Рішення

від 31.07.2008 по справі 12/54-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/54-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" липня 2008 р.                                                     Справа № 12/54-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача  Венгерук С.Ю.- дов. № 210 від 15.04.08р

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: не з'явився  

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Волинської філії ВАТ "Кредитпромбанк" (м. Луцьк)  

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" (м.Бердичів)

2)Товариства з обмеженою відповідальністю  "Травел"  (с.Вірхівка , Рожнятинського р-ну)   

про визнання договору купівлі-продажу №21/12 від 21.12.2007р.  недійсним.

У відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

В судовому засіданні від 22.07.08р., згідно ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12:30 год. 31.07.2008р.

Пред'явлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Агромаш"  (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Травел"  (другий відповідач) про визнання договору купівлі-продажу №21/12 від 21.12.2007р.  недійсним. у якому позивач просить суд визнати договір оренди від 01.06.2007р. недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду від 06.05.2008р., 03.06.2008р., 01.07.2008р. та 22.07.2008р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце  судового засідання  були повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене, справа розглядається у відсутності представників відповідачів, та відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд  оглянув в засіданні оригінали документів, надані представником позивача. Оригінал договору купівлі-продажу, про визнання недійсним якого просить позивач, для  огляду не надано, за відсутності його в останнього, а відповідачі, як зазначалося вище, вимог суду, зокрема про надання оригіналу договору купівлі-продажу,  не виконали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.06р. між ВАТ " Агромаш" та ВАТ " Кредитпромбанк" (позивач) булоукладено Кредитний договір № 05/54/06-КЛТ (а.с.19-28), згідно якого останній надав ВАТ "Агромаш" кредит в сумі 1 100 000,00 ( один мільйон сто тисяч) доларів, з цільовим використанням для поповнення обігових коштів та розрахунку за придбане обладнення.

В якості забезпечення виконання за Кредитним договором між сторонам 18.08.06р. був укладений договір застави № 08.08/54/304/07 - КЛТ від 27.07.07р. (а.с. 8-11) відповідно до якого ВАТ " Агромаш" (заставодавець) передало позивачу в заставу обладнення, що належить заставодавцю на праві власності.

За твердженнями позивача, відповідно до договору купівлі - продажу від 21.12.07р. року  ( а.с.14) перший відповідач, всупереч умовам договору застави (без отримання письмової згоди заставодержателя) продав предмет застави другому відповідачу.

Про таке відчуження ВАТ „Кредитпромбанк", як заставодержателя, ні ВАТ „Агромаш" (продавець), ні ТзОВ „Травел" (покупець) не повідомили, хоча на момент укладення договору оренди, в Державному реєстрі іпотек існував відповідний запис щодо обтяження предмету застави /предмету купівлі-продажу/ заставними зобов'язаннями.

Починаючи з листопада 2007 року, за даними позивача, кредитна заборгованість ВАТ " Агромаш" перед ВАТ " Кредитобанк" є простроченою, тому на підставі ст.20 Закону України "Про заставу" та у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником основного зобов'язання кредитором (заставодержателем), позивачем прийнято рішення задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсним, укладений відповідачами договір купівлі-продажу від 21.12.07р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, за твердженнями позивача, перший відповідач, уклавши з другим відповідачем договір купівлі-продажу від 21.12.07р., порушив  взяті на себе за договором застави зобов'язання, що і стало підставою для звернення до суду.

Згідно наявних у справі документів, необхідність визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.07р., який за твердженнями позивача укладено відповідачами, викликана тим, що останній порушує права ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Волинської філії, що випливають з кредитного договору №05/54/06-КЛТ (а.с.19-28) та з договору застави № 08.08/54/304/07 (а.с. 8-11).  

Факт укладення зазначених кредитного договору та договору застави на вищевказаних умовах підтверджено матеріалами справи.

Що стосується договору купівлі-продажу, то на підтвердження його укладення позивачем надано лише, не завірену належним чином, копію договору, оскільки надати оригінал у нього немає можливості, а відповідачі, як зазначалося вище, жодної вимоги суду не виконали.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами.

За ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Тобто належного доказу укладення відповідачами договору купівлі-продажу від 21.12.07р. до матеріалів справи не надано.

Однак, суд, навіть при належним чином підтвердженому факті укладення відповідачами договору купівлі-продажу від 21.12.07р., не вбачає підстав для визнання його недійсним,  виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору застави, ВАТ"Агромаш", як заставодавець, взяло на себе зобов'язання не вчиняти дій, пов'язаних зі зміною права власності на майно, не заставляти майно та не передавати його в наступну заставу або оренду без письмової згоди заставодержателя ( ВАТ " Кредитобанк") та погодилось, що предмети застави на період дії договору застави будуть обтяжені зобов'язаннями та знаходитимуться під забороною відчуження (а.с.8-11,120 (зворотній бік)), що відповідає положенням ч.3 ст.577 та ч.2 ст. 586 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з положень п.1 ч.1 ст. 592 ЦК України, у разі передання заставодавцем предмета застави іншій  особі  без згоди   заставодержателя,   якщо   одержання такої згоди було необхідним заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно п.2 ч.2 вказаної статті Цивільного кодексу України, у разі порушення заставодавцем  правил про  розпоряджання предметом застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави.

Приписи зазначених норм кореспондуються з п.4.2.Договору застави (а.с.8-11), згідно якого заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору або умов договору застави.

Крім того, ст.27 Закону України "Про заставу" від 02.10.92р., що відповідає положенням ст. 593 ЦК України, передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права,  що  складають  предмет  застави, переходять у власність іншої особи.

З огляду на викладене, виходячи з положень Договору застави та норм чинного законодавства, у вказаній ситуації позивач має право звернути стягнення на предмет застави, що, згідно наданих документів і вчинено останнім (а.с.130-131).

Натомість, чинним законодавством не передбачено визнання недійсним договору із зазначених позивачем підстав, оскільки за ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203 цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.ч.1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України, зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас ст. 659 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний попередити покупця  про  всі  права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець  має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу,  якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

З огляду на викладене, законодавством передбачено та врегульовано випадок продажу товару,  без попередження покупця про  всі  права третіх осіб на товар, що продається, однак без застосування наслідків, про які просить позивач.

Тобто, навіть у випадку  доведення належними доказами тверджень позивача щодо факту укладення відповідачами договору купівлі-продажу, відсутні підстави для визнання його недійсним.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позов заявлено безпідставно.

Судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, враховуючи, що відповідачі не виконали вимоги жодної з чотирьох ухвал суду щодо направлення в судове засідання свого представника та надання витребовуваних документів, згідно положень п.5 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне стягнути з першого та другого відповідачів в дохід Державного бюджету України по 800,00 грн. штрафу за ухилення від дій, покладених на них  господарським судом.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Травел", 77666, Івано-Франківська обл.,  Рожнятинський р-н., с. Вірхівка, код 31364494

в дохід Державного бюджету України - 800,00 грн. штрафу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агромаш", 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низгірецька, 16, код 33597918

в дохід Державного бюджету України - 800,00 грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає  законної  сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу

3- позивачу (м. Житомир, вул. В.Бердичівська,43)

4,5 -відповідачам