Рішення

від 03.07.2008 по справі 5232-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5232-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 1-3

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2008Справа №2-15/5232-2008

03 липня 2008 року м. Сімферополь      Справа № 2-15/5232-2008

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Промальп, ЛТД” (73025, м. Херсон, Одеська, площа, 6А, ідентифікаційний код 23136593)

До відповідача Дочірнього підприємства «Торговий дім «Титан» ЗАТ «Кримський титан» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна Промзона, ідентифікаційний код 30456154)

Про стягнення 40519,60 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Пушин О.О., довіреність б/н від 28.02.2008 р., у справі

Від відповідача – Гербутова О.М., довіреність № 01-22/155/00 від 03.07.2008 р., у справі

         Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Промальп, ЛТД”  звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Дочірнього підприємства «Торговий дім «Титан» ЗАТ «Кримський титан» про стягнення заборгованості за договором № 26-С від 03.01.2008 р. в розмірі 40519,60 грн., в тому числі 30000,00 грн.  основного боргу, 3258,85  грн. пені, 6406,05 інфляційних втрат, 854,70 грн. 3% річних, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду  № 26-с/07 від 30.03.2007 р. щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі  30000,00 грн., що стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми  „Промальп, ЛТД” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов визнає суму основного боргу.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

30.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Промальп, ЛТД” (Підрядник) та Дочірнім підприємством «Торговий дім «Титан» ЗАТ «Кримський титан» (Замовник)  був укладений договір підряду № 26-С/07 (а.с.  15-18).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Підрядник зобов'язується в межах погодженої обома сторонами договірної ціни, виконати на свій ризик, за завданням Замовника, на підставі ліцензії № 774611 від 23.09.2004 р., своїми силами та засобами всі, передбачені замовленнями, роботи по демонтажу сушили здати, у встановлені строки, об'єкти в експлуатацію, усунути протягом гарантійного строку експлуатації об'єктів дефекти, виявлені в процесі експлуатації, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Договірна ціна визначається окремо по кожному об'єкту на підставі проектно-кошторисної документації. (пункт 2.1 Договору)

Згідно з додатковою угодою № 1 від 19.06.2007 р. договірна ціна становить 68888,23 грн. (а.с. 20)

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата по дійсному договору за виконану роботу здійснюється протягом 25 календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт (форма КБ-2в), кінцевий розрахунок по договору здійснюється Замовником не пізніше 25 днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків..

Строк дії вказаного договору встановлений пунктом 4.2 Договору та становить з моменту підписання до 31.12.2007 р., а в частині взаєморозрахунків – до їх повного завершення..

На виконання вимог вказаного Договору  позивачем були здійснені відповідні роботи на загальну суму 68888,74 грн.,  про що свідчать додані до матеріалів справи підписані обома сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт:

Акт № 3-36/1 від 07.05.2007 р.  на суму 43362,34 грн. (а.с. 22-24)

Акт № 6-9ф1 від 26.06.2007 р. на суму 25526,40 грн. (а.с. 26-28)

Роботи були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані акти форми КБ-2в без будь-яких заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було частково оплачено вартість виконаних робіт у розмірі 38888,74 грн. (а.с. 43-44)

Проте, відповідачем не була сплачена вартість поставленого товару в обумовлений Договором термін та в повному обсязі, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Промальп, ЛТД”  з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 30000,00 грн. в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за договором у розмірі  30000,00 грн.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 30000,00 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи, через що  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 6406,05 грн., 3% річних у розмірі 854,70 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з червня 2007 р. по березень 2008 р  становить 6406,05 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Дочірнього підприємства «Торговий дім «Титан» ЗАТ «Кримський титан» за період з 02.06.2007 р. по 24.04.2008 р.    становить 854,70 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 3258,85 грн.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.6 Договору сторони передбачили відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Проте, заявлена відповідачем до відшкодування сума пені підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Строк прострочення по  Акту № 3-36/1 від 07.05.2007 р.  на суму 43362,34 грн. повинен обчислюватися з 02.06.2007 р.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені по акту № 3-36/1 від 07.05.2007 р. повинно бути припинено 02.12.2007 р.

Строк прострочення по  Акту № 6-9ф1 від 26.06.2007 р. на суму 25526,40 грн. повинен обчислюватися з 22.07.2007 р.

Таким чином, нарахування пені по акту № 6-9ф1 від 26.06.2007 р. повинно бути припинено 22.01.2008 р.

Згідно Листа НБУ від 17.05.2007 р. N 14-011/1150-5118 з 01.06.2007 облікова ставка НБУ становить 08,0%.

Згідно Постанови НБУ від 29.12.2007 р. N 492 з 01.01.2008 облікова ставка НБУ становить 10,0%.

Таким чином, сума пені повинна бути розрахована наступним чином:

З 02.06.2007 р. по 19.06.2007 р. – 36135,28 грн. х 18 дн. х 0,16 (подвійна облікова ставка НБУ) /365 дн. = 285,12 грн.

З 20.06.2007 р. по  03.07.2007 р. – 21135,28 грн. х 14 дн. х 0,16 / 365 дн. = 129,71 грн.

З 04.07.2007 р. по  21.07.2007 р. – 11135,28 грн. х 18 дн. х 0,16 / 365 дн. = 87,86 грн.

З 22.07.2007 р. по  01.08.2007 р. – 36661,68 грн. х 11 дн. х 0,16 / 365 дн. = 176,78 грн.

З 02.08.2007 р. по  02.12.2007 р. – 30000,00 грн. х 122 дн. х 0,16 / 365 дн. = 1604,38 грн.

З 03.12.2007 р. по  31.12.2007 р. – 25526,40 грн. х 29 дн. х 0,16 / 365 дн. = 324,50 грн.

З 01.01.2007 р. по  22.01.2008 р. – 25526,40 грн. х 22 дн. х 0,2 / 365 дн. = 307,72 грн.

Всього сума пені складає 2916,07 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підтверджується матеріалами справи, є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача, становить 2916,07 грн.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна резолютивна частини рішення згідно з положеннями статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.07.2008 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий дім «Титан» ЗАТ «Кримський титан» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна Промзона, ідентифікаційний код 30456154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Промальп, ЛТД” (73025, м. Херсон, Одеська, площа, 6А, ідентифікаційний код 23136593) 30000,00 грн. заборгованості,  6406,05 грн. інфляційних втрат, 854,70 грн. 3% річних, 2916,07 грн. пені, 401,77 грн. державного мита та 117,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.