Постанова

від 23.06.2006 по справі 7/13-о-а-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/13-О-А-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"23" червня 2006 р.                                                           Справа № 7/13-О-А-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонелектро", м.Херсон

до Державної податкової  інспекції у м.Херсоні  

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:  

від позивача: Мельніковська В.М., дор. б/н від 10.01.2006р., представник

від відповідача:  Саюшкіна Н.І., заст. нач.відд., дов. №9/9/10-139 від 10.01.2006р.

ТОВ "Херсонелектро" звернулося до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні від 15.11.2005 року:

-          №0008132301/0, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ з податку на додану вартість в сумі 723279грн. із застосуванням фінсанкції в сумі 361639,50 грн.;

-           №0008142301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 106311 грн.

Свої вимоги ТОВ "Херсонелектро" мотивує наступним.

На думку позивача,  ДПІ  безпідставно зменшені валові витрати за січень-червень 2005 року на 713596грн. по витратах на послуги по транспортуванню та експедитуванню товарів на території України, які були отримані товариством від ТОВ "Дискорія-Київ".  Позивачем пояснено, що факт надання йому цих послуг перевізником, тобто ТОВ "Дискорія-Київ", підтверджено звітами повіреного перед довірителем. Ці звіти складені були по кожному факту перевезення вантажу у письмовій формі з визначенням даних про маршрут, вантаж, назви транспортного засобу - вагони, їх кількості, загальної ваги вантажу, розміру залізничного тарифу, вартості послуг по експедитуванню, з виділенням ПДВ.  Позивач вважає, що ці звіти і є первинними документами, які підтверджують факт надання йому вказаних вище послуг з боку  ТОВ "Дискорія-Київ".

По кожному перевезенню вантажу перевізником оформлялися податкові накладні. Тому позивач вважає, що твердження ДПІ про відсутність на отримані послуги по перевезенню вантажів актів прийому-передачі виконаних послуг є безпідставними і її  висновок  про завищення суми податкового кредиту з цієї суми на 39773 тис. грн. є хибним.

По проведених ТОВ "ПМ-119" у лютому 2005 році ремонтних роботах складено акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт форми №КБ-3в  з оформленням податкової накладної. Загальна вартість цих робіт склала 250738грн., у тому числі 41790грн. ПДВ. І тому вартість цих робіт  в сумі  208948грн.  обгрунтовано ТОВ "Херсонелектро" включена до валових витрат.

Заперечує позивач і проти висновку ДПІ про те, що  підприємством не проведено відкоригування валових витрат шляхом їх зменшення по ряд. 04.1 Декларації у зв'язку з тим, що при визначенні приросту балансової вартості товарних запасів станом на 01.04.2005р. та 01.07.2005р. підприємство не врахувало у графі 4 додатку К1/1"Декларації" вартість запасів, які використані не у господарській діяльності, а саме: вартість матеріалів, що прийшли в негідність у зв'язку з обвалом на складі  і  які  списані по відповідному акту списання матеріалів на суму 1499,92 тис.грн. Цей акт, як пояснив представник позивача, не був затверджений керівником товариства, а тому було проведено коригування бухгалтерських проводок методом "сторно" у березні 2005 року. Фактично була проведена уцінка товарів, які зазнали пошкодження у зв'язку з обвалом на складі, і приймаються  заходи щодо реалізації цих товарів. Позивачем пояснено, що уцінка запасів, що проведена згідно з правилами бухгалтерського обліку, не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати платника податку, що пов'язані з придбанням таких запасів. При цьому позивач посилається на абз. 7 п.5.9 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Тому вважає, що у відповідача не було правових підстав для виключення з податкового кредиту 299900грн. ПДВ по вартості уцінених товарів.

Не згодний позивач  і з проведеним ДПІ зменшенням суми податкового кредиту по ПДВ на суму 448127,54грн. у зв'язку з визнанням  такими, що не відповідають вимогам Закону "Про податок на додану вартість", складені продавцями податкові накладні. Він вважає, що всі податкові накладні складені у відповідності з п.п 7.2.1 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону.

Вважаючи          не відповідаючим  вимогам податкового законодавства визначення  податкового зобов'язання ДПІ в сумі 723279грн. (по відшкодованому ПДВ), яка зазначена в рішенні  №0008132301/0  від 15.11.2005р., позивач  пояснив, що і фінсанкція в сумі 361639,50грн. також застосована неправомірно.

