Рішення

від 27.05.2008 по справі 10/60-1307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/60-1307

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2008 р.Справа № 10/60-1307

Господарський суд Тернопільської області  у  складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14, к. 501

До відповідача: Фермерського господарства «Града», с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області

          За участю представників:

позивача: Баран В.С. –головного спеціаліста юриста, довіреність від 10.04.2008р.;

відповідача: не прибув;

Прокурора: Савка М.В. - прокурора відділу правового забезпечення Прокуратури Тернопільської області, посвідчення № 16.

Суть справи:

Прокурор Підволочиського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14, к.501 до Фермерського господарства «Града», с. Гнилиці Підполочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21151128, про стягнення заборгованості в сумі 3 000 грн.

В судовому засіданні, та в позовній заяві № 347 від 13.03.2008 р. прокурор на підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України не виконуються належним чином зобов'язання стосовно повернення допомоги відповідно до умов договору №19 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 23 червня 2006 року в сумі 3000 грн.

Враховуючи, що Міністерством праці та соціальної політики України здійснюється державна політика щодо забезпечення конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист, а несплата страхових внесків порушує інтереси держави в сфері соціального захисту населення, прокурор, в порядку ст. 46 Конституції України та ст. 2,29 ГПК України, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому, справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши висновок прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  встановив:  

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”  при   здійсненні  прокурорського  нагляду  за  додержанням  і застосуванням  законів  прокурор має право звертатись  до  суду  з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних  осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

          Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки фермерських господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

23 червня 2006 року між Тернопільським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Града" укладено договір № 19 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого та згідно “Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1102, позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству “Града” в сумі 10 000 грн., а відповідач –використати її за цільовим призначенням (а саме для придбання сільськогосподарської техніки. Поновлення обігових коштів) та повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Для забезпечення виконання даного зобов'язання між сторонами у справі було укладено договір застави від 26.06.2006р., який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1448.

          Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання щодо надання державним фондом підтримки фермерських господарств поворотної фінансової допомоги та зобов'язання фермерського господарства повернути фонду суму отриманої позички в строк, визначений договором.

          Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання щодо надання державним фондом підтримки фермерських господарств поворотної фінансової допомоги та зобов'язання фермерського господарства повернути фонду суму отриманої позички в строк, визначений договором.

          Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

          До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

          У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Відповідно до пунктів 3.4.2, 4.1 договору, фермерське господарство “Града” зобов'язалося повернути кошти фінансової підтримки (допомога) на поворотній основі Тернопільському відділенню Укрдержфонду згідно з графіком: до 01 березня 2007 року в сумі 2 000 грн., до 01 березня 2008 року –3 000 грн., до 01 березня 2009 року  - 5 000 грн.

          Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

          Позивач виконав свої зобов'язання по договору №19 від 23.06.2006р., а саме, 27 червня 2006 року на виконання умов укладеного договору, згідно платіжного доручення № 126 від 27.06.2006р., фондом перераховано на розрахунковий рахунок фермерського господарства “Града” 10 000 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Однак, як стверджує позивач, у визначений договором строк, відповідач не виконав свої зобов'язання по договору щодо повернення отриманої допомоги, що стало підставою для звернення позивача до суду.  

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт не повернення відповідачем коштів фінансової допомоги згідно графіку, передбаченого сторонами в договорі №19 від 23.06.2006р., беручи до уваги, що відповідач у судове засідання не з'явився, однак, суд визнає позовні вимоги Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "Града" 10 000,00 грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.  

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.  121,129  Конституції України, Законом України “Про прокуратуру”,  ст. ст. 20, 22, 29, 33, 34, 44 - 49,  82, 84, 85, 115 –117, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Града», с. Гнилиці Підволоиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21151128 на користь Тернопільського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, к. 501, м. Тернопіль (р/р 26004301682565 в ЦВ ПІБ, м. Тернопіль, МФО 338426, ідентифікаційний код 14033150)- 3 000,00 грн . заборгованості.

Видати наказ.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Града, с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 31878307, в дохід Державного бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття, через місцевий господарський суд.

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак