Рішення

від 29.07.2008 по справі 33/75-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/75-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2008 р.                                                            Справа № 33/75-08

вх. № 3292/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Губанова О.М., дов.№01/5816 від 04.12.07р.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна лікарня", м. Харків    

до  ТОВ "Медлюкс", м. Харків  

про стягнення 16835,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 16835,48 грн., у тому числі 14756,45 грн. - основного боргу та 2079,03 грн. - пені за договором №12 про  відшкодування комунальних послуг, укладеним  між сторонами 15.04.2006 року.  Свої позовні  вимоги обгрунтовує тим, що  відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання в частині оплати послуг за договором, у зв"язку з чим утворилась заборгованність,  яка до цього часу не погашена.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив  на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними  в ній матеріалами на  підставі ст.75 ГПК України.

22 липня 2008 р.  представником  позивача  надано до суду  клопотання про припинення провадження у справі  відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України з підстав того, що   після звернення  до суду з заявленим  позовом, відповідачем сума боргу 147456,45 грн. -  комунальні послуги  та 1481,09 грн. відшкодування податку на землю  сплачена в  повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив  наступне.

15.04.2006р.  між сторонами було укладено  договір № 12   на відшкодування комунальних послуг.

У відповідності до умов договору  відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати, пов'язані з користуванням електроенергією, комунальними послугами а також  відшкодовувати  податок на землю   в приміщенні  за  адресою: м. Харків,  пр.Правди,13 (вул.Данилевського,15)  пропорційно  до займаної ним площі.

У відповідності до п.2.1.3 договору позивач зобов'язався  надавати відповідачу рахунки, розрахункові документи  та акти виконаних робіт  для здійснення оплати та відшкодування витрат, викладених в п.1.1 договору. Згідно до п.2.2.1 договору відповідач зобов'язався  не пізніше 20 числа  місяця, наступного за звітним, вносити плату на визначений в  договорі рахунок у розмірі згідно виставлених  позивачем рахунків.

При дослідженні  матеріалів  справи встановлено,  що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду  сплачено  11.07.2008р.  в рахунок відшкодування  комунальних послуг  15455,52 грн. та 1481,09  грн.- відшкодування  податку  на землю.          

Враховуючи, що  позивачем  заявлено до стягнення 14756,45 грн. заборгованості з комунальних послуг та відшкодування податку на землю, суд вважає, що  на   час  розгляду  справи в  суді  в цій  частині   між сторонами  відсутній  предмет спору, провадження у справі   необхідно припинити  на  підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

В частині стягнення  пені   в розмірі  2079,03 грн., суд вважає  необхідним  в позові відмовити  з наступних підстав.

Даючи оцінку  розрахунку пені, яку  позивачем нараховано  за період з  21.04.2007р. по 20.04.2008р. в  розмірі  2079,03 грн., суд   вважає  необхідним зазначити, що  розрахунок проведено без  урахування строків оплат, визначених договором, оскільки  за умовами договору  відповідач повинен проводити  відшкодування  згідно отриманих  рахунків. Доказів на підтвердження   отримання рахунків від позивача у встановленому законом порядку  у вищевказаний період(поштою або уповноваженими особами з зазначенням призвіща, посади, печатки підприємства та дати вручення рахунку)  позивачем до суду  не надано.

По –друге, нарахування пені за період з  21.04.2007р. по 20.04.2008р.  проведено  на суму  боргу в  розмірі 6629,19 грн., яка виникла до 21.04.2007р.,  без  врахування приписів  п.6  ст.  232  ГК  України, якою передбачено, що нарахування    штрафних    санкцій   за   прострочення   виконання зобов'язання,  якщо  інше не  встановлено  законом  або  договором, припиняється  через шість місяців  від  дня,  коли зобов'язання мало  бути виконане. Період прострочення зобов'язання    відповідачем, який  наведений в розрахунку  та розмір пені,  є  недоведеним  належними  доказами, тому вимога про стягнення пені   за вищевказаний період у  визначеному позивачем розмірі   є  безпідставною.

Крім того, при дослідженні тексту  договору № 12   встановлено, що  договором сторони не  передбачили   відповідальність   відповідача за невиконання  або несвоєчасне виконання   грошових зобов'язань  у вигляді пені, не визначили її розмір.

Частиною 2  статті 551 Цивільного кодексу України передбачено,  що  розмір  неустойки  встановлюється  договором  або актом  цивільного  законодавства,  при  цьому  розмір   неустойки,  встановлений  законом,  може  бути збільшений у договорі;  сторони можуть домовитися про зменшення розміру  неустойки,  встановленого      актом   цивільного   законодавства,   крім  випадків,  передбачених

законом.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань"   є  спеціальним законом, який  регулює  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових  зобов'язань.

Відповідно до  ст.  1 цього Закону,  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі,  що  встановлюється  за   згодою  сторін.

Приписами ст.  3 вказаного Закону   передбачено, що розмір пені,  передбачений ст. 1  цього Закону,  обчислюється від суми простроченого  платежу  та  не  може  перевищувати  подвійної облікової   ставки   НБ  України,  що   діяла  у  період,  за  який сплачується  пеня.

Так  як сторонами  договору    не  встановлено  відповідальності у вигляді пені за  несвоєчасне виконання грошових зобов'язань   та  не визначено її розмір,  що є обов'язковою умовою, визначеною вищевказаним Законом…,  суд не  вбачає  підстав  щодо покладення  відповідної  відповідальності  на  відповідача.

Відповідно до частини 2  статті  67,  частини  4  статті  179 Господарського  кодексу України  сторони вільні у виборі предмету   договору,   визначенні    зобов'язань,    інших    умов господарських   взаємовідносин,  що  не  суперечать  законодавству України.  При укладенні  господарських  договорів  сторони  можуть визначати    зміст   договору   на   основі,   зокрема,   вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать  законодавству.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита   у сумі   147,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 103,42 грн. покласти на  відповідача  пропорційно розміру задоволених  позовних  вимог.  

ВИРІШИВ:

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медлюкс" (61058, м. Харків, вул. Данилевського,15, в тому числі п/р 26009030491 в банк "Грант" м. Харкова, МФО 351607, код 32563673)  на  користь Комунального закладу охорони здоров*я Обласна клінічна лікарня (61058, м. Харків, пр. Правди,13, в тому числі  п/р 35410001001781 в УДК Харківської області, МФО 851011, код 02003563), 147,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 103,42 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати  наказ після набрання    рішенням  суду законної сили.

       В частині стягнення пені в  позові  відмовити.

Суддя