Рішення

від 22.05.2008 по справі 33/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                   22.05.08                                                                                                            Справа № 33/127

    Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Відкритого акціонерного товариства  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(м. Львів)

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Буський консервний завод»(м. Буськ)

про :стягнення 62 528 (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 22 коп. (з яких: 57000,05 грн. - основний борг; 5 528,17 грн. –пеня).

                                                                     Суддя:                                                  Цікало А.І.                                                                       При секретарі:                                   Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Настенко О. В. –представник (довіреність № 274 від 26.12.2007 р.)

Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Сторони не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: До господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Відкритого акціонерного товариства  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Буський консервний завод»(м. Буськ) про стягнення 62 528 (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 22 коп. (з яких: 57000,05 грн. - основний борг; 5 528,17 грн. –пеня).

Ухвалою суду від 14.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.04.2008 р. У зв'язку з неявкою представника відповідача, 22.04.2008 р. розгляд справи було відкладено на 22.05.2008 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.04.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 22.04.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.04.2008 р. до суду за вх. № 9728 від позивача поступило доповнення до позовної заяви, в якому він повідомив суд, що відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 13000,00 грн.

22.05.2008 р. до суду за вх. № 11688 від представника позивача поступило доповнення до позовної заяви (про зменшення позовних вимог), в якому він просить суд припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу, оскільки така відповідачем повністю сплачена, і тому просить стягнути пеню та судові витрати.

Представник позивача позов підтримав частково, просив суд провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, оскільки відповідачем така сплачена повністю, просив стягнути пеню та судові витрати з підстав наведених у заяві, доповненнях та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.04.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 22.04.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

21.04.2008 р. до суду за вх. № 9470 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі  матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Філія „Магістральні нафтопроводи „Дружба” Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” (надалі МН „Дружба”), відповідно до Положення, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ „Укртранснафта” 21.11.2001 р. протокол № 1, (оригінал оглянуто в судовому засіданні, витяг долучено до матеріалів справи) не є юридичною особою, є відокремленим підрозділом ВАТ „Укртранснафта” (надалі Товариство) та діє в інтересах останнього.

МН „Дружба”, відповідно до п. 2.5 Положення, в межах наданих Товариством повноважень  та на підставі довіреності, яка видається директору  МН „Дружба”, має право від імені Товариства укладати угоди (договори, контракти), набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки. Від імені Товариства МН „Дружба” виступає в суді, господарському суді та третейському суді.

У виробничому та адміністративному підпорядкуванні МН „Дружба”, відповідно до п. 2.9 Положення, знаходяться відокремлені структурні підрозділи Товариства (надалі Відділення).

Відповідно до Положення затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ „Укртранснафта” 21.11.2001 р. протокол № 1 додаток № 17 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), Центральна база виробничого обслуговування „Трансприлад” Філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба” Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” (надалі Відділення) не є юридичною особою, діє від імені та в інтересах Товариства, знаходиться у виробничому та адміністративному підпорядкуванні Філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба”.

Відділення, відповідно до п. 2.5 Положення, в межах наданих Товариством повноважень та на підставі довіреності, яка видається начальнику Відділення, має право від імені Товариства укладати угоди (договори, контракти), набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки.

Відкритим акціонерним товариством „Укртранснафта” в особі Центральної бази виробничого обслуговування „Трансприлад” Філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба” Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” згідно накладних № 465 від 15.05.2007 р. та № 552 від 04.06.2007 р. (оригінали оглянуто  в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи) поставлено Відкритому акціонерному товариству „Буський консервний завод” консервні металеві банки на загальну суму 49640,56 грн.

Отримання вказаного товару відповідачем підтверджується довіреностями виданими останнім ЯНЮ № 110825 від 15.05.2007 р. та ЯНЮ № 110843 від 04.06.2007 р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

13.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 36 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

На виконання умов вказаного договору позивач згідно накладних № 847 від 29.08.2007 р. та № 828 від 28.08.2007 р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи) поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 94249,49 грн.

Всього відповідачу поставлено продукції на загальну суму 143890,05 грн.

Відповідач отримав копію позовної заяви 03.05.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1332934 (в матеріалах справи).

Станом на день звернення з позовом відповідач провів оплату за частину отриманого товару в сумі  86890,00 грн.

На день розгляду справи відповідач сплатив решту суми основного боргу в розмірі 57000,05 грн.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до п. 12.3 договору  та ст. 625 ЦК України;  5 528,17 грн. –пені.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо належних, об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач суму основного боргу сплатив, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Відкритого акціонерного товариства  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Буський консервний завод»     (м. Буськ) про стягнення 62 528 (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 22 коп. (з яких: 57000,05 грн. - основний борг; 5 528,17 грн. –пеня). є обґрунтованою і підлягає до задоволення в частині стягнення 5 528,17 грн. –пені.

В частині стягнення 57000,05 грн. –основного боргу, провадження у справі слід припинити.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день звернення до суду, становила 62 528 (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 22 коп. тому до сплати підлягало 625,28 грн. –державного мита, а позивачем згідно платіжного доручення № 315 від 25.03.2008 р. сплачено 1700,00 грн. державного мита, що на 1074,72 грн. більше ніж встановлено вимогами чинного законодавства тому підлягає поверненню позивачу.

Згідно платіжного доручення № 316 від 25.03.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 47. 49,75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Буський консервний завод»(м. Буськ) про стягнення 62 528 (шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 22 коп. (з яких: 57000,05 грн. - основний борг; 5 528,17 грн. –пеня) –задоволити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Буський консервний завод»(вул. Петрушевича, 26, м. Буськ, Львівська область, 80500; код  ЄДРПОУ 26113150) на користь Відкритого акціонерного товариства  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(вул. Липинського, 12, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 26112972) –5 528 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 17 коп. –пені, 625 (шістсот двадцять п'ять) грн. 28 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) грн. 05 коп. –припинити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

5.          Повернути Відкритому акціонерному товариству  «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(вул. Липинського, 12, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 26112972) –1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 72 коп. зайво сплаченого  державного мита. Видати довідку.

Суддя