Не згодний позивач і з рішенням  №0008142301/0 від 15.11.2005 року, яким  йому зменшено невідшкодований податковий кредит за лютий та листопад 2005 року по ПДВ на суму 106311 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем первісні документи перевірені вибірково, а не в повному обсязі. У разі ненадання товариством на вимогу ДПІ будь-яких первинних документів, ДПІ мало право на їх вилучення у порядку, встановленому Інструкцією "Про порядок вилучення посадовими особами державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів", яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 01 липня 1998 року за №316 ( далі - Інструкція №316 від 01.07. 98 р.).

У судовому засіданні представник позивача звернув увагу на те, що ДПІ порушено строк проведення перевірки, а заява про надання ДПІ  первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та копій документів, які свідчать про порушення податкових зобов'язань, датована передостаннім днем перевірки. На підприємстві знаходилися всі документи бухгалтерського і податкового обліку, але ДПІ використані тільки ті, що надали їй право застосувати до товариства  відповідальність, яка визначена у спірних повідомленнях – рішеннях.

Відповідач проти позову заперечує.

Ним пояснено, що бухгалтерський облік у товаристві не відповідає дійсності, а саме вимогам Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіна України 24.05.95р. за №88 та зареєстрованому у Мінюсті України 05.06.95р. за №168/704. У відзиві на позов зазначається, яким чином цей облік здійснюється. Оскільки позивач не виконав вимоги ДПІ про надання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та копій документів, які свідчать про порушення податкових зобов'язань, перевіряючі змушені були користуватися   документами у тому обсязі, які були надані товариством.

Відносно зменшення валових витрат позивача   по  вартості будівництва матеріального складу по вул.Кольцова, 57 ДПІ пояснено, що перевіряючим було надано лише податкову накладну та угоду про договірні ціни.  До відповіді №80 від 14.10.2005 року ТОВ "ПМК-119"  в якості додатку не було посилання на акт виконаних робіт. За таких же підстав –відсутність актів про надані послуги перевезення вантажів, що здійснювалися ТОВ "Дискорія-Київ",  позивачем безпідставно завищені валові витрати і віднесено до податкового кредиту 39733,35грн. По  роботах по будівництву складського приміщення  до податкового кредиту безпідставно віднесено позивачем 41790грн. ПДВ, так як і у відповіді  ТОВ "ПМК-19" на запит ДПІ не було посилання на видаткову накладну (акт виконаних робіт) або інший первинний документ, який містив би відомості про господарську операцію та підтвердив її здійснення.  

Виключено з податкового кредиту по ПДВ і суму 448127,54грн. на підставі податкових накладних, які були заповнені продавцями  з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість". Ці порушення зазначені окремо по кожній податковій накладній в акті перевірки. Враховуючі ці податкові накладні, позивачем неправомірно включено до податкового кредиту та відображено у рядках 10.1,17 Декларації про податок на додану вартість суму ПДВ  448127,54 грн.

Доказів уцінки товарів, які були пошкоджені в результаті обвалу приміщення, де вони зберігалися, перевіряючим у період проведення перевірки позивачем надано не було. У процесі перевірки було досліджено акт списання цих товарів. Але позивачем не враховано у графі 4 Додатку К/1 "Декларації" вартість цих товарів в сумі 1499920 тис. грн., які не використані у господарській діяльності, так як стали непридатними для використання  в результаті їх пошкодження через обвал на складі. По регістрах бухгалтерського обліку вказана сума внесена до бухгалтерського запису ДТ44 Кт28. Це призвело до заниження скоригованого валового доходу за півріччя 2005 року.

За таких обставин ДПІ вважає, що всі визначені в акті порушення  є доведеними в установленому порядку і тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення №0008132301/0, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ з податку на додану вартість в сумі 723279 грн. із застосуванням фінсанкції в сумі 361639,50грн., та  №0008142301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 106311грн., відповідають чинному податковому законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

встановив:

Посадовими особами ДПІ протягом з 03 жовтня по 28 жовтня 2005 року проводилася перевірка ТОВ "Херсонелектро" ( далі –товариство) з питань дотримання  товариством вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01 жовтня 2004 року по 10 червня 2005 року. Про проведення перевірки  товариство було повідомлено  листом від 10.09.2005 року, яке вручено платнику податків 21.09.2005 року.

