Ухвала

від 22.08.2011 по справі 2-2760/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 2-2760/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2011 року квітня 20 дня                   Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря –

з участю          представників:                       позивача

відповідачів

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайран»про солідарне стягнення суми боргу з договору, –

встановив:

Відповідачі позов не визнали повністю, і ОСОБА_6 посилалися в письмових запереченнях на безгрошовість розписки та відсутність будь-яких договірних зобов’язань, а ТОВ «Скайран»(код ЄДРПОУ 35043294, м. Дніпропетровськ) –на припинення поруки.

Представник позивача в судовому засіданні виклав доводи позовної заяви, з якою пред’явлений у серпні 2010 року через суд позов на предмет повернення позики і процентів за користування нею в сумі 306 214 гривень 37 коп. з підстав новації зобов’язання ОСОБА_5 з оплати купленого товару в позику з наступним простроченням ним виконання сплати боргу, що забезпечувалося порукою ТОВ «Скайран»і ОСОБА_6, а так само на предмет отримання відшкодування сплачених позивачем процентів за кредит, що зайво нею сплачені через неналежне виконання зобов’язання відповідачем, і пені, нарахованої відповідно до умов договору за час прострочення.

Представник відповідачів ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснював, що в позику відповідачі гроші не брали, а за придбаний у позивача за сто гривень автомобіль розрахувалися повністю. Стверджував, що подана позивачем розписка не засвідчує виникнення будь-яких боргових зобов’язань між сторонами, оскільки лише вексель підтверджує нічим необумовлений обов’язок сплатити вказану у ньому суму.

Відповідач ТОВ «Скайран», в особі свого представника, подав заяву про розгляд справи в його відсутність, відзначаючи, що строк поруки в договорі не зазначений, а вимога позивача пред’явлена до поручителя після закінчення відповідного преклюзивного строку.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

З метою отримання коштів для дострокової сплати кредиту на користь ВАТ КБ «Надра»позивач на умовах договору відповідно до ст. 655 ЦК України продала транспортний засіб з передачею його у власність відповідачу ОСОБА_5, який купив його за ціною, що станом на 23.05.2008 ним не оплачена в сумі еквівалентній 37 000 доларів США, через що 23.05.2008 в м. Дніпропетровську при свідках ОСОБА_7 і ОСОБА_8 позивач і відповідач ОСОБА_5 припинили зобов’язання останнього згідно з ст.ст. 604, 1053 ЦК України новацією його боргу в позикове зобов’язання на цю суму, про що відповідач ОСОБА_5 видав позивачу ОСОБА_4 розписку (а.с. 8). Цього ж дня співвідповідач ТОВ «Скайран»на умовах укладеного в м. Дніпропетровську з позивачем договору (а.с. 11-12) поручився згідно з ст. 553 ЦК України за виконання відповідачем ОСОБА_5 його позикового зобов’язання з повернення основного боргу, процентів та пені, погодившись сплатити солідарно з боржником грошовий борг за першою вимогою позивача з обмеженням відповідальності сумою не більше 1 000 гривень.

