Рішення

від 02.07.2008 по справі 5019-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5019-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2008Справа №2-7/5019-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м.Київ, бул. Т. Шевченка, 18)  в особі  Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (98600, м.  Ялта, вул. Московська 9,   ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача  Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим (98600, м. Ялта, вул. Морська, 12, ідентифікаційний  код 08673520)

Про стягнення 596 952,37  грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Вербовська Г.М. – предств., дов. № 8205 від 15.08.2005 р., Денисенко М. К., предст., дов. №1 від 09.06.2008 р.

Від відповідача  - Аверіна Л. П., предс., дов. №1/76 від 01.02.2008 р.

         Суть справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”  звернулось в особі  Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”  до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим  про стягнення 596 952,37  грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №4 від 01.04.2007 р. телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим заборгованість Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим перед Центром  електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”   складає 359 298,02  грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 25 467,93  грн., 169 064,16  грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 43 122,26  грн.

У судовому засіданні представник позивача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на 01.06.2008 р. заборгованість Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим перед Центром  електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” складає 353 993,22 грн. Крім того, відповідач посилається на те, що на теперішній час бюджетні асигнування на відшкодування витрат по зв'язку не надходили з Державного бюджету України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру  електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”  (Підприємство зв'язку) та Ялтинським міським управлінням Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим (Споживач) був укладений договір №4 про надання послуг електрозв'язку, згідно п. 1 якого Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, зазначені в додатку 1, та безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п. 4.2 Договору Споживач сплачує послуги електрозв'язку по спільно погодженій авансовій системі оплати.

Пунктом 4.5 Договору сторони передбачили, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць здійснюються споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стягується додаткова плата в розмірі 2 відсотків вартості наданих послуг.

Підприємство повинно своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3 Договору).

До укладання цього договору між сторонами у справі діяв аналогічний договір №4 від 01.06.2002 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки за договором та надавалися послуги телефонного зв'язку, на оплату яких позивачем виставлялися відповідні рахунки із зазначенням кількісних показників послуг, тарифу та загальної суми до сплати. Рахунки направлялися позивачу, про що свідчать наявні в матеріалах справи списки згрупованих поштових відправлень та поштові квитанції.

          Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., оплата за надані послуги Головним  управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим  здійснюється не в повному обсягу. Так, Центр електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” просить стягнути з відповідача заборгованість за період серпень 2004 року – січень 2007 р. у сумі 359 298,02  грн. в примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

У той же час, матеріали справи свідчать, що сума заборгованості Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим перед Центром  електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” за спірний період складає 353 993,22 грн., а не 359 298,02  грн., як стверджує позивач у заяві.

Відповідач  не представив суду доказів оплати вартості наданих йому послуг, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих йому телекомунікаційних послуг, через що  вимоги позивача про стягнення з Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим заборгованості за послуги зв'язку за період серпень 2004 року – січень 2007 р. підлягають задоволенню на суму 353 993,22 грн.

Посилання відповідача на непередбачення відповідних асигнувань в державному бюджеті не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 5.8 Договору передбачено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку пізніше встановленого строку Споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством. Вказане положення Договору кореспондується з ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003 р., якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки.

Судом встановлено, що сума заявленої позивачем до відшкодування пені у розмірі 25467,93 грн. обчислена правомірно, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру  електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що розрахунок інфляційних втрат у розмірі 169064,16  грн. та 3% річних у сумі 43122,26  грн. зроблений позивачем правомірно, через що вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”.

За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” підлягають частковому задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Ялтинського міського управління Головного управління  Міністерства внутрішніх справ  України  в Автономної республіки Крим (98600, м. Ялта, вул. Морська, 12, ідентифікаційний  код 08673520) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі  Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (98600, м.  Ялта, вул. Московська 9,   ідентифікаційний код 22236588) суму заборгованості у розмірі 353 993,22 грн., 25467,93   грн. пені, 3% річних у розмірі  43122,26 грн., 169064,16 грн. інфляційних втрат, 5916,48 грн. державного мита та 116,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.