Ухвала

від 09.07.2008 по справі 4022-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4022-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

УХВАЛА

09.07.2008Справа №2-25/4022-2008

За позовом Кримської республіканської організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, м. Сімферополь, вул.. Б. Хмельницького, 4

До відповідача  Газети «Перша Кримська», м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 35

Про   захист честі, гідності та ділової репутації

          Суддя Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача – Мильнікова О.А., представник, дов. від 07.05.2008 року, Майстренко Г.І., представник, дов. від 07.05.2008 року

Від відповідача – не зявився

Обставини справи:

Позивач - Кримська республіканська організація Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Газети «Перша Кримська», просить суд зобов'язати відповідача опублікувати спростування  раніш опублікованої інформації в газеті «Перша Кримська» та тим самим принести свої публічні вибачення Кримській республіканській організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, під час розгляду даної справи письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов наступного висновку.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом послужило те, що 08.02.2008 року  вгазеті «Перша Кримська» була опублікована стаття під редакцією Лейли Такош, російською – «Могилев помог землякам отрусить имущество крымского главка».

Як вважає позивач, відомості та твердження, які містяться у статті, принижують честь, гідність та ділову репутацію Кримської республіканської організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» основними принципами  інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;  об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення  та  зберігання інформації.

Статтею 8 Закону встановлено, що об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про  події  та  явища  в  галузі  політики, економіки,  культури,  охорони  здоров'я,  а  також  у соціальній, екологічній,  міжнародній  та інших сферах.

Згідно до ст.. 42 Закону, учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і  обов'язків у процесі інформаційної діяльності.

Основними  учасниками  цих  відносин  є:  автори,  споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.

У відповідності до ст.. 47 Закону, порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну  або  кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення  законодавства  про  інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необгрунтована відмова від надання відповідної інформації;      надання інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасне надання інформації; навмисне приховування інформації; примушення  до  поширення  або перешкоджання поширенню певної інформації,  а  також цензура; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи; безпідставна   відмова   від   поширення  певної  інформації;      використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою,  яка  є  власником  відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов'язків; розголошення державної або іншої  таємниці,  що  охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю; порушення порядку зберігання інформації; навмисне знищення інформації; необгрунтоване  віднесення  окремих  видів   інформації    до категорії відомостей з обмеженим доступом; порушення   порядку   обліку,   зберігання   і   використання документів  та  інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію,  що  є  власністю  держави.  

Згідно до  49 Закону у випадках,   коли   правопорушенням,   вчиненим    суб'єктом інформаційної діяльності,  завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним  або  юридичним  особам,  винні  особи  відшкодовують  її добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної  влади,  органи  місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати  відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди.  Це  не  позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого  самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді.

Так, слід зауважити те, що, у відповідності  до ст.. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарським судам підвідомчі: 1) справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів  та  технічних умов; спорів про  встановлення цін на продукцію (товари),  а також тарифів на послуги  (виконання  робіт),  якщо  ці  ціни  і  тарифи відповідно  до  законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;  спорів, що  виникають  із   публічно-правових   відносин   та віднесені   до   компетенції   Конституційного   Суду  України  та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;   2) справи про банкрутство; 3)   справи  за  заявами  органів  Антимонопольного  комітету України,  Рахункової  палати  з  питань,  віднесених законодавчими актами до їх компетенції;  4)  справи,  що  виникають  з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та  його  учасником  (засновником, акціонером),  у  тому  числі  учасником,  який вибув,  а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані  із створенням,  діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що даний спір підлягає розгляду судами загальної юрисдикції, з відповідним позовом або до Газети «Перша Кримська» або до автора статті, якою, як на думку позивача, принижуються його честь, гідність та ділова репутація.

Відповідно до ст.. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У відповідності до ст.. 47 Господарського процесуального кодексу України державне  мито  підлягає  поверненню  у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Під час розгляду даної справи позивачем була надана суду довідка ГУ статистики в АР Крим № 05.3-5/2042 від 24.06.2008 року, відповідно до якої судом було встановлено те, що  за вказаним у запиті ідентифікаційним кодом значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Берекет – М», одним з видів діяльності якого є, зокрема, видання газет.

Отже, суд звертає увагу на те, що під час подання позовної заяви, позивачу слід враховувати та визначати належного відповідача, для подальшого пред'явлення позовних вимог.

Так, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму сплаченого державного та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з припиненням провадження по дійсній справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження по справі припинити.

2.          Повернути Кримській республіканській організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ (м. Сімферополь, вул.. Б. Хмельницького, 4, рахунок № 260073012998 в СФ АБ «Тавріка» м. Севастополь, МФО 324377, ЗКПО 33918257) з державного бюджету м. Сімферополя  (п/р 31115095700002; одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; код платежу 22090200; ЄДРПОУ 34740405; банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) суму сплаченого державного мита  у розмірі 585,00 грн. за квитанцією. № 182М322450 від 25.02.2008 року на суму 85,00 грн., квитанцією № 90 від 17.03.2008 року на суму 400,00 грн.,  квитанцією. № 109 від 07.04.2008 року на суму 100,00 грн. у зв'язку з  припиненням провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3.          Повернути Кримській республіканській організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ (м. Сімферополь, вул.. Б. Хмельницького, 4, рахунок № 260073012998 в СФ АБ «Тавріка» м. Севастополь, МФО 324377, ЗКПО 33918257) з державного бюджету м. Сімферополя  (п/р 31218259700002; одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; код платежу 22050000; ЄДРПОУ 34740405; банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) суму сплачених витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 118,00 грн. за квитанцією № 182М322451 від 25.02.2008 року у зв'язку з припиненням провадження у справі   на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Видати довідки на повернення державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.