По результатах перевірки складений акт від 04.11.2005 року №2112/23/23-6/23740453 з відповідними додатками до нього. Цей акт отриманий відповідачем 04.11.2005 року. З боку позивача акт підписаний з запереченнями, а саме: з записом про те, що ТОВ з висновками акту не згодне, так як він протирічить чинному законодавству.

З матеріалів перевірки, а саме зазначеного акту перевірки, випливає наступне.

В порушення п.5.1та п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Порядку складення декларації з податку на прибуток, який затверджено наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 року  "Про затвердження форми декларації з податку на  прибуток та порядку її складення" та  зареєстровано у Мінюсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, підприємством:

-          при визначенні приросту балансової вартості товарних запасів на 01.04.2005 р. та 01.07.2005 р. ( рядок 01.2 та додаток до Декларації на прибуток за 3 місяця 2005 р. та рядок 01.2 і додаток К1/1 вказаної декларації за півріччя 2005 року)  не враховано у гр.4 додатку  К1/1  декларації вартість запасів, які використані не у господарській діяльності. Це вартість матеріалів на загальну суму 1499920 тис. грн., що списана по акту. Ці матеріали прийшли у негідність в зв'язку з обвалом на складі, де вони зберігалися. Списання  товарів на цю суму підприємством відображено по бух. запису Дт 441, Кт 28. Відкоригування валових витрат шляхом їх зменшення  по рядку 04.1 Декларації  на суму  1499,92 тис.грн. не проведено. Сума ПДВ, що включена до податкового кредиту  по списаних матеріалах, складає 299900 грн.

-          без наявності акту виконаних робіт будівництва матеріального складу по вул.Кольцова,57  їх вартість 208948,33грн. віднесено до складу валових витрат згідно локального кошторису 2-1-1, який не є підтвердженням факту виконаних робіт для позивача з боку ТОВ "ПМК-19". Про це, як визначено в акті, свідчать і копії документів про взаєморозрахунках ТОВ "ПМК-19" з ТОВ "Херсонелектро", які надіслані були до ДПІ по її запиту ТОВ "ПМК-19". Це, вважає ДПІ,  є порушенням пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Із сплаченої позивачем вартості будівельних робіт 208948,33грн. безпідставно віднесено до податкового кредиту 41789,67 грн.  Без наявності актів виконаних робіт віднесено до складу валових витрат позивачем і вартість послуг по транспортуванню та експедитуванню імпортованих товарів  на території України, що надані ТОВ "Дискорія-Київ", за період з січня включно по червень 2005р. в сумі 713596,27грн. З цієї суми ТОВ "Херсонелектро" до податкового кредиту  віднесено безпідставно 39773,35 грн. ПДВ.

-          в порушення п.п 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4  ст. 7  Закону "Про податок на додану вартість" ДПІ в акті визначено, що підприємством неправомірно до податкового кредиту  віднесено з відображенням у рядку 10.1 Декларації про податок на додану вартість суму 448127,54грн. по податкових накладних, які не відповідають вимогам їх складення, а тому є підставою для виключення цієї суми з податкового кредиту. В акті перевірки на листі 15 визначені ці податкові накладні з зазначенням продавців і порушень, які ними допущені при оформленні цих податкових накладних. Серед продавців по цих податкових накладних зазначені приватні підприємці Петров В.П., Уланцев К.Г., Корівчак І.І., Шараєва Т.В., Совков Г.Г.

Так, у податкових накладних продавця ПП Петрова  В.П. не зазначено: одиниця виміру, кількість, ціна без ПДВ ( п/накладна №7 від  28.10.2004 р. на суму 137684 грн., у т.ч. ПДВ 22947,33 грн.),  без запису  кількості і переліку основних засобів  (п/накладна №16 від 30.03.05 р. на суму 39912,98грн., у т.ч. ПДВ 6652,16 грн. і за цією ж датою за тим же номером п/накладна на суму 7319грн., у т.ч. ПДВ 219,83грн.), без зазначення  одиниці виміру, кількості, ціни без ПДВ (п/накладна №169  від 31.03.05р. на суму 91408грн.,  у т.ч. ПДВ- 15234,67 грн.).

