Рішення

від 13.05.2008 по справі 8/195/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/195/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.08                                                                                        Справа №  8/195/08

Суддя   

За позовом Закритого акціонерного товариства “Горлівський авторемонтний завод”, Донецька область, м.Горлівка    До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Металург”, м. Запоріжжя                                                                                                                   Суддя І.А. Попова

Представники

Позивача: Чумаченко Н.А., дов. 3 135 від 22.02.2008 р.

Відповідача:Константи нова І.В., дов. від 01.04.2008 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 27614 грн. 10 коп. за відпущений бракований товар за договором № 139 від 23.07.2007 р., 1788 грн. 48 коп. збитків за транспортування бракованого товару, 9344 грн. упущеної вигоди.

Розгляд справи, призначений на 14.04.2008 р., відкладався до 13.05.2008 р.   

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 13.05.2008 р.

Позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.   

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 27614 грн. 10 коп. за відпущений бракований товар за договором № 139 від 23.07.2007 р., 1730 грн. 73 коп. збитків за транспортування бракованого товару, 21129 грн. 52 коп. упущеної вигоди, 720 грн. вартості експертизи ТПП.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. Позов обґрунтовує тим, що 23.07.2007 р. з відповідачем укладено договір № 139 на продаж металопрокату. Відповідно до видаткової накладної №РН-0000216 від 03.12.2007 р. позивач на умовах самовивозу придбав товар - листи х/к в кількості 7,620 тон на загальну суму 31622 грн. 96 коп., який повністю оплатив платіжним дорученням № 4000 від 30.11.2007 р. Позивач зазначає, що 11 грудня 2007 року при розпаковці поставленої партії металопрокату було виявлено брак вказаної продукції в кількості 249 листів масою 6654 кг. По даному факту складено акти від 04.12.2007 р. та від 11.12.2007 р. Вказані дефекти істотні та їх наявність є порушенням ГОСТу 19904-90, ГОСТу 16523-97, що підтверджується актом експертизи № 23 торгово-промислової палати від 25.01.2008 р. Поставлена партія листів х/к 08КП частково непридатна для використання у виробничому процесі ЗАТ “Горлівський авторемонтний завод”. Позивач просить стягнути з відповідача 25650 грн. здійсненої передоплати відповідно до ст..ст.. 509, 526,527,  6612, 623, 678, 680 ЦК України. Також, позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №139 від 23.07.2007 р. позивачем понесені збитки на транспортування товару в розмірі 1730 грн. 73 коп. та неотримані доходи в розмірі 25057 грн. 44 коп., які позивач просить стягнути з товариства “Компанія “Металург” з посиланням на ст.. 224 ГК України.  

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначив, що сторонами за договором не було обумовлено порядку прийняття товару за кількістю та якістю. В зв'язку з чим застосовуються положення Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю. Відповідач зазначає, що Інструкцією П-7 визначений порядок складання акту у випадку виявлення продукції неналежної якості, вимоги до осіб, які входять до складу комісії із приймання, тощо.  В порушення вимог зазначеної Інструкції в акті від 04.12.2007 р. не зазначено ні посад осіб, які нібито приймали продукцію, ні посилання на те, що вони ознайомлені із правилами приймання продукції. Також, відповідач вважає необґрунтованими вимоги про стягнення витрат на транспортування товару та нарахування збитків у вигляді неодержаних доходів.

Заслухавши представників сторін, вивчивши додані матеріали, суд встановив, що 23 липня 2007 р. сторонами по справі укладено договір № 139 за умовами якого продавець (відповідач по справі) зобов'язався поставити, а покупець (позивач по справі) прийняти товар –металопрокат та здійснити його оплату протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку. Пунктом 3.5 договору передбачено, що разом з товаром продавець зобов'язаний передати покупцю товарно-транспортну накладну, податкову накладну та сертифікат на підтвердження якості товару.

Відповідно до умов договору за рахунком № СФ-0000359 від 30.11.2007 р. платіжним дорученням № 4000 від 30.11.2007 р. позивач перерахував товариству «Компанія «Металург» 31622,06 грн.

За видатковою накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р. позивачу передано товар –лист х/к 08 КП 1.0х1250х2500. Відвантаження товару відбулося зі складу продавця, доставка –транспортом покупця.

