Рішення

від 21.07.2008 по справі 3328-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3328-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2008Справа №2-15/3328-2008

За позовом Приватного підприємства «Фірма «Квін» (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.. Перемоги, 147, ідентифікаційний код 19004006)

До відповідача 1 Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Некрасова, 11)

До відповідача 2  Сімферопольської міської ради (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15)

Про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно

Суддя ГС.АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача 1 – Шипко В.В., довіреність № 27686/1 від 15.10.2007 р., у справі

Від відповідача 2 – не з'явився

          Обставини справи: Приватне підприємство «Фірма «Квін» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сімферопольської міської ради та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв. м, а саме на :- прибудову «А-1» розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; - прибудову «А-2» розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3» розміром 4,15 х 9,10 + 1, 47 х 0,50 м.; - тамбур «а» розміром 0,82 х 2,50м.; - навіс «а-2» розміром 6,10 х 4,90 м. (загальна площа за літером «А» складає 541,2 кв.м.); а також на: - склад «Б» розміром 36,88 х 13,10 м.; - прибудову «Б-1» розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б» складає 527,6 кв.м.); а також на: - прохідну «В» розміром  10,73 х 2,95+ 0,52 х 7,09м. загальною площею 28,0 кв.м.; а також на: - склад «Г» розміром 15,90 х 8,10м.; - прибудову «Г-1» розміром 8,10 х 2,50 м. (загальна площа за літером «Г» складає 142,9 кв.м.); - навіс-склад «Д» розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі; про зобов'язання Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати без відмітки «не прийнято до експлуатації» за позивачем право власності на вказане майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  Приватним підприємством «Фірма «Квін» за власні кошти господарським способом були збудовані об'єкти нерухомого майна, які, згідно з положенням статті 376 Цивільного кодексу України, є самочинним будівництвом, у зв'язку з чим позивач, керуючись частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України, просить суд визнати за ним право власності на збудовані об'єкти та зобов'язати СМБРТІ здійснити відповідну реєстрацію.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.04.2008 р. провадження у справі було зупинене у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлені наступні питання :

а)  чи відповідають спірні  об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв. м, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6, державним стандартам та будівельним нормам; Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН?

б) чи є спірні  об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв. м, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6, капітальними спорудами та об'єктами нерухомого майна?

в)  чи завершено ці об'єкти будівництвом, указати відсотки їх готовності?

г) чи придатні зазначені об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв. м, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6,  до експлуатації?

д)  чи можливо переміщення вказаних об'єктів без їх знецінення та зміни призначення?

09.04.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», в якому просить суд розглянути справу у відповідності з чинним законодавством за наявними у справі матеріалами за відсутності їх представника.

10.04.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача Сімферопольської міської ради, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

07.07.208 р. до господарського суду АР Крим надійшов висновок судового експерта та копії матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.07.2008 р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з усунення підстав, по яких воно було зупинено, призначений розгляд справи.

У судове засідання позивач та відповідач Сімферопольська міська рада явку представників сторін не забезпечили, про час та місце розгляду справи були поінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

21.07.2008 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла заява позивача, в якій він з висновками судової будівельно-технічної експертизи погоджується, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за відсутності їх представника.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

21.07.2008 р. до господарського  суду надійшло доповнення Сімферопольської  міської ради до відзиву на позов, в якому він просить суд відмовити у позові.

У судовому засіданні представник Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проти позовних вимог в частині зобов'язання зареєструвати без відмітки «не прийнято до експлуатації» за позивачем право власності на майно заперечував.

            Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

                    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність обо надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до вимог якої відповідним радам надано право розпорядження землями територіальних громад; передавати земельні ділянки з комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відповідно до цього кодексу; надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування (частина 4 статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу Фонду майна АР Крим № 1271 від 28.08.1996 р. (а.с. 69) та Договору купівлі-продажу майна АР Крим від 25.09.1996 р. позивачем було придбано у власність будівлю загальною площею 426,9 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці 3878 кв. м по вул.. Лугова, 6 в м. Сімферополі. (а.с. 66-68)

Вказаний договір був зареєстрований Рішенням Виконкому Сімферопольської міської ради № 943 від 13.06.1997 р.(а.с. 63)

Крім того, на підставі Договору купівлі-продажу майна від 11.11.1997 р. позивачем було придбано у власність майновий комплекс загальною площею 148,3 кв. м, який розташовано на земельній ділянці загальною площею 4550 кв м за адресою : м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6. (а.с. 61)

З матеріалів справи вбачається, Приватне підприємство «Фірма «Квін» звернулась до  Сімферопольської міської ради з проханням виділити земельну ділянку по вул. Лугова, 6, в м. Сімферополі площею 3878 кв.м., на якій розташована будівля - сховище №108, придбана позивачем по договору купівлі - продажу №5516 від 25.09.1996 року у Фонду майна АР Крим.

