Рішення

від 12.06.2008 по справі 10/240/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/240/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.08                                                                                        Справа №  10/240/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:  Військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах Фонду державного майна України у Запорізькій області, м. Запоріжжя

До відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю  “Стімекс-комфорт”,   

м. Запоріжжя

до відповідача 2: ДП Міністерства оборони України “УАТК” в особі філії ДП міністерства оборони України УАТК “Аеропорт Запоріжжя Вантажний”,

м. Запоріжжя

                              Суддя Т.Г. Алейникова

За участі представників:

Прокурор: Чалий М.Г. посв. від 23.08.05

Позивача: не зявився.

Відповідача 1: Кацило Н.М. дов. від 15.04.08

Відповідача 2: не з'явився

          Справа розглядалася 16.04.08, оголошено перерву на 12.06.08, сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи. У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

          Розглядається позовна заява про визнання  недійсним  Договору про утримання  та  використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна №33- 09/2007р. від 01.09.2007 року, який укладений між філією Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя Вантажний»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімекс-комфорт», ЄДРПОУ 32291946 та Зобов'язання   Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   «Стімекс-комфорт», ЄДРПОУ 32291946 повернути до філії Української авіаційної транспортної

компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний»за актом прийому-передачі частку казарми             № 1, площею 488 м2, вартість якої становить 62827 грн., яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Військбуд.

Відповідачі письмового відзиву не надали. Відповідач подав клопотання про відстрочку виконання рішення до 31.12.08р. у зв'язку із необхідністю демонтажу обладнання. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд

встановив:

Прокурорською перевіркою встановлено, що 27 червня 2003 року між філією Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний» (УАТК «Аеропорт Запоріжжя вантажний») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімекс-комфорт»в особі директора Чумаченка Юрія Олексійовича строком до 30 червня 2004 року був укладений "Договір оренди приміщень №48-03" - нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме будівля, яка являє собою частку казарми № 1, площею 488, що розташована за адресою: м.  Запоріжжя, вулиця Військбуд, та перебуває на обліку філії УАТК «Аеропорт Запоріжжя вантажний», вартість якої визначена згідно з актом оцінки і становить 62 827 грн.

Пунктом 10.7 Договору, передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих умовах, що були передбачені Договором. При цьому, будь-яких заяв з обох сторін на припинення дії договору не надходило, таким чином він діяв до 01.06.2007 року, про що свідчить лист директора ТОВ «Стімекс-комфорт» від 12.01.2006р. вихідний №1.

Згідно умов п.1.1. наведеного договору, Орендодавець філія УАТК «Аеропорт Запоріжжя вантажний», передав в оренду, тобто у строкове платне користування Орендарю ТОВ «Стімекс - комфорт», який в свою чергу, прийняв нерухоме майно, а саме приміщення площею 488 м , вартістю 62,827 тис. грн., що знаходиться на балансі УАТК «Аеропорт Запоріжжя вантажний», про що був складений відповідний акт  прийому-передачі від 0] .07.7003 року.

Після припинення дії договору №48-03 від 27 червня 2003 року, між Філією УЛТК - Аеропорт Запоріжжя Вантажний»та ТОВ «Стімекс-комфорт»в порушення и.3.1.5 Положення про філію та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року №2269-ХІІ, без повернення будівлі за актом прийому-передачі 01 вересня 2007 року, був укладений договір №33-09/2007 про утримання та  використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна, а саме частку казарми № І, площею 488 м2, яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Військбуд, тобто приміщення, що було предметом договору №48-03 від 27.06.2003 року.

Позивач зазначив, що Договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства у зв'язку із чим в судовому порядку підлягає визнанню недійсним.

Зокрема, як встановлено прокурорською перевіркою, під виглядом договору №33-09 2007р. від 01 вересня 2007 року про утримання та використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна, філія УАТК «Аеропорт Запоріжжя Вантажний»фактично передала в оплатне користування (оренду) на невизначений строк (п.10.2 Договору) ТОВ «Стімекс-комфорт»для використання у підприємницькій діяльності не житлове приміщення, загальною площею 488 м2.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" - на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

З викладеної»видно, що укладений між філією УАТК «Аеропорт Запоріжжя Вантажний»та ТОВ «Стімекс-комфорт»Договір - є удаваним правочином, оскільки вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили - правочину, основаного на відносинах, пов'язаних з орендою нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.235 Цивільною Кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами /дія приховання іншою правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Статтею 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" відзначено, що відносини щодо оренди державного майна регулюються цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно  ст.ст. 5, 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" підприємства можуть передавши нерухоме майно на умовах оренди без з дозволу органу, уповноваженого управляти майном (в нашому випадку ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія»), приміщення загальна площа яких не перевищує 200 м 2.

Згідно зі ст.ст. 9, 11 Закону України „Про оренду державною та комунальною майна",  договору оренди передує оцінка об'єкту оренди, яка здійснюється комісіями, до складу яких входять уповноважені особи Міністерства оборони України або іншого органу  управління  та регіонального  відділення   Фонду  державного  майна України.

Водночас із цим ч. 7 сі. 9 наведеною Закону зазначено, що для об'єктів, які перебувають у державній власності, необхідно проводиш конкурс, згідно порядку, що визначений Фондом державного майна України.

