Постанова

від 31.07.2008 по справі 34/475-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/475-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 липня 2008 р.                                                                                    № 34/475-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.,Козир Т.П.,Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інлайн-Поланд" 

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 р.

У справі                                       № 34/475-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бізнес- Консалтинг"

доТовариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Інлайн-Україна" 

простягнення 25 830 000,00 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

скаржника: Ловейко О.О.; Сергєєв Д.С.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 р. (суддя Примак С.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ з іноземними інвестиціями "Інлайн-Україна" (надалі за текстом –"ТОВ "Інлайн-Україна" на користь ТОВ "Дніпро-Бізнес-Консалтинг" (надалі за текстом –"ТОВ "Д.Б.К.") 25 830 000,00 грн. боргу та судові витрати.

Не погоджуючись з судовим рішеннями, ТОВ "Інлайн-Поланд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 р. у справі № 34/475-07, та направити справу на новий розгляд суду першої інстанції.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, проте позивач та відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників скаржника, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом, 19.06.2007 р. між ТОВ "Д.Б.К." (постачальник) та ТОВ "Інлайн-Україна" (покупець) укладено договори поставки за №№ 10, 11 та 12 (надалі за текстом –"Договори"). Відповідно до умов Договорів постачальник зобов'язується передати в установлений строк термоформувальні машини GN 3625D (надалі –"товар") у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Ціна товару згідно пунктам 1.2 Договорів складає 1 722 000 грн. з ПДВ за одну одиницю. По кожному з Договорів поставляється п'ять одиниць товару.

Відповідно до умов пунктів 3.2 Договорів, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно положень пункту 2.1 договорів за №№ 10, 11 та 12, товар поставляється однією партією. Передача товару здійснюється по Акту приймання-передачі, що підписується сторонами, який є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договорів поставки №№ 10, 11 та 12 від 19.06.2007 р. між ТОВ "Д.Б.К." та ТОВ "Інлайн-Україна" складено акт приймання-передачі товару від 25.06.2007 р., відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв 15 термоформувальних машин GN 3625D всього на суму 25 830 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом також встановлено, що доказів погашення боргу відповідач до суду не подав. Крім того, у відзиві на позов відповідач заборгованість підтвердив.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість задоволення позовних вимог.

Стаття 107 ГПК України передбачає, що сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Доводи скаржників про те, що спір про стягнення заборгованості за договорами поставки №№ 10, 11 та 12 повинен розглядатися за участю ТОВ "Інлайн-Поланд", не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

ТОВ "Інлайн-Поланд" в касаційній скарзі стверджує, що він є учасником ТОВ "Інлайн-Україна" та володіє часткою, що складає 60 % Статутного капіталу товариства. Зміст і суть доводів скаржника свідчить про те, що він бажає захистити своє право на отримання вартості його частки в майні товариства.

Однак, вирішений господарським судом спір щодо стягнення заборгованості за договорами поставки №№ 10, 11 та 12 не зачіпає та не стосується прав та інтересів скаржника, не перешкоджає реалізації ним можливості на захист в установленому порядку своїх прав, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, матеріали справи свідчать, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2007 року у справі № 34/475-07 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інлайн-Поланд" –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                          О. Кот

                                      судді                                                                     Т. Козир

                                                                                                      С. Шевчук