Згодом, позивач пред’явила 01.04.2009 відповідачу ОСОБА_5 вимогу про повернення позики зі сплатою процентів, надіславши йому листа (а.с. 13-14), яка залишилася не виконаною, у зв’язку з чим нею була подана позовна заява у квітні 2009 року. Позовна заява відкликана позивачем з поверненням їй цієї заяви ухвалою судді цього суду від 26.05.2009 внаслідок укладення 22.04.2009 позивачем і відповідачем ОСОБА_5 договору про порядок погашення заборгованості (а.с. 9-10), умовами якого його дія поширена на відносини між ними, що виникли до його укладення, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Суд дійшов своїх висновків про встановлені вище обставини, оцінивши пояснення представника позивача, дані розписки про визнання відповідачем ОСОБА_5 за собою боргу перед позивачем на відому суму і про дату такої розписки, що збігається з датою договору поруки, укладеного з ТОВ «Скайран», в сукупності з даними такого договору про його умови щодо поручительства за виконання позикового зобов’язання, що виникло в день видачі цієї розписки, які повністю узгоджуються зі змістом п. 1 договору від 22.04.2009 про порядок погашення заборгованості, який прямо вказує на новацію боргу ОСОБА_5 з договору купівлі-продажу в позикове зобов’язання в день видачі розписки на суму, що в ній зазначена відповідачем. Наявність же дійсного наміру у сторін спору щодо вчинених правочинів з породженням відповідних зобов’язань підтверджується пов’язаністю умов п.п. 2, 3 договору від 22.04.2009 з укладеним в дійсності позивачем і ВАТ КБ «Надра»кредитним договором від 27.12.2006 на предмет отримання позивачем в кредит 30 100 доларів США під сплату процентів в розмірі 14,49 % річних з кінцевим строком повернення 20.12.2016. Сумнівів у суду у вірогідності цих даних не виникає з огляду на послідовне підтвердження відповідачем ОСОБА_5 своїм підписом на протязі року дійсності боргу та на його наступні дії зі сплати позивачу частини боргу на виконання договору від 22.04.2009.

Суд не може прийняти до уваги біржову угоду купівлі-продажу, укладену між сторонами спору також 23.05.2008 і зареєстровану на товарній біржі «ЕВЕРЕСТ»під № 290871, з приводу вантажного автомобіля в частині доведення дійсного зобов’язання відповідача з оплати товару, оскільки дані про ціну продажу, за внутрішнім переконанням суду, суперечать з’ясованій у справі послідовній поведінці відповідача з визнанням і погашенням ним боргу перед позивачем та викликають неспростовні сумніви в їх достовірності через явне заниження такої ціни в порівнянні з ринковою вартістю речі, визначеної в цій угоді товаром. Так само, твердження представника відповідача про відсутність дійсного боргу відповідача, який мав би замінюватися на позикове зобов’язання, з посиланням на ціну у сто гривень в біржовій угоді ґрунтується лише на його припущеннях і відхиляються згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, оскільки у розписці від 23.05.2008 і в договорі від 22.04.2009 відсутні відомості, які б пов’язували їх з укладенням саме на біржі договору купівлі-продажу, з якого виник борг, а інших доказів таких заперечень сторона відповідача суду не подала.

Таким чином, шляхом видачі розписки 23.05.2008 з наступним укладенням 22.04.2009 договору зі зворотною дією в часі позивач і відповідач ОСОБА_5 досягли згоди про всі умови заміни боргу позиковим зобов'язанням на суму в еквіваленті до 37 000 доларів США в належній формі, встановленій ст. 1047 ЦК України, і презумпцію дійсності угоди про новацію, встановлену ст. 204 ЦК України, з огляду на межі судового розгляду в цій справі відповідач не спростував.

Як вбачається з п.п. 7.1, 7.2, 9 договору від 22.04.2009 про порядок погашення заборгованості, обов’язкових для його сторін згідно з ст. 629 ЦК України, відповідач ОСОБА_5 зобов’язався повертати щомісяця не пізніше 19 числа поточного звітного місяця суму в гривнях еквівалентну 1 000 доларів США з обов’язком сплатити всю суму грошового боргу в будь-який час за першою вимогою позивача, що мав виконати відповідно до ст. 526 ЦК України. Зобов’язання відповідача за умовами цього договору забезпечувалися пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення і особистою порукою співвідповідача ОСОБА_6

Цим договором розмір процентів за користування позикою не встановлений, і застережень про безпроцентність позики він не містить.

Позивач визнав повернення відповідачем ОСОБА_5 на виконання зобов’язання позики з травня до листопада 2009 року суми в гривнях еквівалентної 6 061,1 доларів США, а відповідач, в свою чергу, підтвердження виконання за ст. 545 ЦК України суду не надав.

