Постанова

від 08.08.2008 по справі 5020-12/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-12/149

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"08" серпня 2008 р.  14:49                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Алексєєнко А.П.,

за участю представників:

позивача  – Васильков О.К., довіреність б/н від 06.05.2008, представник;

                      Васильченко Є.О., довіреність б/н від 06.05.2008, представник;

відповідача –Новікова І.В., довіреність №11/10-013 від 23.04.2008, головний державний податковий інспектор;

                          Мимрикова К.В., довіреність №18/10-013 від 18.06.2008, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб;

                          Шамрей Д.В., довіреність №8/10-013 від 11.03.2008, перший заступник начальника,

за участю прокурора міста Севастополя –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5020-12/149 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Севнавімар” до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000002232/0 від 20.03.2008,

Суть спору:  

15.04.2008 позивач звернувся в порядку статей 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000002232/0 від 20.03.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 228 169,00 грн.

Ухвалою від 16.04.2008 відкрито провадження у адміністративної справі №5020-12/149, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 06.05.2008 закінчено підготовче провадження, справа №5020-12/149 призначена  до судового розгляду.

22.05.2008 від прокурора міста Севастополя надійшло повідомлення про вступ у процес по справі №5020-12/149 зі сторони ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №7464 від 06.05.2008), пояснив, що позивач невірно тлумачить внесені зміни у Закон України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чім помилково вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягають не тільки суми від'ємного значення попереднього податкового періоду, а і залишок від'ємного значення податкових періодів які передували попередньому періоду  та в яких сформувались суми від'ємного значення, які підлягали відшкодуванню у наступному податковому періоді але які не заявлялись до відшкодування у тих наступних періодах за яких вони виникли  (арк.с. 54-57).

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

В період з 13.03.2008 по 19.03.2008 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) проведена виїзна непланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Севнавімар»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість  на поточний рахунок за період грудень 2007 року, січень 2008 року. За наслідками перевірки складений акт №1247/10/23/-211/34581212/3 від 19.03.2008 (арк.с. 23-39).

В ході перевірки Інспекцією встановлено порушення позивачем пунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до бюджетного відшкодування заявлена сума 423652 грн., що на 228169 грн. більш, чім фактично сплачена сума податкового кредиту за грудень 2007 року.

На підставі акту перевірки від 19.03.2008  Інспекцією 20.03.2008 прийнято податкове повідомлення-рішення №000002232/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 228169 грн. (арк.с. 40).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному  значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми,   розрахованої   згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту «а»7.7.2. пункту 7.7. статті 7  Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у  наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає   частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у  попередніх  податкових періодах постачальникам  таких  товарів  (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, висновки акту перевірки основані на підпункті 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008.

При цьому Інспекцією не прийнято до уваги, що відповідно до  підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума від'ємного значення ПДВ, яка виникла в грудні 2007 року, була включена до податкового кредиту січня 2008 року, а відшкодування ПДВ в сумі 423652 грн. було заявлено вже в декларації за січень 2008 року (декларація подана 19.02.2008). Тобто на момент подачі декларації по ПДВ за січень 2008 року в лютому 2008 року ні платник податку, ні Інспекція не могли не керуватися положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», який набрав чинності з 01.01.2008.

  Відповідно до вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит грудня 2007 року в розмірі 440608 грн. визначається шляхом складання двох величин: перша величина в розмірі 256335 грн. була визначена згідно правилам, встановлених підпунктами 7.4.1-7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», а друга величина –184273 грн. –це від'ємне значення листопада 2007 року, яке згідно правилам, встановленим частиною 3 пункту 7.7.1 включено до складу податкового кредиту грудня 2007 року, тобто як сума від'ємного значення ПДВ за листопад 2007 року, яка при відсутності податкового боргу, включається до складу податкового кредиту в наступному податковому кредиту –грудні 2007 року.

Тобто, 440608 грн. –це сума податкового кредиту за грудень 2007 року. В підпункті 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»йде мова про включення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тому у Інспекції не має будь-яких підстав не враховувати до складу податкового кредиту грудня 2007 року  від'ємне значення, отримане за підсумками листопаду 2007 року в розмірі 184273 грн.

Різність між сумою податкових зобов'язань грудня 2007 року в розмірі 16956 грн. та сумою податкового кредиту грудня 2007 року в розмірі 440608 грн. має від'ємне значення і дорівнюється -423652 грн.

У зв'язку з тім, що на підставі підпункту «а» 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач не мав право на отримання бюджетного відшкодування за підсумками грудня 2007 року, це від'ємне значення згідно третій частині пункту 7.7.1 було включено позивачем до складу податкового кредиту січня 2008 року.

В звязку з викладеним, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому воно підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем та документально підтверджені, присуджуються йому в сумі 3,40 грн. (судовий збір).  

Керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»», ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №000002232/0 від 20.03.2008  про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Севнавімар” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 228169 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ УДКУ у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Севнавімар” (99038, м. Севастополь, вул. Астана Кесаєва, 5/8 кв. 42, ідентифікаційний код 34581212)  судовий збір в розмірі 03,40 грн., сплачений платіжним дорученням №987 від 11.04.2008 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

13.08.2008.