Позивачем були отримані погодження, що передують складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,висновок Державного архітектора міста Сімферополя (а.с. 56-59), складний Акт вибора та обстеження земельної ділянки для розміщення виробничої бази по вул.. Луговій у м. Сімферополі (а.с. 51-52).          

Так, 25.03.2005 року Рішенням № 443 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради „Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради 4-го скликання по погодженню Фірмі „Квін” місцерозташування та розмірів земельної ділянки для будівництва виробничої бази по вул. Луговій, 6 та виконанню проекту відводу” вирішено внести пропозиції сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання: погодитися з місцерозташуванням та розмірами земельної ділянки площею 0,39 га для будівництва виробничої бази по вул. Луговій, 6. Дозволити Фірмі “Квін”виконати проект відводу земельної ділянки площею 0,39 га по вул. Луговій, 6. Дозволити Фірмі „Квін” виконати комплекс проектних робіт для будівництва виробничої бази на земельній ділянці площею 0,39га по вул. Луговій, 6. Затвердити акт вибору та обслідування земельної ділянки. Зобов'язати Фірму “Квін” надати в управління містобудування та архітектури міської ради завдання на проектування та технічні умови на підключення до міських інженерних мереж для підготовки архітектурно - планувального завдання. (а.с. 48-49)          

Однак, відповідно до Виписки з протоколу від 19.07.2007 року № 41 засідання постійної комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, Сімферопольської міської ради, постійна комісія по питанням містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, Сімферопольської міської ради вирішили у відповідності з рішенням 15-ї сесії міської ради 5-го скликання від 15.02.2007 №199 “Про затвердження Положення про порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення з земель комунальної власності в м. Сімферополі на конкурентних началах (земельних торгах)” виключити з проекту рішення 24-ї сесії міської ради 5-го скликання “Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам - підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі” підпункт 6.39. та рекомендувати виконавчому комітету міської ради скасувати раніше прийняте рішення по даному питанню від 25.02.2005 року №443. (а.с. 42)

Отже, позивачем усі необхідні умови виконані, проте дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,3878 га, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, для будівництва виробничої бази, позивач не отримав.

Крім того, рішенням господарського суду АР Крим від 11 березня 2008 року у справі № 2-8/17041-2007, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.207 р. за Приватним підприємством «Фірма «Квін» визнано право   на складання проекту землеустрою з відведення земельної  ділянки   площею  0,3878га,   що  розташована  за  адресою:   АР  Крим, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6 для будівництва виробничої бази.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що на вказаній земельній ділянці  Приватним підприємством «Фірма «Квін» за рахунок власних коштів були збудовані об'єкти нерухомого майна. Після проведення Сімферопольським МБРТІ технічної інвентаризації збудованих позивачем приміщень був складений технічний паспорт (а. с. 12-28), з якого вбачається, що збудований позивачем об'єкт нерухомості в цілому складається з прибудови «А-1», прибудови «А-2», прибудови «А-3», тамбур «а», навіс «а-2», склад «Б», прибудови «Б-1», прохідної «В», склад «Г», прибудови «Г-1», навіс-склад «Д».

Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації було констатовано, що вказані об'єкти нерухомого майна були збудовані позивачем самовільно.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проте, відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України).

Отже, зі вказаних правових норм вбачається, що рішення суду має бути засновано на можливості надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно. А така можливість може бути відсутньою у звязку з правовим режимом категорії земель, з якої надається земельна ділянка або з порушенням прав інших осіб у разі надання цієї ділянки.

Тобто Цивільний кодекс України встановлює в якості умови, за якої самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою.

Як вже було вказано раніше, можливість надання позивачу земельної ділянки під самочинно збудованим об'єктом підтверджується матеріалами справи.

Більш того, рішенням господарського суду АР Крим від 11 березня 2008 року у справі № 2-8/17041-2007, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.207 р. за Приватним підприємством «Фірма «Квін» визнано право   на складання проекту землеустрою з відведення земельної  ділянки   площею  0,3878га,   що  розташована  за  адресою:   АР  Крим, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6 для будівництва виробничої бази.

В свою чергу, відповідач Сімферопольська міська рада не представив суду доказів того, що визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво та передача розташованої під ним земельної ділянки порушить права будь-яких осіб, у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Згідно зі статтею 13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Частиною 1 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Судом встановлено, що спірне майно безпосередньо створено Приватним підприємством «Фірма «Квін» і жоден з відповідачів не поніс витрат, пов'язаних з будівництвом і створенням нової речі.

