Постанова

від 26.06.2006 по справі 7/23-о-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/23-О-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"26" червня 2006 р.                                                           Справа № 7/23-О-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Міського комунального підприємства "Кінотеатр "Іскра", м.Херсон

до Державної податкової  інспекції у м.Херсоні  

про  3 особа - Херсонська міська рада

за участю представників сторін:  

від  позивача - Андрієвська В.В., год. бух., дор. №19 від 14.06.2006р.

від   відповідача - Литовченко І.О., дов. №1826/9/10-139 від 16.02.2006р., ст.держ. податк. інспектор, Зуб Л.Б., дов. №1114/9/10-139 від 24.01.2006р., гол. держ. податк. ревізор-інспектор

від 3 особи - Мороз А.І., дов. №09-7-12 від 10.01.2006р., заст. зав. юрид.відд.

Міське комунальне підприємство "Кінотеатр "Іскра" м.Херсона (далі –підприємство або кінотеатр) звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м.Херсоні №0005462301 від 28.07.2005 року, яким йому визначено 6393,83грн. земельного податку та 3196,92грн. фінансових санкцій.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він не може рахуватися платником земельного податку, так як він є суб'єктом комунальної власності, установою культури. Власником та засновником кінотеатру є Херсонська міська рада, а позивач користується приміщенням кінотеатру на праві оперативного управління. Земельна ділянка, на якій знаходиться будівля кінотеатру, як і прилегла територія, є власністю територіальної громади міста і не передана позивачу ні у постійне користування, ні на умовах оренди або у власність. Посилання ДПІ на рішення міськради від 22.04.1998р., як на підставу користування позивачем земельною ділянкою  площею 6467,2 кв.м., позивач вважає безпідставними, Пояснивши, що право користування земельною ділянкою виникає після укладення договору оренди, видачі  акту на постійне користування землею. Межі цієї земельної ділянки не визначені, землевідвід не проводився.

Платниками земельного податку  у розумінні ст.15 Закону України "Про плату на землю" є власники землі або землекористувачі. Кінотеатр не відповідає за невиконання власником землі зобов'язань по сплаті земельного податку.

3 особою без самостійних вимог з боку позивача –Херсонська міськрада пояснила наступне. Він вважає, що ДПІ безпідставно посилається на те, що позивач фактично використовує право постійного користування земельною ділянкою, як підприємство комунальної власності. Але, таке право виникає після одержання державного акту на право постійного користування землею. Безпідставно, на думку міськради, є те, що ДПІ в обгрунтування своїх заперечень посилається  на ст.30 Земельного кодексу України 1990 року,  якою встанавлювалося, що при передачі підприємствам у власність будівель і споруд, разом з цими об'єктами  переходить право власності або право користування земельною ділянкою. Але, як пояснив представник міськради, позивач не є власником будівлі кінотеатру. Ніяких угод про передачу позивачу земельної ділянки у власність, в користування або на умовах оренди між радою та позивачем не укладалося. Ніяких рішень міськради з цього приводу немає. Безпідставні посилання ДПІ і на включення земельної ділянки до земельного кадастру, також з підстав, які викладені  міськрадою вище.

ДПІ проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач  використовує спірну земельну ділянку на праві постійного користування, як підприємство комунальної власності. У відповідності з Постановою  Верховної Ради України від 17.12.1997 року №744/97 "Про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу"  кінотеатр повинний був оформити право власності або користування землею. Підставою нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, який включає дані  реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунту, зонування території населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Позивачем, на думку ДПІ, земельна ділянка, на якій розташований  кінотеатр, включена до земельного кадастру на підставі заяви позивача від 07.08.2000 р. №25, позивачу видана податкова картка землекористувача, в  якій зазначені її вартість, грошова оцінка та інше. Позивач звітувався перед ДПІ по земельному податку шляхом його самостійного визначення. Сплачував податок з земельної ділянки, якою користуються  орендарі  приміщення кінотеатру. А суму податкових зобов'язань за себе відносив до пільг ( звільнення від сплати земельного податку, як підприємство культури). Але відповідно до законів України  про  державні бюджети України на 2004 та 2005 роки надання цієї пільги було зупинено. Тому по  завданню прокурора ДПІ проведена перевірка позивача, і по її результатах суми земельного податку, які у звітних документах зазначені ним як пільга, визначені ДПІ його податковим зобов'язанням  із застосуванням фінсанкції.