У податкових накладних продавця ПП Уланцева К.Г.:  визначена назва товару- будматеріали без їх переліку, записів про одиницю виміру, кількість, ціну без ПДВ (п/накладна № 658 від 30.12.04 р. на суму 921290,34грн., у т.ч. ПДВ –153548,3 грн.);  основні засоби без їх переліку, записів одиниці виміру і  кількості (п/накладна №16 від 30.03.05р. на суму 39912,98грн., у т.ч. ПДВ –6652,16 грн.).   

У податкових накладних продавця ПП Совкова П.Г. без зазначення  одиниці виміру, кількості, ціни без ПДВ (п/накладна № 7 від в19.01.2005р. на суму  488142,48грн.,  у т.ч. ПДВ –81357,08 грн.),  будматеріали без їх  переліку і без зазначення  одиниці виміру, кількості, ціни без ПДВ (п/накладна №16 від  23.03.2005 р.  на суму  456783,23грн. ,  у т.ч. ПДВ –76130,53  грн).

У податковій накладній продавця ПП Шараєвої Т.В.  без переліку товарів і без зазначення  одиниці виміру, кількості, ціни без ПДВ ( п/накладна № 320 від  20.03 2005р. на суму 79742грн.,  у т.ч ПДВ – 13290,33 грн).

Позивачем пояснено, що  при отриманні неправильно оформлених податкових накладних від вказаних  вище продавців, він витребував від них податкові накладні із зазначенням всіх передбачених Законом "Про податок на додану вартість" реквізитів. Ці виправлені накладні були отримані ним до моменту здачі до податкового органу Декларації   з податку на додану вартість, тому він не повідомив ДПІ про те, що податкові накладні продавцями були заповнені без визначення окремих обов'язкових даних. Але у процесі перевірки ДПІ ці накладні не були оглянуті і їм не була надана належна оцінка. До матеріалів справи позивачем надані податкові накладні, що визначені судом вище, вже у виправленому  виразі в двух примірниках. Як пояснив позивач, один з цих примірників був у нього ще до перевірки, а другий –витребував у продавців в процесі перевірки.

Суд переходить до оцінки обставин справи.

Доводи ДПІ про відсутність у позивача первинних документів, тобто актів прийому-  передачі робіт, надання послуг по відносинах з ВАТ “ПМК-19” м.Херсона та ТОВ "Дискорія-Київ", є безпідставними за таких обставин.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт приймання підрядних робіт за лютий 2005 року №1 форми №КБ-3в, з якого випливає, що ВАТ “ПМК-19” передає, а ТОВ “Херсонелектро” приймає виконані по договору №226 від 25.01.2005року роботи по будівництву надбудови другого поверху матеріального складу по вул.Кольцова,57 у м.Херсоні. У цьому акті перелічені види монтажно-будівельних робіт, їх номери по позиції нормативу, одиниці виміру, вартість з визначенням витрат на працю працівників по обслуговуванню робіт. Цей акт підписаний представниками замовника робіт і підрядника та скріплений їх печатками. На підставі цього акту "ПМК- 19" оформлено в порядку, встановленому п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/07-ВР податкову накладну № 300 від 28.02.2005 року. Ніяких порушень оформлення податкової накладної ДПІ не зафіксовано. Визначивши в акті перевірки відсутність акту приймання підрядних робіт, ДПІ керувалася тільки документами, які були надані на її запит “ПМК-19”. Але у запиті були визначені вимоги про надання книг придбання-реалізації, угод, видаткових та податкових накладних, прибуткових касових ордерів та інше. Взагалі не ставилося питання щодо надання підтверджуючих документів, у тому числі акту приймання підрядних робіт по договору №226 від 25.01.2005 року. В акті перевірки відсутні дані про те, які саме первинні та податкові документи існували по цьому договору на момент перевірки у позивача.   Суд рахує, що ДПІ не доведено факт відсутності акту приймання підрядних робіт, виконаних "ПМК-19" для позивача по справі у лютому 2005 році.