Як встановлено перевіркою, передаючі до ТОВ «Стімекс-комфорт»за  на невизначений строк під виглядом договору про утримання та використання споруди з мстою збереження та підтримання у належному стані державного майна, частину казарми не житлового приміщення площею 488 м2 для його використання ТОВ «Стімекс-комфорт»у підприємницькій діяльності, тобто фактично на умовах оренди, філія УЛ'ГК «Аеропорт Запоріжжя вантажний», всупереч наведеним вище вимогам законодавства не одержала дозволу органу, уповноваженого управляти цим майном, на передачу об'єкту нерухомості в оренду, а відтак розрахунку і погодження орендної плати з регіональним відділенням Фонду державного майна України здійснено не було, на конкурсній основі передачу державного майна в оренду не проведено.

Більш того, під час укладення наведеного договору недотримані приписи ч.2 ст.10 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна», а саме не вказані наступні істотні умови договору оренди - забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня) порука завдаток, гарантія, порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, які встановлені Законом та повинні бути відображені ь таких видах договорів.

Таким чином, оцінюючи обставини, встановлені перевіркою й наведені норми законодавства, судом встановлено, що під час укладання філією УАТК «Аеропорт Запоріжжя  ТОВ «Стімекс-комфорт»Договору про утримання та використання споруди з мстою збереження та підтримання у належному стані державного майна №33-09/2007р. від 01.09.2007 року, сторонами були порушені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: а  порушення  вимог  ч. 1   ст.203  Цивільного  кодексу України, укладений Договір суперечить актам цивільного законодавства - вимогам ст.ст. 5, 9, 11 Закону України „Про оренду державною та комунальною майна";

-          на порушення вимог ч.2 ст.203  Цивільного кодексу України Договір укладений особою, яка не  маг  необхідного обсягу цивільної дієздатності  - директором  філії УАТК  «Аеропорт Запоріжжя Вантажний», який згідно п.3,1.5 Положення про філією - може укладати договір щодо   передачі   в  оренду   нерухомою   майна  лише  з             дозволу      погодження   органу, повноваженого управляти військовим майном, тобто ДП МОУ «УАТК»або Міністерства оборони України.

          - на порушення  вимог ч.5  ст.203  Цивільного  кодексу  України  укладений  Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки є удаваним правочином, вчиненим сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили   правочину, заснованою на підноси них, пов'язаних з орендою нерухомою майна.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою, другою та  етапі 203 Цивільного кодексу України с підставою недійсності правочину.

Оскільки недійсність правочину - Договору про утримання та використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна № 33-09/2007р. від 01.09.2007 року, укладеною між філією УАТК «Аеропорт Запоріжжя та ТОВ «Стімекс-комфорт», прямо не встановлена законом, відповідно до  ч. 3 ст.215 Цивільною кодексу України він підлягає визнанню судом недійсним.

Оскільки за договором №ЗЗ - 09/2007р. під 01.09.2007 р. права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, позивач просить    визнати договір недійсним на підставі вимог ст.203 та ч. 3 ст.215 Цивільного Кодексу України та з моменту вказаному у ч.2 ст.236  Цивільного Кодексу України, тобто на майбутнє.

Крім того позивач зазначає, що оскільки частка казарми, а саме приміщення площею 488 м2, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, перебуває у користуванні відповідача ТОВ «Стімекс-комфорт»безпідставно, відповідно до ст. 387 ЦК України, воно повинно бути повернуто до філії УАТК «Аеропорт Запоріжжя вантажний»згідно акту прийому-передачі, тобто відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Викладені обставини підтверджуються копією договору № 48-03 від 27 червня 2003 року та №33-09/2007року від 01.09.2007 року, актом прийому передачі будівлі, відповіді з ДП МОУ «УАТК»та іншими доказами.

Беручи до уваги, що під час укладання договору були порушення інтересів держави, позивач просить  визнати  недійсним  Договір про утримання  та  використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна №33- 09/2007р. від 01.09.2007 року, який укладений між філією Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя Вантажний»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімекс-комфорт», ЄДРПОУ 32291946, а також зобов'язати   Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   «Стімекс-комфорт», ідентифікаційний номер 32291946 повернути до філії Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний»за актом прийому-передачі частку казарми № 1, площею 488 м2, вартість якої становить 62 827 грн., яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Військбуд.

Вимоги позивача засновані на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задовольняється строком до 31.12.08р.

Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету  України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 49, 82, 84, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє Договір про утримання  та  використання споруди з метою збереження та підтримання у належному стані державного майна №33- 09/2007р. від 01.09.2007 року, який укладений між філією Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя Вантажний»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімекс-комфорт», ЄДРПОУ  32291946.

Зобов'язати   Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   «Стімекс-комфорт», ідентифікаційний номер 32291946 повернути до філії Української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний»за актом прийому-передачі частку казарми № 1, площею 488 м2, вартість якої становить 62 827 грн., яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Військбуд. Відстрочити виконання рішення до 31.12.08р.

Стягнути з Товариства    з    обмеженої    відповідальністю    "Стімекс- Комфорт" 69013, м. Запоріжжя, Військбуд, 99-30, р/р26007038724402 В АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 322919408307 на користь  державного бюджету  України 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати накази.

          Суддя                                                                                Т.Г. Алейникова

          Рішення підписано «17»червня 2008 року.