Рішення

від 01.07.2008 по справі 4662-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4662-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2008Справа №2-15/4662-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада» (95034, АР крим, м. Сімферополь, вул.. Донська, 6, ідентифікаційний код 32841126)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Укпостач» (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул..Сєвєрная, 1А, ідентифікаційний код 30169718)

Про визнання частково недійсним договору

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Гиталов А.В., довіреність б/н від 26.01.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився  

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Армада» звернулось до Господарського суду із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Укпостач» про визнання частково недійсним Договору № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада» та Закритого акціонерного товариства «Укпостач», в частині покладення на Виконавця обов'язків щодо проведення погодження розроблених документів в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим, як такого що суперечить положенням пунктів 2, 4 та 5 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженого Постановою КМ України № 302 від 13.03.2002 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на позивача згідно укладеного договору № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р. покладений обов'язок погодження розроблених документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів відповідача, в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим. Проте вказаний обов'язок суперечить чинному законодавству, оскільки отримання зазначеного дозволу покладено виключно на особу, на користь якої вказаний дозвіл видається. А оскільки в даному випадку зацікавленою особою є відповідач, таким чином зміст пункту 1.1.2 Договору № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р. суперечить актам цивільного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував з тих підстав, що позивачем неналежним чином були виконані умови Договору № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви  розгляд справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за згодою сторін згідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

          27 березня 2007 року  між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»     (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Укпостач» (Замовник)  був укладений  договір № 20-03/2007-003/20-213.

          Згідно з пунктом 1.1 Договору на умовах та в порядку, передбачених дійсним Договором, Виконавець за дорученням Замовника приймає на себе виконання робіт:

-          «інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин ЗАТ «Укпостач» в атмосферне повітря;

-          Розробка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ЗАТ «Укпостач», а також погодження розроблених документів в Республіканському комітеті з охорони навколишнього природного середовища АР Крим (роботи);

Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець здійснює роботи згідно Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

Так, позивач посилається на те, що зміст договору в частині покладення на Виконавця обов'язків щодо проведення погодження розроблених документів в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим,  суперечить положенням пунктів 2, 4 та 5 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженого Постановою КМ України № 302 від 13.03.2002 року.

          Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно  до   статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб,  передбачених  актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права та обов'язки.

          При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної  норми підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори і інші  правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення  майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

          Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої  цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

          Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.

          Як вбачається з матеріалів справи, договір № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р. за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. (частина 4 статті 837 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи,  дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дійсно, вказаний пункт містить у собі положення про те, що Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Проте, договір № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р., зокрема пункт 1.1.2, містить умову щодо зобов'язання позивача розробити документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ЗАТ «Укпостач», а також погодження розроблених документів в Рескомі по охороні навколишнього природного середовища АР Крим. Замовником робіт згідно договору є відповідач, отже і роботи, в тому числі погодження,  повинні бути виконані в інтересах Закритого акціонерного товариства «Укпостач».

Згідно з пунктом 2.1 Договору при здійсненні робіт по дійсному договору Виконавець зобов'язаний провести роботи у відповідності з первинними даними Замовника з дотриманням природоохоронного законодавства України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи у листі за вих.. № 3578/020/04/003 від 14.11.2007 р. відповідачем було повідомлено позивача про готовність надати відповідну довіреність для представлення інтересів в Ревкомі по охороні навколишнього природного середовища АР Крим.

          Так, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

          Глава 17 Цивільного кодексу України містить в собі поняття та основні засади здійснення представництва.

          Статтею 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представниками можуть бути як громадяни – фізичні особи так і юридичні особи. Для того, щоб дії представника створили юридичні права та обов'язки для особи, яку вона представляє, необхідно, щоб представник мав необхідні повноваження. Повноваження дають представнику можливість діяти від імені особи, яку він представляє, визначає зміст та межі таких дій, тобто виступає як вид та міра можливої поведінки, а також право вимагати від того, кого представляють, прийняття на себе юридичних наслідків, дій, здійснених в межах повноважень.

Так, позивач був уповноважений на підставі договору погодити розроблені ним документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів відповідача, в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим. Крім того, відповідачем пропонувалося виписати відповідну довіреність.

Тобто волевиявлення особи, яку представляють (в даному випадку відповідач) є підставою виникнення повноважень представника за умови погодження про це сторін. Погодження про це було досягнуто між позивачем та відповідачем при укладенні договору.

Таким чином, договір № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р., зокрема в частині покладення на позивача обов'язку погодження розроблених документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів відповідача, в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим,  відповідає вимогам чинного законодавства,

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

          В  свою  чергу стаття 203 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Судом встановлено, що договір № 20-03/2007-003/20-213 від 27.03.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»  та Закритим акціонерним товариством «Укпостач», зокрема в частині покладення на позивача обов'язку погодження розроблених документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів відповідача, в Республіканському комітеті по охороні навколишнього природного середовища АР Крим, відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підстави для його визнання в цій частині недійсним відсутні.

          За таких обставин у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складений та підписаний 07.07.2008 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.