Відповідно, оскільки іншого сторонами не доведено, відповідач ОСОБА_5 прострочив виконання взятих перед позивачем зобов’язань в порушення ст. 530 ЦК України з 20.11.2009, а позивач вправі згідно з ст. 1050 ЦК України на день пред’явлення позову вимагати сплати залишку позики з оплатою процентів за користування нею з 23.05.2008 у визначеному ст. 1048 цього Кодексу розмірі, на підставі чого згідно з ст. 611 ЦК України права позивача підлягають захисту з присудженням на її користь з відповідача ОСОБА_5 основного боргу в сумі в гривнях, еквівалентній 30 938,9 доларів США, та процентів в межах судового розгляду, визначених відповідно до ст. 11 ЦПК України, на суму в гривнях, нараховану за користування позикою з 01.07.2008 до дня пред’явлення позову і еквівалентну 7 871,54 доларів США, а також зі стягнення відповідно до ст. 550 ЦК України 4 910 гривень 76 коп. пені за час прострочення, виходячи з перевіреного судом в судовому засіданні розрахунку, виконаного позивачем, правильність якого відповідачі не оспорювали.

Разом з цим суд не може віднести сплачені позивачем проценти за кредитним договором з ВАТ КБ «Надра»від 27.12.2006 за визначенням ст. 22 ЦК України ані до реальних збитків, ані до упущеної вигоди, оскільки домовленості в п. 2 договору від 22.04.2009 свідчать лише про передоручення виконання позивачем свого кредитного зобов’язання відповідачу згідно з ч. 1 ст. 528 ЦК України на суму 7 500 гривень і 1 000 доларів США, що сторони не зарахували в суму позики, яка повертається, і підстави для чого виходять за межі судового розгляду цієї справи за ст. 11 ЦПК України, а в п.п. 3, 7.3 цього договору від 22.04.2009 ніщо не вказує на переадресацію позивачем виконання відповідачем свого зобов’язання відповідно до ст. 527 ЦК України на користь третьої особи чи на переведення боргу позивача за правилами статті 520 цього Кодексу на відповідача. Звідси, позивач намагається видати за збитки свій цивільній обов’язок, який мала згідно з ч. 2 ст. 538 ЦК України виконати самостійно і за порушення якого відповідає за ст. 617 цього Кодексу незалежно від виконання відповідачем своїх зобов’язань, яке до підстав звільнення позивача від цивільного обов'язку або його виконання за статтею 14 ЦК України не відноситься. З огляду на це у стягненні 41 738 гривень 14 коп. належить відмовити через відсутність до того достатніх правових підстав.

Також, оцінивши договір поруки № 06/115-08 від 23.05.2008 сукупно з листом позивача на адресу відповідача ОСОБА_5, суд дійшов висновку, що право вимоги позивача до останнього, забезпечене особистою порукою ТОВ «Скайран», виникло відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК України 08.04.2009, а сам договір поруки за визначенням ст.ст. 251, 252, 631 ЦК України не містить строку припинення поруки, на підставі чого згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України право вимоги позивача до ТОВ «Скайран»погашено з припиненням поруки 23.05.2009, що виключає задоволення позову до цього товариства. Так само, в договорі від 22.04.2009, за яким за виконання зобов’язань ОСОБА_5 зі сплати позики, процентів і неустойки перед позивачем особисто поручився ОСОБА_6, за що власноруч підписався під ним, не встановлений строк припинення поруки, у зв’язку з чим право вимоги позивача до цього відповідача також припинилося згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки позов до нього пред’явлений зі спливом більше як шести місяців з дня прострочення основного боржника 20.11.2009.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача, який винен на користь позивача відшкодування справлених судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи в сумі, пропорційній задоволеній частині вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 311 125 гривень 13 коп. основного боргу, процентів і пені.

ОСОБА_4 в іншій частині вимог до ОСОБА_5, а так само в позові до ОСОБА_6 і до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайран»(код ЄДРПОУ 35043294, м. Дніпропетровськ), відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 відшкодування 1 700 гривень справленого судового збору та 120 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само прокурором і відсутніми в засіданні заінтересованими особами –з наступного за днем вручення його копії.

Суддя