Постанова

від 10.07.2008 по справі ас14/192-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС14/192-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.08           Справа №АС14/192-08.

За позовом: Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-ленд”, м. Суми

про стягнення 6222 грн. 91 коп.

                                                                             Суддя Миропольський С. О.

Представники:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: не прибув

В судовому засідання брала участь секретар судового засідання Т.М. Міщенко.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 6222 грн. 91 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

Відповідач у відзиві № 60 від 10.07.2008 року  вимоги позивача не визнає посилаючись на те що, на підприємстві в 2006 році працювало за основним  місцем роботи 7 чоловік, за сумісництвом - 4 особи. Відповідно до п. 2.6. п.п. 2.6.1. Інструкції зі статистики кількості працівників не включається до облікової кількості штатних працівників такі категорії, як особи прийняті на роботу за сумісництвом, що підтверджується копіями наказів, які додаються.   

Суд дослідивши матеріали справи, встановив:

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХП від 21 березня 1991 року (далі Закон) діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Статтею 19 даного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості 1 робочого місця.

Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (ч. І ст.20 Закону).

Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону, в редакції що діяла до 01.01.2006 року працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Обов'язок підприємства по організації робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи на підприємстві відповідача в 2006 році працювало 11 чоловік чотири з яких працюють за сумісництвом, крім того відповідно до п. 2.6. п.п. 2.6.1. Інструкції зі статистики кількості працівників не включається до облікової кількості штатних працівників такі категорії, як особи прийняті на роботу за сумісництвом, що підтверджується копіями наказів.

Крім того відповідач не підпадає під дію ст. 19 даного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих,  якщо працює від 8 до 25 осіб.

Відповідно до ст. 71 кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, позивач не подав доказів невиконання відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХП від 21 березня 1991 року, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.