Постанова

від 24.07.2008 по справі 4712-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4712-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.07.2008Справа №2-27/4712-2008А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодель», м.Ялта, вул.. Блюхера, 23.

До відповідача –  ДПІ в м. Ялта АР Крим,  м. Ялта, вул.. Васильова, 16.

Про скасування рішення.  

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –    Ярцев, дор. у справі.   

Від відповідача – Володькін, дор. у справі.    

Сутність спору:

Позивач  звернувся до Господарського суду АРК до відповідача з позовними вимогами про скасування  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м. Ялта АР Крим №0001902303 від 13.03.2008 р. на суму 23280,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовувано  тим,  що позивачем було допущено лише порушення порядку використання КУРО, а оприбуткування грошових коштів, отриманих на протязі розрахункового дня, було проведено у повному обсязі.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.   

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що вважає, що штрафні санкції застосовані у відношенні позивача обґрунтовано та цілком законно.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

28.02.2008 р. посадовими особами ДПА в АР Крим  було проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу  господарської одиниці – каса авторинку, що розташований за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера,  23,  що належить товариству з  обмеженою відповідальністю «Автодель».

По результатам перевірки було складено акт №003061 від 28.02.2008 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001902303 від 13.03.2008 р. на суму 23280,00 грн.

  Правом на апеляційне оскарження вищевказаного рішення, у відповідності до ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», позивач не скористався.

При таких обставинах справи, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючими під час проведення перевірки було встановлено,  що в книзі обліку розрахункових операцій №0112008348, а саме в розділі 2 «облік руху готівки та сум розрахунків» за лютий 2008 р. відсутні данні про суми надходжень готівкових  грошових коштів, позивачем було припущено не оприбуткування  грошових коштів на суму 4656 грн..  

Таким чином, перевіряючи дійшли висновку, що позивачем  було допущене  порушення абз. 3 п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»,  та п.7.5.Порядку реєстрації та ведення КОРО та РК.

Абз. 1 п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» регламентує, що уся готівка,  що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно  до абз. 3 п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є  здійснення  обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі  обліку  розрахункових  операцій  на  підставі  фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абз. 6 п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», регламентує, що   суми готівки,  що оприбутковуються,  мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.1.1. Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», книга обліку - касова книга,  книга обліку доходів і  витрат, книга  обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку  доходів і витрат - документ установленої форми, що  застосовується  відповідно до  законодавства   України   для відображення руху готівки.  

Відповідно до п. 7.5 «Порядку реєстрації і ведення КОРО і РК», затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 р.,  використання   книги   ОРО,   зареєстрованої   на   РРО, передбачає, зокрема,  щоденне виконання   записів   про   рух   готівки   та   суми розрахунків,  при  цьому  дані  за сумами, отриманими від покупців (клієнтів),  та  дані  за  сумами,  виданими  покупцям (клієнтам), записуються  окремо.

За вказане порушення відповідачем було накладено на позивача штрафна санкція у розмірі 22312,80 грн. у відповідності до абз. 3  ст. 1 Указу Президента України  « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм  з регулювання обігу готівки ».

Відповідальність за порушення вимог Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ( зі змінами і доповненнями ) передбачена статтею 17.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачена Указом Президента України  « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм  з регулювання обігу готівки ».

Як встановлено судом, всі фіскальні звітні чеки з №0586 по 0604 ( 19 штук )  були підклеєні до книги обліку розрахункових операцій,  про що було заначено в самому акті перевірки.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку можна говорити, про порушення вимог до ведення КОРО, а не про наявність не оприбуткування грошових коштів, але відповідальність за таке порушення не передбачена  ст. 1 Указу Президента України  « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм  з регулювання обігу готівки », відповідно до якого були нараховані фінансові санкції відповідачем.

Таким чином, правомірність нарахування і застосування фінансових санкцій у розмірі 23280,00 грн. відповідачем не доведено  суду.    

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не вбачає ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 24.07.08 р.

29.07.08 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.                                       

             На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити.

2.  Скасувати  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції  в м. Ялта АР Крим №0001902303 від 13.03.2008 р. на суму 23280,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь  товариства з  обмеженою відповідальністю «Автодель»,  м. Ялта, вул.. Блюхера, 23, ( ЄДРПОУ 24878463, р/р 26004301441114 в ЯФ АКБ «Національний кредит», МФО 384715 )   3,40 грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.