8-26/224-07-4942
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" липня 2008 р.Справа № 8-26/224-07-4942
Позивач: Приватне підприємство „ТрансКОМ”
Відповідач: Виробничо-комерційна фірма „Меріком” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
Про стягнення 54 427,00 грн.
Суддя Атанова Т.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Чіканчі О.І.- за довіреністю від 12.06.2007р.;
від відповідача: Писарев Д.Г.- за довіреністю від 11.03.2008р. за № 24;
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „ТрансКОМ” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Виробничо-комерційної фірми „Меріком” у вигляді ТОВ про стягнення заборгованості у сумі 61 370,00 грн., а саме: основного боргу –50 217,00 грн., штрафних санкцій –7 438,00 грн. (штрафу – 220,00 грн., пені –7 218,00 грн.), неодержаного прибутку –3 715,00 грн. за договором на перевезення вантажів від 01.01.2006р.
25.07.2007р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми „Меріком” у вигляді ТОВ основний борг у розмірі 50 217,00 грн., штрафні санкції у сумі 495,00 грн. (штраф –220,00 грн. та 77,00 грн., пеню –198,00 грн.), неодержаний прибуток у сумі 3 715,00 грн. та судові витрати.
26.05.2008р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло уточнення обставин, викладених у позовній заяві, в якому він просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми „Меріком” у вигляді ТОВ заборгованість у сумі 62 169,50 грн., а саме: основний борг у розмірі 50 217,00 грн., штрафні санкції у сумі 919,00 грн. (штраф –220,00 грн. та 77,00 грн., пеню –622, 00 грн.), неодержаний прибуток у сумі 11 033,50 грн. та судові витрати.
03.06.2008р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло уточнення обставин, викладених у позовній заяві, в якому він просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми „Меріком” у вигляді ТОВ заборгованість у розмірі 62 169,50 грн., а саме: основний борг у розмірі 50 217,00 грн., штрафні санкції у сумі 919,00 грн. (штраф –220,00 грн. та 77,00 грн., пеню –622, 00 грн.), неодержаний прибуток у сумі 11 033,50 грн. та судові витрати, у тому числі по сплаті за юридичні послуги, надані адвокатом, у розмірі 5 000,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
суд встановив:
01.01.2006р. між ДП „Трейд Лайн ЛТД” (Замовник) та Приватним підприємством „ТрансКОМ” (Перевізник) був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 010106.
Відповідно до умов вищезазначеного договору ПП „ТрансКОМ” зобов'язалось доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих ДП „Трейд Лайн ЛТД” заявок, які є невід'ємними частинами даного договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а ДП „Трейд Лайн ЛТД” зобов'язалось розрахуватись за перевезення вантажу у порядку та в строки, передбачені договором.
01.01.2006р. між Приватним підприємством „ТрансКОМ” (Замовник) та Виробничо-комерційною фірмою „Меріком” у вигляді ТОВ (Виконавець) був укладений договір на перевезення вантажів.
Предметом вищезазначеного договору є взаємовідносини між ПП „ТрансКОМ” та Виробничо-комерційною фірмою „Меріком” у вигляді ТОВ, які пов'язані з організацією та здійсненням перевезень по території України у відповідності з заявкою ПП „ТрансКОМ”, яка дійсна в оригіналі, а також у факсовій копії, та є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.2.1. договору від 01.01.2006р. на перевезення вантажів, укладеного між ПП „ТрансКОМ” та ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ, ПП „ТрансКОМ” зобов'язалось своєчасно передавати виконавцю заявку на організацію автомобільних перевезень; доручити виконавцю доставку вантажу у пункт призначення та видачу його вантажоодержувачу на підставі заявки та товарно-транспортної накладної; своєчасно проводити розрахунки з виконавцем.
Згідно п.3.1 договору від 01.01.2006р. на перевезення вантажів, укладеного між ПП „ТрансКОМ” та ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ, ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ зобов'язалась виконувати: послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом згідно з заявкою ПП „ТрансКОМ”; своєчасну подачу транспорту; перевірку правильності виписаних документів на вантаж та їх відповідність кількості вантажу; якісне перевезення вантажу; своєчасну доставку вантажу.
Крім того, згідно з розділом 3 договору ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ зобов'язана подавати на завантаження справний транспорт; забезпечити збереження вантажу; перевірити автомобілі на придатність перевезення даного найменування вантажу; забезпечити вимоги техніки безпеки при роботі; мати необхідні супровідні документи при перевезенні вантажів; надавати допомогу у процесі завантаження та вивантаження вантажу; усі конфліктні ситуації вирішувати лише з замовником; не поширювати інформацію про вантаж, який перевозиться, іншим особам, оскільки переміщення може бути комерційною таємницею та розголошення інформації може нанести матеріальну шкоду замовнику; в разі непередбачених обставин терміново зв'язатися з замовником та тримати його у курсі розвитку подій до моменту передачі вантажу замовника адресату; не створювати аварійних ситуацій, які б могли зашкодити вантажу, та зобов'язується нести повну матеріальну відповідальність за збереження та своєчасну доставку вантажу.
На виконання умов договору від 01.01.2006р. на перевезення вантажів, укладеного між ПП „ТрансКОМ” та ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ, ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ здійснила перевезення вантажу –акумуляторних батарей та шин, за маршрутом м. Київ –м. Одеса (вантажовідправник - ТОВ „Трейд Лайн ЛТД”, м. Київ, вантажоодержувач - ДП „Трейд Лайн” ЛТД м. Одеса). Перевезення вантажу виконувалося водієм Барасій Ю.В. на орендованому ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ автомобілі КАМАЗ д/н 46217 ОВ, причіп ЗН4406АХ, відповідно до договорів оренди від 18.02.2006р. за № ВСО 000160, № ВСО 000161, засвідчених нотаріально.
