Рішення

від 04.07.2008 по справі 10/18-08-1857

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/18-08-1857

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2008 р.Справа  № 10/18-08-1857

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат «Придніпровський»

до відповідача Приватного підприємства «Даная-2002»

про стягнення 44799,80 грн.  

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Охріменко А.А. за довіреністю від 03.12.2007р.  

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ВАТ «АК «Комбінат «Придніпровський» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Даная-2002» 41528 грн. 28 коп.. з яких 39139,92 грн. сума основного боргу за поставлену продукцію   відповідно до укладеного між сторонами договору поставки продукції від 01.01.2008р. №58; 827,68 грн. сума пені, що нарахована позивачем відповідно до п.5.1. укладеного між сторонами договору поставки за період прострочення платежу з 26.02.2008р. по 21.04.2008р.; 1436,28 грн. – індекс інфляції та 124,94 грн. – 3% річних також нараховані позивачем за порушення строків оплати товару відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

У заяві від 04.07.2008р. за вх. №13501 позивач збільшив розмір позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2612,54 грн.; індекс інфляції в сумі 2691,79 грн. та 3% річних в сумі 355,55 грн., розрахунок яких здійснений позивачем станом на  01.07.2008р. Також позивачем доплачене державне мито за розгляд заяви про збільшення позовних вимог.   

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову не надав, а тому відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які направлені на юридичну адресу відповідача (м. Одеса, Академіка Корольова,112 кв.64), що зазначена позивачем у позові,  повернуті до суду органами зв'язку з позначкою  «адресат не знаходиться».  Але, виходячи з того, що на момент розгляду справи відповідач зареєстрований саме за адресою м. Одеса, вул. Академіка Корольова,112 кв.64,  що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2008р., який наданий до суду позивачем, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.07.2008р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський  суд встановив:   

01.01.2008р. між позивачем (постачальник) і відповідачем (покупець) укладений договір поставки продукції №58, згідно з яким, позивач зобов'язаний виготовити і поставити, а відповідач зобов'язаний прийняти і оплатити на протязі дії даного договору молочну продукцію.

Відповідно до умов п.2.5. договору, доставка товару здійснюється позивачем з випискою т-т накладних. Відповідач зобов'язаний прийняти товар по кількості і якості і зробити відмітку в графі «товар прийняв вантажоодержувач»із зазначенням підпису і по батькові матеріально-відповідальної особи, а також завірити її печаткою або штампом.

У п.3.1. договору встановлено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюються попередніми платежами в безготівковій або готівковій формі, але не пізніше дати відвантаження продукції по т-т накладним. У випадку відсутності плати за продукцію у встановлений договором строк, позивач має право нарахувати пеню – 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до умов п.5.2. договору, розрахунки за продукцію і надані послуги здійснюються по цінам і тарифам, вказаним у т-т накладній. Відмітка відповідача в т-т документі про приймання продукції свідчить про його згоду з ціною на продукцію і з тарифами на надані послуги.  

Строк дії цього договору встановлений сторонами з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач з 11.02.2008р. по 22.03.2008р. відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 39602,83 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та податковими накладними (а.с.12-63). Водночас відповідні відмітки відповідача на вказаних товарно-транспортних накладних підтверджують факт одержання цієї продукції відповідачем.

Поставлену позивачем продукцію відповідач оплатив частково в сумі 462,91 грн., залишок боргу в сумі 39139,92 грн. відповідачем не сплачений.

За порушення строків оплати продукції позивач нарахував відповідачу пеню з 26.02.2008р. по 21.04.2008р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 827,68 грн.; індекс інфляції з 11.02.2008р. по 21.04.2008р. в сумі 1436,28 грн. та 3% річних з 26.02.2008р. по 21.04.2008р. в сумі 124,94 грн. та звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 39139,92 грн., пені в сумі 827,68 грн., індексу інфляції в сумі 1436,28 грн. та 3% річних в сумі 124,94 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір поставки,  за умовами якого позивач зобов'язався виготовити і поставити продукцію відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цю продукцію.

Факт поставки продукції відповідачу, а також її одержання відповідачем  підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, поставлену позивачем продукцію відповідач оплатив частково в сумі 462,91 грн., залишок боргу в сумі 39139,92 грн. відповідачем не сплачений. При цьому, жодних заперечень з цього проводу відповідач до суду не надав.

Таким чином позовні вимоги ВАТ «АК «Комбінат «Придніпровський» в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлену продукцію є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Водночас задовольняються господарським судом і позовні вимоги ВАТ «АК «Комбінат «Придніпровський» в частині стягнення з відповідач пені, індексу інфляції та 3% річних, які збільшені позивачем у заяві від 04.07.2008р. за вх. №13501.  

Так, вищевстановленими обставинами справи доведений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару  у строк, встановлений умовами  п.3.1. договору, а саме, здійснювати оплату поставленої позивачем продукції   не пізніше дати відвантаження продукції по т-т накладним.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена умовами п.3.1. договору в розмірі  0,5% від суми непогашеної заборгованості, але ні більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Здійснений позивачем розрахунок пені, згідно з яким, сума пені становить 2612,54 грн.   відповідає вимогам чинного законодавства, в т.ч. вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та умовам п.3.1. укладеного між сторонами договору поставки.

Окрім того, вимогами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання. На вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Розрахунок індексу інфляції та 3% річних, що здійснений позивачем,  також відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог   ВАТ «АК «Комбінат «Придніпровський»в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2612,54 грн.,  індексу інфляції в сумі 2691,79 грн. та 3% річних в сумі 355,55  грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 447,99 грн.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат «Придніпровський» задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Даная-2002» (м. Одеса, вул. Академіка Корольова,112, кв.64, р/р 2600966114 в АБ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 32096673) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат «Придніпровський» (м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,15, р/р 26008050600488 в АКБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 01528186)  основний борг в сумі 39139 (тридцять дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 92 коп., пеню в сумі 2612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 54 коп., індекс інфляції в сумі 2691 (дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 79 коп., 3% річних в сумі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 447 (чотириста сорок сім)  грн. 99 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Рішення підписане 07 липня 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.