Не приймає до уваги суд і твердження ДПІ про відсутність актів прийому-передачі послуг по транспортуванню та експедитуванню імпортованих на територію України товарів. Позивачем до матеріалів справи надані звіти повіреного перед довірителем (акти виконаних робіт) від 31 жовтня і 31 грудня 2004 року, 31 січня, 28 лютого, 30 квітня та 30 червня 2005 року. Ці звіти складені  між ТОВ "Дискорія-Київ", в особі експедиторів,  і ТОВ “Херсонелектро”  в особі його представників. Підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. У них визначені маршрути перевезення вантажу, назва транспортного засобу –вагони, кількість вагонів, загальна вага вантажу, залізничний тариф, вартість експедиторських послуг,  сума ПДВ і загальна вартість перевезення. Суми проведених замовником оплат наданих послуг по перевезенню та залишковий борг.

ДПІ  згідно з актом перевірки перевірявся факт наявності актів прийому-приймання вказаних вище послуг лише за перше півріччя 2005 року (арк. акту 16). Дані за жовтень і  грудень 2004 року в цьому акті відсутні.

З врахуванням викладеного, ДПІ безпідставно з валових витрат ТОВ “Херсонелектро” виключено вартість будівельно-монтажних робіт, здійснених ТОВ “ПМК-19” в сумі 208948,33 грн., а з  податкового кредиту - 41789,60 грн. ПДВ. А по відносинах з ТОВ "Дискорія-Київ" безпідставно з валових витрат виключено 713596,27 грн.,  а з  податкового кредиту  - 39773грн. ПДВ. В акті перевірки відсутні дані, з вартості яких операцій сума ПДВ складає 39773 грн., так як з суми 713596,27грн. ПДВ більш значний. В акті зазначені лише суми ПДВ, які, на думку ДПІ, безпідставно віднесені до податкового кредиту у січні, лютому, квітні та червні 2005 року. Не визначено, якими первинними документами підтверджено наявність відносин позивача з ТОВ "Дискорія-Київ", яким чином перевіряючі вийшли на суму 713596,27грн.,  яка,  на їх думку, безпідставно включена позивачем до валових витрат, так як відсутні посилання на первинні або інші документи.

Тому суд прийшов до висновку, що як по  відносинах з ТОВ “ПМК-19”, так і по відносинах з ТОВ "Дискорія-Київ" перевірка проведена поверхово, без посилань на будь-які  первинні, бухгалтерські та податкові  документи і звіти, книги придбання-реалізації та інше, тобто на документи, які знаходилися у позивача.

Не в повній мірі проведена перевірка і з  такого порушення позивача, як невиключення з  валових витрат вартості непридатних для подальшого використання у господарській  діяльності товарів, які були списані ТОВ “Херсонелектро” в результаті   непридатності їх до подальшого використання у  господарській діяльності, так як вони були пошкоджені у зв'язку з обвалом складського приміщення. Як зазначено у матеріалах перевірки,  ці товари позивачем по акту були списані, але  на суму їх вартості 1499920 грн. позивачем не проведено коригування валових витрат шляхом їх зменшення у рядку 04.1 Декларації. Як зазначено в акті перевірки (арк. акту 16), у порушення п/п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/-ВР  підприємством  віднесено до податкового кредиту та відображено в ряд 10.1,12.1,12.2,17 Декларації про ПДВ по придбаним товарам, які не відносяться до складу валових витрат (не використані у господарській діяльності), і, відповідно, не використовуються в оподатковуваних періодах, а саме: вартість матеріалів, що списана у лютому 2005 року по акту списання матеріалів на  визначену вище суму ( бух. запис Дт441 Кт644, Кт631). Сума ПДВ, яка не виключена підприємством з вартості цих матеріалів з податкового кредиту, складає 299900 грн.  

Суд вважає,  що ДПІ не спростовані доводи позивача про те, що акт списання матеріальних цінностей не був затверджений директором товариства.