Суд, заслухавши представників сторін, 3 особи, дослідивши матеріали справи,

встановив :

Уповноваженими представниками ДПІ на підставі вимоги прокурора у липні 2005 року проведено перевірку КП кінотеатр “Іскра” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2003р. по 01.04.2005 року. По результатах перевірки складено акт №1367/23-1/21283261 від 28.072005 року з додатком №1 до нього.

З акту перевірки випливає, що підприємство в порушення п.4 ст.12  Закону “Про внесення змін до Закону України “Про плату за землю" №378/96-ВР від 19.09.1996 року , ст.75  Закону України  “Про Державний бюджет України на 2004 рік" та ст.68 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2005 рік" не в повному обсязі нарахувало плату за землю за 2004 та 2005 роки, внаслідок чого ДПІ донараховано плату за землю в сумі 5018,75 грн. за 2004 рік та 1275,08 грн. за 1 кв.2005 року.

100,03 грн. донараховано плати за землю по земельному податку за 2003 рік, так як при розрахунку земельного податку позивачем не було враховано надання в оренду Християнській церкві “Єдність” площі кінозалу та не вірно визначені площі земельних ділянок, наданих в оренду ПП Федоренко М.Є. та ПП Гронському С.А. Розрахунок вказаної суми наведений у додатку №1 до ату перевірки.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що з 01.01.2004 року позивач на підставі зазначених вище Законів втратив право на пільгу по сплаті земельного податку. Підприємством у процесі перевірки не були надані документи, підтверджуючі площу земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні, а звітується він за площу 6367,2кв.м, яка визначена у рішенні міськради від 22.04.1995 р. №543.  

По результатах перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, яким кінотеатру  визначено податкове зобов”язання по земельному податку в сумі 6393,83 грн. та застосована фінсанкція в сумі 3196,92 грн.

У процесі судового засідання, заперечуючи проти вимог позивача,  представники  ДПІ  пояснили, що позивач є платником земельного податку, надавав відповідні звіти,  тобто розрахунки земельного податку. В цих розрахунках він зазначав суми земельного податку, які підлягали сплаті, виходячи  з наявності договорів оренди приміщення кінотеатру, а з залишкової площі земельної ділянки - суми  земельного податку відносив до пільги.

В акті перевірки відсутні дані про надання позивачем до ДПІ звітів про пільги з  визначенням зазначених у них сум пільги. До матеріалів справи  ДПІ надані ці звіти. За звітом за 2003 рік позивачем пільга по земельному податку визначена в сумі 5019 грн. А по звіту за 2005 рік - в сумі 5100 грн.  В акті перевірки зазначено, що сума пільги 5018,75грн. застосована позивачем за 2004 рік, але ні позивачем, ні ДПІ звіт за 2004 рік до матеріалів справи не наданий.

В акті зазначено, що позивач за 2004 рік та 1 кв. 2005 року не в повному обсязі нарахував плату за землю. Але яким чином було це позивачем проведено в акті перевіряючі не визначили. Тільки у судовому засіданні, як суд зазначив вище, представник ДПІ пояснив, що позивач нарахував визначені в акті суми, але відніс їх  до пільги.

Суд також вважає безпідставними твердження ДПІ з посиланням на ст.120 Земельного кодексу України  про те, що КП “Кінотеатр “Іскра” набув право користування земельною ділянкою за адресою м.Херсон, вул.Люксембург,13 (розміщення кінотеатру) з дня створення комунального підприємства, тобто з 19.01.1998р., тобто з дня, коли прийнято рішення виконавчого комітету Херсонської міськради №4.

Зазначена вище стаття Земельного кодексу України  встановлює, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно –правових угод, а право користування –на підставі договорів оренди. Але, як випливає з матеріалів справи, власником будівлі кінотеатру є не позивач,  кінотеатр є комунальною власністю. Тому посилання на ст.120 ЗКУ є безпідставним.  Кінотеатр з комунальної формою власності розташований на земельній ділянці, яка  є державною власністю. Ніяких цивільно-правових угод про передачу землі, на якій знаходиться приміщення кінотеатру, у власність КП “Кінотеатр “Іскра”, або про передачу землі на умовах оренди немає. Немає і рішень виконкому міської ради станом на 01.01.2004 року або міської ради з 2004року щодо вирішення питань про передачу позивачу землі на вказаних вище умовах, або рішення про передачу землі у постійне користування з видачею державного акту на це.      

