Рішення

від 14.07.2008 по справі 16/100-1754

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/100-1754

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2008 р.Справа № 16/100-1754

Господарський суд Тернопільської області

Судді Хоми С.О.           

Розглянув справу

за позовом  Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанське управління з експлуатації газового господарства вул. Шевченка 33, м. Бережани, Тернопільська область           

до  Бережанський об"єднаний районний військовий комісаріат вул. Лепких, 3, м.Бережани, Тернопільська область           

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КЕВ м. Тернополя вул. Галицька 1, м. Тернопіль

За участю представників сторін:

Позивача: Штогрин М.П. - юрисконсульт, доручення №01/142 від 12.03.08 року.

Відповідача:  Не з'явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КЕВ м. Тернополя вул. Галицька 1, м. Тернопіль: Не з'явився.          

Суть справи: Ухвалою суду від 03 липня 2008 року, керуючись ст.27, п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14 липня 2008 року на 10 год. 00 хв.

    Відкрите акціонерне товариство  по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанське управління з експлуатації газового господарства вул. Шевченка 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область звернулось до суду з позовом до Бережанського об'єднаного районного військового комісаріату вул. Лепких, 3, м. Бережани, Тернопільська область, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КЕВ м. Тернополя вул. Галицька 1, м. Тернопіль про стягнення заборгованості 2869 грн. 63 коп. за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, 1465 грн. 09коп. пені, 200грн. 87коп. штрафних санкцій, 24 грн. 03 коп.-3% річних, 181 грн. 01коп. інфляційних нарахувань.

      Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов договору № 01/Д-004 від 01.03.2007року щодо оплати за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, а саме: відповідач станом на 10.04.08р. свої зобов'язання згідно договору не виконав, за надані послуги з газопостачання не оплатив.

   В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та в судовому засіданні 24.06.08р. представнику відповідача було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

    Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

    Відповідач в судове засідання 14.07.08р. не з'явився, відзив на позов не надав, хоча судом було дотримано статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі. А тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

    До справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КЕВ м. Тернополя вул. Галицька 1, м. Тернопіль, оскільки представником позивача подано акт звірки, у відповідності до якого споживачем виступає КЕВ м. Тернополя (Бережанський РВК) і сальдо станом на 01.07.08р. становить 88 грн. 13 коп. Даний акт підписаний лише представниками КЕВ м. Тернополя. Позивач не підписав акту, оскільки в ньому не зазначена заборгованість по даній справі за листопад і грудень 2007 року. Тому судом було витребувано від КЕВ м. Тернополя докази оплати за листопад, грудень 2007 року за постачання та транспортування природного газу. Однак представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КЕВ м. Тернополя вул. Галицька 1, м. Тернопіль в судове засідання не з'явився та не надав суду докази оплати за листопад, грудень 2007 року за постачання та транспортування природного газу.

   Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

   01 березня 2007 року між Бережанським управлінням з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз", надалі "Постачальник", з однієї сторони, та Бережанським об'єднаним районним військовим комісаріатом, надалі „Покупець”, з другої сторони, було укладено договір № 01/Д-004,  у відповідності до п.1.1. якого "Постачальник" зобов'язувався поставити  в 2007 році природний газ з ресурсів ДК "Газ України", а  Покупець  прийняти та оплатити вартість газу та його транспортування.

      Згідно п.п. 2.1.1., 2.1.9. п.2.1. та п.п. 2.2.2., 2.2.3. п.2.2. розділу 2 Договору "Постачальник" зобов'язувався здійснювати поставку природного газу в мережі "Покупця", згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу (далі реєстр) також оформляти двохсторонні акти про кількість реалізованого газу за місяць, а "Покупець" зобов'язувався своєчасно оплачувати "Постачальнику" вартість природного газу та його транспортування на умовах, обумовлених у даному договорі та додатково подавати "Постачальнику" на протязі 5 днів, після прийняття свого бюджету, довідку про виділення в бюджеті коштів, необхідних для закупівлі газу та його транспортування. "Покупець" також зобов'язувався в обов'язковому порядку погоджувати з "Постачальником" місячні планові обсяги споживання природного газу за 15 календарних днів до початку місяця споживання природного газу та підписувати щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним, акти фактичного споживання природного газу між "Покупцем" та "Постачальником" (п.п 2.2.4., 2.2.5. п.2.2. розділу 2 Договору).