В акті ДПІ у тих його розділах, в яких йдеться про вказаний вище факт, є посилання на акт списання. Але відсутні дані про дату його складення, не визначено затверджений або ні він керівником товариства, не має даних про номер та дату наказу про створення комісії, якою складений цей акт. Позивачем до матеріалів справи наданий наказ директора ТОВ “Херсонелектро” №98 від 21.12.2004р. про створення цієї комісії, але у цьому наказі зазначено, що комісії слід було виявити матеріальні цінності, які пошкоджені в результаті обвалу складу. В цьому наказі не йдеться про доручення комісії вирішити питання щодо списання цих товарів. Немає і інших наказів про це. В акті списання  матеріалів від 01.02.2005 року керівником товариства закреслено слово “утверджаю” і це засвідчено підписом керівника. На акті (арк. справи 28 т.2) є запис ”акт не утверждаю". Рассмотреть вопрос уценки  материалов для его реализации”.  Цей запис засвідчений керівником товариства.  Тому можливо прийти до висновку, що ДПІ умисно не визначило в акті перевірки  дату і номер акту на списання матеріалів, не вказавши даних про те, затверджений або ні цей акт керівником товариства. Наказом №-3к від 18 березня 2005 року  директором товариства за порушення ведення бухгалтерської звітності, що виразилося  у проведенні списання матеріальних засобів  на сум 1499922,84 грн. з проведенням його по бух. запису  ДТ441 Кт644,Кт631 на підставі акту, що не затверджений керівником підприємства, головному бухгалтеру Пасько А.А.  об'явлено  догану і визначений обов'язок провести коригування вказаних вище бухгалтерських проводок у строк до 01.04.2005року. Тобто товариством було проведено коригування бухгалтерських проводок методом “сторно”.

Наказом №2 18.03.2005 року створена комісія для проведення уцінки матеріалів, пошкоджених в результаті обвалу 21.12.2004 року складу. Акт опису уцінки цією комісією складений 21.03.2005 року і затверджений директором товариства. У цьому акті зазначено назву  кожного окремого товару, його ціну і вартість до уцінки і вартість після уцінки. Ця уцінка була здійснена у відповідності  до Положення про порядок уцінки  і реалізації продукції, що залежалася, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення ( в редакції наказу Мінекономіки України, Міністерства фінансів України від 15.12.1999 року №149/300).

По наказу №4  з метою реалізації уціненого товару менеджерам товариства запропоновано провести аналіз кон”юктури ринку і можливості реалізації уціненого товару.

30 березня 2005 року за наказом директора від 30.03.2005 року створюється комісія для проведення інвентаризації уцінених товарів, які знаходяться на відповідальному зберіганні на головному складі.  Акт інвентаризації складений 31.03.2005 року.

Позивачем для огляду суду були надані книги наказів, в яких є всі вище перелічені накази.

З огляду на викладене, суд вважає, що   у ДПІ не було правових підстав для зменшення валових витрат по уцінених товарах по їх вартості на момент придбання в сумі 299900 грн.

Після проведення уцінки товарів, які зазнали пошкодження у зв”язку з обвалом на складі, було здійснено бухгалтерську проводку ДТ 946, 9 (витрати від знецінення товарів), Кт-281 (товари на складі).

Позивачем для огляду суду була надана головна книга за 2005р., записами якої підтверджено проведення підприємством у березні 2005р. "сторно" по списаних матеріальних цінностях. Після здійснення уцінки товарів позивачем у визначеній книзі проведений бухгалтерський запис уцінки по рахунках Дт946,9, Кт-981.

Репліка представника ДПІ  про те, що записи в головній книзі можливо підробити, судом до уваги не приймається.

Тому відповідно до абз.7 п.5.9 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”  у разі, коли  платник податку прийняв рішення про уцінку запасів, згідно з правилами бухгалтерської звітності, то така уцінка з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати  такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. Тому у позивача не було підстав для внесення коригування до Декларації по ПДВ.

Щодо  зменшення валових витрат та виключення  з податкового кредиту вартості товарів по накладних, які в акті перевірки зазначені такими, що оформлені з порушенням ст.1 Закону “Про податок на додану вартість”.

Суд вважає, що  те, що зазначено перевіряючими в акті, не відповідає фактичним обставинам та  є ще і  спірним питанням. Дійсно, спочатку вказані в цьому акті податкові накладні, як пояснив позивач, були оформлені не правильно. Але він відразу прийняв заходи щодо обов'язку продавців надати йому правильно оформлені податкові накладні і на момент  надіслання до ДПІ Декларації по ПДВ у нього вже були правильно оформлені, тому він і не повідомив ДПІ про наявність податкових накладних, складених з порушенням законодавства про ПДВ. Виправлені податкові накладні були у нього під час перевірки, але ДПІ не взяло їх до уваги, тому позивач змушений був у процесі перевірки здійснити письмові 07.11.2005р. запити до вказаних вище продавців про повторне надання податкових накладних. Ще до закінчення перевірки від них на адресу товариства надійшли повторно правильно оформлені податкові накладні. На запит ДПІ від ПП Петрова надійшли податкові накладні,  оформлені з тими порушеннями, що визначені ДПІ в акті перевірки.