Дійсно, ст.5 Закону “Про плату на землю” передбачено, що об”єктом плати на землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності, або користуванні. Але право користування землею виникає на підставі рішень органів місцевого самоврядування та з моменту одержання документу, яким посвідчене право на землю. Це відповідає і положенням ст.15  Закону “Про плату за землю”, якою встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Безпідставним є  посилання відповідача і на п.6 Постанови  Верховної Ради України   “Про земельну реформу " та п.2 постанови Кабінету Міністрів України  від 30.01.1997р., якою затверджено Положення про порядок ведення земельного кадастру.  Пунктом 6 Постанови ВР України встановлено, що “громадяни, підприємства, установи та організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу  УРСР, повинні до 15.03.1994 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення цього строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається”. У позивача взагалі не було Державного акту на право постійного користування землею.

Пункт 2 вказаного вище Положення зазначає, що “Державний земельний кадастр" включає дані реєстрації права власності, права користування землею, та договорів на оренду землі, обліку, кількості та якості земель. При цьому земельно-кадастрова документація включає книги  реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, у тому числі і на умовах оренди (п.7).                     Отже, суд вважає, що вищенаведене знову підкреслює, що належним користувачем і власником земельних ділянок є тільки особа, яка отримала таке право у встановленому законом порядку, а ведення державного земельного кадастру не встановлює такі права, а лише веде облік їх виникнення.

Не приймаються до уваги твердження ДПІ проте, що в карті землекористувача є дані про грошову оцінку землі. Статтями 23, 24 Закону "Про плату за землю" встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і застосовується вона для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Доказів наявності встановлення грошової оцінки спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством, ДПІ суду не надано.

З врахуванням всіх вищевикладених обставин, суд вважає, що позивач не є власником об”єкту нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці, що є державною власністю, та  не передана позивачу у користування   на будь - яких умовах, або у власність. Тому позивач не є платником земельного податку. Слід відмітити, що  підприємство добровільно сплачує податок з площі земельної ділянки, на якій знаходиться приміщення кінотеатру, що передані в оренду. Враховуючи недоліки, що допущені ДПІ при проведені перевірки і складенні акту перевірки, що зазначені судом вище, суд вважає, що перевірка проведена з  порушенням порядку її проведення.

За цих обставин суд приходить до висновку, що позов КП "Кінотеатр "Іскра" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 28.07.2005р. про визначення кінотеатру податкового зобов'язання по земельному податку із застосуванням фінансової санкції підлягає задоволенню, але частково.

Позивачем ніяким чином не оспорено вказане рішення в частині донарахування 100,03грн. земельного податку по земельних ділянках, на яких розташовані приміщення кінотеатру, що передані підприємством в оренду на підставі цивільно-правових угод.

Оскільки справа розглядається і судове рішення приймається в порядку КАС України, а при розгляді справ адміністративної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства сплата вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу не передбачено, суд роз'яснює позивачу, що для отримання суми вказаних витрат, він має право звернутися з заявою про повернення йому цих коштів  за адресою: 01004,м. Київ, пр.Перемоги, 44 ДП  "Судовий інформаційний центр" та надіслати наступні документи:

- лист на ім'я головного бухгалтера ДП з проханням повернути сплачену суму;

- платіжне доручення, за яким було сплачено вказану суму, яке судом повертається позивачу з матеріалів справи.

Додаткову інформацію можна отримати по телефону (044) 536-06-14.

На підставі п.1 ст.94 КАС України  витрати позивача по даній справі (судовий збір) в сумі 83,70грн. (з урахуванням часткового задоволення позову) присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні №0005462301/0 від 28.07.2005р. про визначення податкового зобов'язання Комунальному підприємству "Кінотеатр "Іскра" в частині визначення основного платежу по земельному податку на суму 6293грн. 80коп. та застосовані фінсанкції на суму 3146грн. 92коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонелектро", м.Херсон, вул.Декабристів, 16, код ЄДРПОУ 22740453 на р.рахунок  №26001100976 в ХФ ТОВ КБ "Західінкомбанк", МФО 352327 судовий збір в сумі 83грн. 70коп.

5. Виконавчий лист видати з заяви позивача після набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                                       І.В. Губіна