Вантаж у кількості 322 шин на суму 159 377,88 грн. було завантажено у автомобіль, опломбовано пломбою № 0819315 в м. Києві та прийнято водієм Барасій Ю.В. для перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.10.2006р. за № 02 АБД 834155 та подорожнім листом з 26.10.2006р. по 26.11.2006р. серії 02 АЕЗ за № 524349.
По прибутті автомобілю з вантажем до місця вивантаження 01.11.2006р. (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 22 – ДП „Трейд Лайн ЛТД”) представниками вантажоодержувачу виявлена відсутність пломбування та нестача частини вантажу у кількості 77 шин, про що у присутності водія транспортного засобу складені акти (т.1, а.с. 15-16).
Згідно актів недопоставки товару, складених у присутності водія, та розрахунку позивача нестача товару складає 50 217,00 грн.
07.11.2006р. ДП „Трейд Лайн ЛТД” виставило претензію до ПП „ТрансКОМ” щодо сплати заподіяної шкоди на суму 50 217,00 грн.
Вказана сума сплачена ПП „ТрансКОМ”, про що свідчать платіжні доручення від 14.11.2006р. за № 1376, від 04.12.2006р. за № 1414, від 13.12.2006р. за № 1437, від 19.12.2006р. за № 1454.
ПП „ТрансКОМ” зазначає, що ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ під час перевезення не виконало зобов'язань за договором щодо схоронності вантажу, внаслідок чого ДП „Трейд Лайн ЛТД” заподіяна шкода у зв'язку з нестачею вантажу у сумі 50 217,00 грн.
14.11.2006р. ПП „ТрансКОМ” на адресу відповідача надіслало претензію за № 37-06 щодо сплати заподіяної шкоди у розмірі 50 217,00 грн., яка залишена ним без розгляду та задоволення.
Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним, у запереченні на позов зазначив, що дійсно 01.01.2006р. між ним та позивачем був укладений договір на перевезення вантажів, але вказане перевезення ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ не здійснювало.
Заслухавши представників сторін, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969р. за № 401, товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.
Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).
Відповідно до п.п.1.3. п.1. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.1996р. за № 228/253, товарно-транспортна накладна –типова форма № 1-тн та подорожній лист вантажного автомобіля –типова форма № 2 (що діє в межах України) є документами суворої звітності.
Згідно п.13.1,13.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила), затверджених наказом від 14.10.97р. за № 363, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).
Вантажоодержувач має право при прийманні вантажів перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадку прибуття вантажів у пошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) або з пошкодженими пломбами вантажовідправника (п. 13.4. Правил).
Згідно п.п.15.1 Правил у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.
Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач повинні засвідчити в акті невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній, а також порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері та інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. (п.п.15.2. Правил)
Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.( п.п.15.3. Правил). Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. (п.п.15.4. Правил).
Суд вважає, що позивач підтвердив певними засобами доказування факт перевезення ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ вантажу –шин за маршрутом м. Київ - м. Одеса, а саме: товарно-транспортною накладною від 31.10.2006р. за № 02 АБД 834155, подорожнім листом з 26.10.2006р. по 26.11.2006р. серії 02 АЕЗ за № 524349, який засвідчений кутовим штампом ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ та штемпелем медичної служби ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ про дозвіл на виїзд, письмовими поясненнями водія Барасій Ю.В. та свідоцтвом про державу реєстрацію ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ, у якому зазначене місцезнаходження фірми: м. Одеса, вул. Ювілейна (Ядова), 68 (т.2., а.с.78)
Таким чином суд відхиляє заперечення відповідача, як непереконливі, та такі, що спростовуються матеріалами справи.
На думку суду, позовні вимоги про стягнення з ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ штрафних санкцій у сумі 919,00 грн., а саме: штрафу –220,00 грн. та 77,00 грн., пені –622, 00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки така відповідальність не передбачена договором від 01.01.2006р., крім того господарським законодавством не передбачено застосування відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно ст. 224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського Кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається у тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Неодержаний прибуток (втрачена вигода) –це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ВКФ „Меріком” у вигляді ТОВ неодержаного прибутку у сумі 11 033,50 грн. задоволенню не підлягають, так як мають припустимий характер та не підтверджені певними засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „ТрансКОМ” з підстав, зазначених позивачем, підлягають задоволенню частково, у сумі основного боргу у розмірі 50 217,00 грн., так як є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються доданими до позову документами. В решті позову слід відмовити.
Судові витрати на юридичні послуги, надані адвокатом, у сумі 5 000,00 грн., відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають, як такі, що не підтверджені відповідними документами.
Згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми „Меріком” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65069, м. Одеса, вул. Добровольського, 105/7, р/р 26001301455998 в Одеському центральному відділенні Промінвестбанку м. Одеси, МФО 328135, код ЄДРПОУ 25415433) на користь Приватного підприємства „ТрансКОМ” (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 13, р/р 26004129163 в ВАТ „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31648258) основний борг у розмірі 50 217 (п'ятдесят тисяч двісті сімнадцять) грн. 00 грн., державне мито у сумі 502 (п'ятсот дві) грн. 17 коп. та за ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку
з дня його прийняття.
Суддя Атанова Т.О.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2008 |
Оприлюднено | 21.08.2008 |
Номер документу | 1912966 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Атанова Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні