Рішення

від 15.07.2008 по справі 7/167-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/167-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" липня 2008 р.                                                                           Справа № 7/167-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРТРАНССТРОЙ”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОКТАРІЯ”, с. Сухоліси,  Білоцерківський район

про стягнення 23575, 74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Загородько Л.М.  (дов. № 4  від 21.05.2008 р.);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Карпунов І. О.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРТРАНССТРОЙ” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до                                Товариства з обмеженою відповідальністю „ОКТАРІЯ” (далі –відповідач) про стягнення  23575, 74 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання № 14/03-04 від 19.03.2007 р. щодо поставки щебеню гранітного.

Ухвалою суду від 03.04.2008 року було порушено провадження у справі                          № 7/167-08 та призначено її розгляд на 17.04.2008 року.

В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 17.04.2008 р., розгляд справи було відкладено на  22.05.2008р.

В зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи двічі відкладався до 03.06.2008 р. та  03.07.2008 р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 03.06.2008 р. строк розгляду справи продовжено на один місяць, до 03.07.2008 р.

03.07.2008р.  в судовому засідання представниками сторін подано клопотання про продовження строків вирішення спору та оголошено перерву до 15.07.2008 р.

В судове засідання 15.07.2008 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від  03.04.2008 р. не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2008 р. подав уточнений розрахунок до заявлених позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача         23550, 33 грн., у тому числі  21513, 94 грн. основного боргу, 1718, 10 грн.  неустойки та 318, 29 грн. –3% річних на підставі ст. 625 ЦК України

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає  за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

19.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРТРАНССТРОЙ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОКТАРІЯ” був укладений договір постачання щебеню гранітного  № 14/03-04 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, відповідач (Постачальник) зобов'язувався постачати позивачеві (Покупець) щебінь гранітний (Товар), а позивач зобов'язувався  прийняти  Товар і здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що асортимент, ціна товару встановлюються згідно погоджених та підписаних Сторонами специфікацій на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами Договору. Кількість товару визначається у видаткових накладних чи актах прийому-передачі.

Пункт 3. 1 Договору передбачає, що якість Товару, який поставляється, повинна відповідати державним стандартам, які діють в Україні, що підтверджується сертифікатом якості виробника, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості Товару:

- Щебенева продукція –ДСТУ БВ 2.7.-75-98 та п.3.4. ДСТУ БВ 2.7.-43-96;

Згідно з п. 4.1 Договору товар у відповідності із даним Договором має бути поставлений „Постачальником” за місцем постачання, зазначеним у заявці, протягом             5-ти робочих днів з моменту прийняття „Постачальником” заявки  „Покупця”.

На підставі рахунка – фактури  № 18/04-01 від 18.04.2007 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 44625, 42 грн. за поставку продукції. Даний факт підтверджується платіжним дорученням  № 139 від 18.04.2007 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору Товар мав бути поставлений позивачеві протягом      5- ти  днів з моменту проведення оплати, тобто 23.04.2007 р.

В порушення умов Договору відповідачем поставлено Товар (щебінь фракції        5-20 мм у кількості 138, 5 т та щебінь фракції 20-40 мм у кількості 133. 4 т на загальну суму 23111, 48 грн.)  лише 01.05.2007 р., прострочивши таким чином термін поставки на 8 днів. Факт поставки щебеню підтверджується товарно –транспортними накладними  № 41194476 та  № 41194477, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

На момент поставки Товару відповідачем не було надано позивачеві сертифікату якості на продукцію та видаткові накладні, чим істотно порушено умови Договору. Крім того, при прийманні Товару позивачем виявлено невідповідністю поставленої продукції державним стандартам якості, котрі діють на території України. Після лабораторного дослідження щебеню, був складений Протокол випробувань № 34 від 04.05.2007 р., в якому міститься висновок про невідповідність поставленого щебеню вимогам ДСТУ БВ. 2.7.-75-98. Позивач направив відповідачеві лист № 123-У від 05.06.2007 р. з пропозицією замінити невідповідну продукцію на якісну, надати видаткові накладні, повернути кошти за недопоставлену продукцію та сплатити неустойку. Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з цим, поставлений щебінь прийнятий Позивачем за Актом: щебінь щебінь фракції 20-40 мм за ціною, вказаною у прайс-листі (85 грн./т) та щебінь фракції 5-20 мм за ціною 70 грн./т.  Поставлений щебінь був прийнятий позивачем на суму 23111, 48 грн. Таким чином, на момент розгляду спору відповідачем недопоставлено товару на суму  21513, 94 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до відповідача з претензією № 142-У від 18.06.2007 р. (копія в матеріалах справи) про повернення коштів за  недопоставлений Товар. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

  Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  термін (строк).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, кість якого відповідає умовам Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Пунктом 7.4 укладеного між сторонами Договору встановлено, що за несвоєчасне постачання товару, Продавець сплачує Покупцю неустойку у розмірів 1 % від суми непоставленого товару за кожний день прострочення поставки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Господарський суд здійснив перерахунок пені, нарахованої позивачем і дійшов до висновку про правильність її нарахування.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо повернення сплачених за товар коштів (21513, 94 грн.) та пені у сумі  1718, 10 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 318, 29 грн. суд виходить із наступного.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначена норма передбачає стягнення 3% річних за прострочення  виконання саме грошового зобов'язання. Проте, за Договором  № 14/03-04  від 19.03.2007 р.  у відповідача виникло зобов'язання поставити товар.     

Таким чином, у даному випадку вимога позивача про повернення сплаченої ним суми попередньої оплати та обов'язок відповідача щодо її повернення не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, оскільки є зобов'язанням про повернення виконаного однією із сторін за Договором (Позивачем). Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що нарахування  3% річних у сумі 318, 29 грн. не відповідає приписам чинного законодавства України, а тому вимога про їх стягнення є безпідставною.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі  23232, 04 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49,  п. 1-1 ст. 80, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                           вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОКТАРІЯ”                   (09173, Київська область, Білоцерківський район, с. Сухоліси, вул. Гагаріна, 17,                                 код ЄДРПОУ 33255909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРТРАНССТРОЙ” (03151, м. Київ,  вул. Волинська, 67,  код ЄДРПОУ  336158614227) 21513 (двадцять одну тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 94 коп. боргу,  1718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 10 коп. –пені, 232 (двісті тридцять дві) грн. 32 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 28 коп. витрат                                       на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                              Антонова В.М.