Всі приватні підприємці були з ініціативи суду залучені  в якості свідків. У  первинному судовому засіданні з їх участю всі вони пояснили, що не пам'ятають  того, що податкові накладні, на які посилається суд, були оформлені ними  неправильно. Судом кожному  зі свідків були визначені номери і дати податкових накладних і суд зобов'язав їх надати оригінали цих накладних для огляду суду, а їх копії –до  матеріалів справи. Всі свідки виконали вимоги суду. Всі надані ними податкові накладні повністю відповідають накладним, що позивачем надані до матеріалів справи.

Свідок ПП Петров пояснив, що ним до ДПІ не надавалися будь-які податкові накладні. Представником ДПІ свідку для огляду наданий лист- відповідь на запит податкового органу, до якого прикладені засвідчені копії податкових накладних, оформлених так, як зазначено в акті перевірки. Петров, оглянувши ці документи,  пояснив, що як лист –відповідь, так і податкові накладні, копії яких додані до нього, підписані не ним, а всі податкові накладні він підписує особисто.  

У відношенні податкових накладних, оформлених, як зазначено в акті перевірки ПП Совковим. Позивач пояснив, що з цим підприємцем у нього взагалі не було будь-яких господарських відносин. Це підтверджено і поясненнями ПП Совкова, які визначені ДПІ в акті перевірки (арк. 6 акту). На запитання суду до представника ДПІ про те, чому копії цих податкових накладних  перевіряючі не приклали до акту перевірки, представник ДПІ відповів, що позивач не дав  їм можливості це зробити. Це пояснення суд не може прийняти до уваги. Позивач на вимогу суду щодо надання копій цих податкових накладних відповів, що у нього вони відсутні і взагалі їх не було. Ним також пояснено, що операція купівлі - продажу з ПП Совковим не відображена і в книзі придбання –реалізації. В акті відсутні дані про те, відображена або ні ця операція у цій книзі .

З викладеного суд прийшов до висновку, що, дійсно, на момент перевірки у позивача були всі вказані в акті перевірки  податкові накладні (крім таких накладних від ПП Совкова), що були своєчасно до подання податкової звітності виправлені і їх оформлення було приведено у відповідність до вимог закону. Але перевіряючими цей факт ніяким чином в акті перевірки не відображений. Не надано висновку щодо податкових накладних, які надійшли позивачу від вказаних підприємців у період проведення перевірки.

З врахуванням досліджених судом  обставин, слід прийти до висновку, що позов підлягає повному задоволенню.

Оскільки справа розглядається і судове рішення приймається в порядку КАС України, а при розгляді справ адміністративної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства сплата вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу не передбачено, суд роз'яснює позивачу, що для отримання суми вказаних витрат, він має право звернутися з заявою про повернення йому цих коштів  за адресою: 01004,м. Київ, пр.Перемоги, 44 ДП  "Судовий інформаційний центр" та надіслати наступні документи:

- лист на ім'я головного бухгалтера ДП з проханням повернути сплачену суму;

- платіжне доручення, за яким було сплачено вказану суму, яке судом повертається позивачу з матеріалів справи.

Додаткову інформацію можна отримати по телефону (044) 536-06-14.

На підставі п.1 ст.94 КАС України всі витрати позивача по даній справі (судовий збір) присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.11.2005 року:

-          №0008132301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонелектро" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 723279грн. із застосуванням фінсанкції в сумі 361639,50грн.;

-           №0008142301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонелектро"  зменшено суму податкового кредитуз ПДВ на 106311 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонелектро", м.Херсон, вул.Декабристів, 16, код ЄДРПОУ 22740453 на р.рахунок  №26001100976 в ХФ ТОВ КБ "Західінкомбанк", МФО 352327 судовий збір в сумі 85грн.

4. Виконавчий лист видати з заяви позивача після набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                                              І.В. Губіна

повний текст постанови

підписаний