музика Г.В. - учасник Товариства, що володіє часткою в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства (питання третє порядку денного загальних зборів), та реєстрацію відповідних змін до установчих документів Товариства у встановленому порядку.

Угоду від 12.09.2006 р., укладену між Кочетовим В.Л. та Демановим В.А. стосовно купівлі-продажу частки Кочетова В. Л. в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства, виконано сторонами частково, зокрема в частині здійснення відповідних розрахунків.

Відповідно до умов зазначеної Угоди, вартість частки Кочетова В.Л. в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства складає 350000 доларів США (1767500 гривень у відповідному еквіваленті за курсом НБУ на 12.09.2006 р.); на виконання вказаної Угоди Демановим В. А.  було здійснено частковий  розрахунок з Кочетовим В. Л. в розмірі 140000 доларів США.  

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.  

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання за особою наявності або відсутності права.

Згідно зі ст. 92 Господарського кодексу України порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються цим Кодексом, Цивільним кодексом України та іншими законами, до яких належить, в тому числі, Закон України „Про господарські товариства”.

Відповідно до вимог ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти у встановленому порядку з товариства, а також здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Залежно від моменту, з якого правочин (угода) вважається укладеною, правочини розподіляються, зокрема, на реальні та консенсуальні.

У консенсуальній угоді для настання відповідних правових наслідків достатньою умовою є досягнення сторонами згоди щодо всіх суттєвих умов, встановлених для даного типу угод; з моменту досягнення сторонами зазначеної згоди у сторін за угодою виникають відповідні права та обов'язки.

Так, досягнення сторонами за договором купівлі-продажу згоди щодо предмету та ціни створює обов'язок продавця передати річ у власність покупцеві та зустрічний обов'язок покупця сплатити продавцеві певну грошову суму.

Таким чином, порівняльний аналіз відповідних норм матеріального права дозволяє зробити висновків про те, що Угода від 12.09.2006 р., укладена між Позивачем та Відповідачем за первісним позовом, породжує правові наслідки у вигляді припинення права власності Кочетова В. Л. на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу ТОВ „Екс-Тур” та виникнення відповідного права у Деманова В. А. з моменту досягнення Позивачем та Відповідачем за первісним позовом домовленостей щодо всіх суттєвих умов Угоди (предмет, ціна тощо).

Відповідно до вимог ст. ст. 203, 204 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.          

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що факт укладення зазначеної Угоди та Договору купівлі-продажу корпоративних прав не є предметом оспорювання по даній справі; Угода від 12.09.2006 р. та договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15.11.2006 р. вважаються правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними.

Згідно зі ст. ст. 205, 208 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Вимогами спеціального законодавства, що регулює корпоративні правовідносини (Господарським кодексом України, Законом України „Про господарські товариства”), не встановлено спеціальну форму відносно правочинів купівлі-продажу корпоративних прав.

Таким чином, зазначену Угоду та Договір було укладено Позивачем та Відповідачем за первісним позовом з дотриманням вимог ст. ст. 203-208 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності зазначених правочинів.        

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 328, 334, 655 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.    Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі ст. 361, 363 вказаного Кодексу співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Отже, основною визначальною ознакою вказаної Угоди є перехід права власності покупця на зазначену частку у праві спільної часткової власності (в даному випадку у вигляді корпоративних прав) за умови дотримання їм певних вимог, встановлених законом або договором, з урахуванням особливостей виникнення відповідних прав та обов'язків за консенсуальними угодами.    

Враховуючи зміст зазначених вимог матеріального права, оскільки зазначену Угоду було підписано сторонами 12.09.2006 р., тобто Позивач та Відповідач за первісним позовом досягли домовленості щодо усіх суттєвих умов даного правочину, право власності Деманова В.А. на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу ТОВ „Екс-Тур” виникло в Позивача  за первісним позовом в момент укладення зазначеної Угоди (12.09.2006 р.); інше не встановлено ані законом, ані  договором (Угодою).

Також згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд також звертає особливу увагу на те, що відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Сучасна судова практика застосування норм, що безпосередньо регулюють корпоративні правовідносини, а саме Узагальнення практики розгляду судами корпоративних спорів, викладені в листі Верховного Суду України від 01.08.2007 р., Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р. „Про практику застосування законодавства при розгляді спорів, що виникають з корпоративних правовідносин”, однозначно свідчить про те, що склад сторін корпоративного спору визначається, виходячи зі змісту ст. 167 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 10 Закону України „Про господарські товариства”, визначається, в тому числі, учасниками  (власниками часток у статутному капіталі господарського товариства) у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства.

Таким чином, спір за первісним позовом Деманова В.А. до Кочетова В.Л. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про визнання права власності на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства є за своєю правовою природою таким, що вникає з корпоративних правовідносин, та обґрунтовано заявлений Позивачем за первісним позовом в порядку господарського судочинства.  

Враховуючи правомірність виникнення у Позивача за первісним позовом права власності на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу ТОВ „Екс-Тур”, а також приймаючи до уваги той факт, що Відповідачем за первісним позовом не визнається вказане право власності Деманова В.А., позовні вимоги за первісним позовом є такими, що ґрунтуються на вимогах матеріального та процесуального права, в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними та допустимими доказами, що в свою чергу є підставою для задоволення вказаних позовних вимог у повному обсязі.    

Стосовно зустрічних позовних вимог по даній справі суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог не приведено жодного належного та допустимого доказу, які б свідчили про наявність у Деманова В.А. відповідної заборгованості, саме як не приведено доказів, що надають можливість визначити обсяг даної заборгованості, період прострочення виконання певних грошових зобов'язань, обсяг відповідних санкцій за невиконання або несвоєчасне виконання грошового зобов'язання тощо.

Копія розписки Деманова В.А. від 21.09.2006 р., що свідчить про отримання Відповідачем за зустрічним позовом статутних документів ТОВ „Екс-Тур” від Кочетова В. Л. не є належним та допустимим доказом, що підтверджує викладені у зустрічній позовній заяві обставини та не приймається судом до уваги; копія договору комісії від 01.09.2006 р. та звіту про виконання інвестиційного договору взагалі не стосуються предмету доказування за зустрічним позовом.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги Кочетова В.Л. до Деманова В.А. про стягнення 1060500 грн. основного боргу, 109800 грн. збитків, 3303530 грн.  – 3 % річних, 91203 грн. інфляційних нарахувань, 12945,38 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, суперечать вимогам діючого процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказів у господарському судочинстві, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається:  у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;  у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.  

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача; отже, судові витрати по даній справі суд вважає за необхідне покласти на відповідача на первісним позовом, оскільки даний спір фактично виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Визнати за Демановим Володимиром Анатольовичем (Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 60 Років Жовтня, буд. 18-А, кв. 33) право власності на частку в розмірі 50 % від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Тур” (Україна, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерний, вул. Алея Дружби, 16, код ЗКПО 33131967).

3.          Стягнути з Кочетова Володимира Леонідовича (Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Кольцева, 10, кв. 2) на користь Деманова Володимира Анатольовича (Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 60 Років Жовтня, буд. 18-А, кв. 33) витрати по сплаті державного мита в розмірі 9595 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 гривень.

4.          Видати наказ після набрання рішенням  законної сили.

5.          У зустрічному позові відмовити у повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.