     Фактична кількість поставленого по даному Договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання природного газу, які підписуються між  “Покупцем” та “Постачальником” (п. 3.2. розділу 3 Договору).

  Згідно пункту 4.5 розділу 4 Договору, газ вважається проданим «Постачальником»та прийнятим «Покупцем»після підписання повноважними представниками акту прийому-передачі згідно п.п.2.1.9. Договору. Акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники складають до 1 числа наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі є підставою для складання «Постачальником»щомісячного реєстру і підставою для остаточних розрахунків між «Покупцем»і «Постачальником»за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

Як слідує з матеріалів справи,  Бережанським управління з експлуатації газового господарства за листопад, грудень 2007р.  здійснило транспортування та поставку 3200 куб. м. природного газу відповідачу (в листопаді - 1400 куб. м., в грудні - 1800 куб. м., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2007р. та від 24.12.2007р., підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками.    

Пунктом 5.1. розділу 5 даного договору встановлено, що ціна природного газу за Договором складає 1024 грн. 44 коп. за одну тисячу кубічних метрів, в тому числі  ПДВ –170 грн. 74 коп. Сторонами також було підписано Доповнення №2 від 01.07.07р. до договору №01/Д-004 від 01.03.2007р., згідно якого пункт 5.1. був викладений у новій редакції і ціна природного газу складала 1056 грн. 96 коп. за одну тисячу кубічних метрів, в тому числі  ПДВ –176 грн. 16 коп.

Згідно п.6.1. розділу 6 Договору розрахунки за газ здійснюються "Покупцем" попередньою оплатою не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок "Постачальника" в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом.  

Як стверджує позивач,  відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору  № 01/Д-004 від 01.03.2007 року належним чином не виконав та допустив заборгованість по оплаті за надані послуги по постачанню та транспортуванню природного газу на суму 2869 грн. 63 грн.  

       У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

      Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

    Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    Пунктом 7.2. розділу 7 укладеного Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, за порушення терміну оплати згідно п.6.1. даного Договору "Покупець" сплачує "Постачальнику" пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. В зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1465 грн. 09 коп. Однак суд після здійснення перерахунку, задовольняє позовні вимоги лише в частині стягнення 156 грн. 36 коп. пені як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем.

     Даним пунктом також передбачено, що за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, нарахованих позивачем в сумі 200 грн. 87 коп.      

  Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 24 грн. 03 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи (розрахунок 3% річних знаходиться в матеріалах справи) та 181 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань.

       Будь-яких доказів про відсутність заборгованості на день розгляду справи відповідач не надав а ні суду, а ні позивачу. За таких обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення 2869 грн. 63 грн. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, 156 грн. 36 коп. пені, 200 грн. 87 коп. 7% штрафних санкцій, 24 грн. 03 коп. - 3% річних, 181 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

     В частині позовних вимог щодо стягнення  1299 грн. 73 коп.   пені  слід відмовити як такі, що суперечать чинному законодавства.

    Державне мито та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з Бережанського об'єднаного районного військового комісаріату вул. Лепких, 3, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 09632492 - на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанське управління з експлуатації газового господарства вул. Шевченка 33, м. Бережани, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34905495 –2869 грн. 63 грн. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, 156 грн. 36 коп. пені, 200 грн. 87 коп. 7% штрафних санкцій, 24 грн. 03 коп. - 3% річних, 181 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань та 73 грн. 84 коп. державного мита та 85 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повернення сплачених судових витрат.

         Видати наказ.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 1308 грн. 73 коп.  пені в задоволенні  відмовити.

    4. Видати Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанське управління з експлуатації газового господарства вул. Шевченка 33, м. Бережани, Тернопільська область довідку на повернення державного мита в сумі 118 грн. як зайво сплачене.

         5. Рішення надіслати сторонам по справі та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

        На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

       Дата підписання:  21.07.2008 року

Суддя                                                                                          С.О. Хома