Як вбачається з висновку судового експерта № 40/08 від 04.07.2008 р. (а.с. 87-105) спірні об'єкти загальною площею 1388,5 кв.м, розташовані за адресою м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6, відповідають вимогам державних стандартів та будівельних норм, є капітальними спорудами та об'єктами нерухомого майна, завершені будівництвом, мають 100% готовність, придатні до експлуатації та фактично знаходяться в експлуатації.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

          Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, за відсутності заперечень з боку сторін, у суду відсутні обґрунтовані підстави не погоджуватися з висновком судового експерта.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту статей 331, 332 Цивільного кодексу України вбачається, що до основних ознак нової речі – об'єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем надані достатні докази щодо створення ним за власний рахунок нової речі – об'єкта нерухомого майна.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма «Квін» в частині визнання за ним права власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв. м, а саме на :- прибудову «А-1» розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; - прибудову «А-2» розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3» розміром 4,15 х 9,10 + 1, 47 х 0,50 м.; - тамбур «а» розміром 0,82 х 2,50м.; - навіс «а-2» розміром 6,10 х 4,90 м. (загальна площа за літером «А» складає 541,2 кв.м.); а також на: - склад «Б» розміром 36,88 х 13,10 м.; - прибудову «Б-1» розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б» складає 527,6 кв.м.); а також на: - прохідну «В» розміром  10,73 х 2,95+ 0,52 х 7,09м. загальною площею 28,0 кв.м.; а також на: - склад «Г» розміром 15,90 х 8,10м.; - прибудову «Г-1» розміром 8,10 х 2,50 м. (загальна площа за літером «Г» складає 142,9 кв.м.); - навіс-склад «Д» розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»  провести державну реєстрацію без відмітки «не прийнято до експлуатації» права власності на спірне майно, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги щодо спонукання Сімферопольського МБРТІ провести державну реєстрацію не підвідомчі господарським судам, виходячи з наступного.

 В силу статті  12 Господарського процесуального кодексу України,  господарським  судам підвідомчі  зазначені  у цій нормі справи,  крім,  зокрема,  інших спорів,  вирішення  яких  відповідно   до   законів   України   та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

 Згідно з пунктом  1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної  дії), дій чи бездіяльності.

За змістом  пункту  1  статті  3  Кодексу адміністративного судочинства  України,  справа адміністративної   юрисдикції    -    переданий на вирішення адміністративного  суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади,  орган  місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відносини, пов'язані  з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості  регулюються  нормами  Закону  України  "Про  державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень", що визначено статтею 1 цього Закону.

Відповідно до  пункту  1 статті  4 Закону,  обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться  на  території  України,  фізичних  та юридичних осіб, держави,   територіальних   громад,   іноземців   та   осіб    без громадянства,  іноземних юридичних осіб,  міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

В силу пункту  4 статті  5 Закону,  державна  реєстрація прав  проводиться  місцевими  органами  державної  реєстрації прав виключно за  місцем  знаходження   нерухомого   майна,   а   саме: в містах  Києві  та Севастополі,  місті обласного підпорядкування, районі.

Місцевими органами  державної  реєстрації,  у відповідності зі статтею   7   Закону,   є відділення державної госпрозрахункової   юридичної   особи  з  консолідованим  балансом (центру державного земельного кадастру).

У відповідності з пунктом 5 Прикінцевих  положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування  Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.  Повноваження бюро технічної  інвентаризації  щодо реєстрації  прав  власності  на  нерухоме  майно  на час звернення позивача  щодо  здійснення  реєстрації  також  визначені  пунктом   1.3 Тимчасового  положення  про  порядок  реєстрації прав власності на нерухоме  майно,  що  затверджено  наказом  Міністерства   юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.

Реєстрація прав власності згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок   реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом  Міністерства  юстиції  України від 28 січня 2003 року  №6/5 здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

В силу підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  до  відання  виконавчих органів   сільських,  селищних,  міських  рад  належить,  зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та  реєстрації  відповідно  до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

В даному випадку відповідач - Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»   виконує повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином,  Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у розумінні пункту  7 статті  3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, спір у даній  справі  підвідомчий  суду,  до  компетенції  якого належить розгляд адміністративних справ.

За таких  обставин,  спір  в частині позовних вимог щодо спонукання Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію без відмітки «не прийнято до експлуатації» права власності на спірне нерухоме майно не   підвідомчий господарським  судам України і провадження в частині таких позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу  України.

        На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, пунктом 1 частини 1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Приватним підприємством «Фірма «Квін» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Перемоги, 147, ідентифікаційний код 19004006) право власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв. м, а саме на :- прибудову «А-1» розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; - прибудову «А-2» розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3» розміром 4,15 х 9,10 + 1, 47 х 0,50 м.; - тамбур «а» розміром 0,82 х 2,50м.; - навіс «а-2» розміром 6,10 х 4,90 м. (загальна площа за літером «А» складає 541,2 кв.м.); а також на: - склад «Б» розміром 36,88 х 13,10 м.; - прибудову «Б-1» розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б» складає 527,6 кв.м.); а також на: - прохідну «В» розміром  10,73 х 2,95+ 0,52 х 7,09м. загальною площею 28,0 кв.м.; а також на: - склад «Г» розміром 15,90 х 8,10м.; - прибудову «Г-1» розміром 8,10 х 2,50 м. (загальна площа за літером «Г» складає 142,9 кв.м.); - навіс-склад «Д» розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.