Як вказує позивач, при розпакуванні продукції 04.12.2007 р. було встановлено, що частина металевих листів містить дефекти, за якістю не відповідає стандарту, не придатна для використання.

Відповідач в обґрунтування заперечень за позовом послався на порушення покупцем (позивачем по справі) вимог Інструкції № П-7 щодо порядку складання акту про прийняття продукції за якістю.

З приводу відповідності дій покупця (позивача) щодо прийняття продукції, отриманої від відповідача за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р. правилам Інструкції П-7, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі  купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Розділом 4 договору сторони обумовили, що якість товару та упаковки повинні відповідати діючим в Україні державним стандартам, технічним умовам, та, якщо товар входить до переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту Україні 01.02.2005 р. № 28, повинно підтверджуватися сертифікатами відповідності, виданими акредитованими в системі УКР СЕПРО органами сертифікації.

До партії товару, переданого за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р. відповідачем додано сертифікат якості на відповідність якості металу стандарту 16523-97. Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та  іншими нормативно-правовими актами. Договором № 139 сторони не визначили порядок приймання продукції за якістю. Відповідно до листа Міністерства економіки України від 11.10.2005 р. № 81-16/71 в такому випадку повинні застосовуватися положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7. З огляду на визначене, суд вважає хибними посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень та на підтвердження порушення покупцем правил Інструкції № П-7 на п. 22 та п. 23 зазначеної Інструкції.

Відповідно до п.п. 6, 13, 16, 20  Інструкції № П-7 (надалі мовою оригіналу) приемка продукции по качеству и комплектности производится на складе получателя в следующие сроки: при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящейся продукции - не  позднее 24 часов после выдачи продукции органом транспорта или  поступления ее  на  склад получателя при доставке  продукции  поставщиком  или  при  вывозке продукции получателем. Приемка продукции производится уполномоченными  на  то руководителем предприятия-получателя или его заместителем компетентными  лицами.  Эти  лица несут ответственность за строгое соблюдение  правил   приемки   продукции. При обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки  поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических  условий, чертежам, образцам (эталонам) договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов. Получатель обязан обеспечить хранение продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции в условиях, предотвращающих ухудшение ее качества и смешение с другой однородной продукцией. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя), если это предусмотрено в Основных и Особых условиях поставки, других обязательных правилах или договоре. При неявке представителя изготовителя (отправителя) по вызову получателя (покупателя) в установленный срок и в случаях, когда вызов представителя иногороднего изготовителя (отправителя) не является обязательным, проверка качества продукции производится представителем соответствующей отраслевой  инспекции по качеству продукции, а проверка качества товаров - экспертом бюро товарных экспертиз либо представителем соответствующей инспекции по качеству. При отсутствии соответствующей инспекции по качеству или бюро товарных экспертиз в месте нахождения получателя (покупателя), при отказе  их  выделить представителя или неявке его по вызову получателя (покупателя) проверка производится: а) с участием компетентного представителя другого предприятия (организации), выделенного руководителем или заместителем руководителя этого предприятия (организации), либо б) с участием компетентного представителя общественности предприятия-получателя, назначенного руководителем или заместителем  руководителя  предприятия из числа лиц, утвержденных решением  фабричного, заводского или местного комитета профсоюза этого предприятия, либо в) односторонне предприятием-получателем, если изготовитель (отправитель) дал согласие на одностороннюю приемку продукций.

Вивчені матеріали свідчать, що 04.12.2007 р. комісією ЗАТ «ГАРЗ»при розкритті партії товару, що надійшла за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р. були встановлені дефекти значної частини х/к листів. Наказом № 241 від 11.12.2007 р. головою правління ЗАТ «ГАРЗ»призначено відповідну компетентну комісію для прийняття товару за якістю (що відповідає п. 13 Інструкції № П-7). При прийманні товару комісією встановлено, що частина листів не відповідає заявленому стандарту та не може бути використана у виробництві продукції, про що викладено у акті від 11.12.2007 р. На адресу продавця  - ТОВ «Компанія «Металург»направлено телеграму (№ 1856/01 від 11.12.2007 р.) з запрошенням представника продавця прийняти участь у подальшому прийманні товару (що відповідає п. 16 Інструкції № П-7). Представник продавця (ТОВ «Компанія «Металург») не з'явився для продовження прийняття товару, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні. Натомість, листом № 88 від 19.12.2007 р. відповідач направив на адресу ЗАТ «ГАРЗ»листа, в якому вимагав направити на його адресу акт приймання вантажу за якістю та копію висновку незалежної акредитованої лабораторії. Суд зазначає, що п.17 Інструкції № П-7 передбачений перелік відомостей, які мають бути зазначеними у повідомленні, направленому відправнику продукції. Вимоги, викладені відповідачем у листі № 88 необґрунтовані.

Як свідчать вивчені матеріали, питання стосовно якості та відповідності партії товару, отриманого від відповідача за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р. державним стандартам передано позивачем на вирішення експертної установи. Згідно акту експертизи № 23 від 25є.01.2008 р., виконаної відділенням Донецької торгово-промислової палати, партія листової сталі в кількості 249 листі масою згідно акту приймання 6654 кг не відповідає вимогам держстандарту 19907-90, 16523-9 (від загальної партії вагою 7620 кг). Дії позивача щодо передачі спірного питання на розгляд експертній установі суд знаходить відповідними приписам п. 20 Інструкції № П-7.

Що стосується  вимог п. 22 та п. 23 Інструкції № П-7, на порушення яких позивачем посилається відповідач, суд зазначає, що перелічені в них вимоги до представників комісії стосуються прийняття продукції відповідно до п.п. а), б), в) п. 20 за умов відсутності у місті отримання продукції відповідного бюро товарних експертиз.

Таким чином,  суд не вбачає у діях позивача порушення вимог Інструкції П-7, внаслідок чого складені ним акти та висновок експерта не мали б юридично значимої сили.

Що стосується доводів відповідача про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права з посиланням на ч. 2 ст. 678 ЦК України, суд зазначає:

Статтею 627 ЦК України встановлено, що Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості. Пунктом 4.2 договору № 139 сторони узгодили, що в разі поставки продавцем неякісного товару, він зобов'язаний здійснити його заміну за свій рахунок на товар належної якості або повернути отримані за неякісний товар кошти протягом 5-ти днів з моменту повідомлення. Претензією від 10.12.2007 р. (№ 852/18), що отримана відповідачем 11.12.2007 р. позивач вимагав повернення сплаченої за неякісний товар суми. При цьому, як вказав представник позивача у судовому засіданні, виходячи із розумності та справедливості ним не заявлялося про відмову від договору, оскільки частина товару, отриманого від відповідача за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р., що за  якістю відповідала стандартам, була використана ним у господарській діяльності.

З урахуванням викладеного, суд знаходить слушними доводи позивача та задовольняє вимоги про стягнення  з ТОВ «Компанія «Металург»27614 грн. 10 коп. вартості поставленої бракованої продукції.

Вимоги про стягнення з відповідача відповідно до ст. 224 ГК України збитків у вигляді затрат на транспортування бракованої продукції в сумі 1730 грн. 73 коп. та неотриманого прибутку  у сумі 21129 грн. 52 коп., вартості експертизи в сумі 720 грн. задоволенню не підлягають внаслідок наступного:

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати  завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Для настання відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, необхідна наявність складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.

По-перше, витрати на перевезення товару придбаного у відповідача, не можуть бути покладені у повній сумі на відповідача, оскільки частина листа х/к, отриманого за накладною № РН-0000216 від 03.12.2007 р., використана позивачем у господарській діяльності.

По-друге, позивачем не надано доказів, що продукція, яка ним мала бути виготовлена із придбаного за договором  № 139 листа х/к, могла бути проданою та була б обов'язково проданою за зазначеною у прайс-листі ціною та отримано прибуток у сумі 25057 грн. 44 коп. з яких доход позивача складає 21129 грн. 52 коп.

По-третє, замовлення експертизи товару та її оплата не знаходиться у причинному зв'язку з невиконанням зобов'язання стороною угоди.  

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Металург”  (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 3, ЄДРПОУ 34407776) на користь Закритого акціонерного товариства “Горлівський авторемонтний завод” (86130, Донецька область, м.Горлівка, вул. Комсомольська, 60, ЄДРПОУ 05482475) 27614 грн. 10 коп. вартості неякісного товару, 340 грн. 70 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 05 червня 2008 року.