Рішення

від 07.07.2008 по справі 5233-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5233-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2008Справа №2-15/5233-2008

За позовом Бахчисарайського Комунального підприємства «Міськтепломережа» (98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Грузинова, 65, ідентифікаційний код 22245512)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 03348117) в особі Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Кооперативна, 10, ідентифікаційний код 26085732)

До відповідача Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул.. Полуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827)

Про визнання частково недійсним договору

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Зайцев О.В., довіреність б/н від 24.03.2008 р.., у справі

Від відповідача – 1) Гавриленков Б.В., довіреність № 4184 від 13.12.2007 р., у справі

Від відповідача – 2) не з'явився

        Обставини справи: Бахчисарайське Комунальне підприємство «Міськтепломережа» звернулось до Господарського суду із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства  про визнання недійсним пункт 4.13.2 технічної угоди № 2 про облік газу, який транспортується, укладеної 01.10.2007 р. між Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства – обліковою організацією ДК «Газ України» та Бахчисарайським комунальним підприємством «Міськтепломережа» , в частині першій наступного змісту «якщо власником комерційного вузла обліку газа є споживач, пере розрахунок об'єму спожитого газу за період відсутності ЗВТ здійснюється обліковою організацією по проектній номінальній потужності неопломбованого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача»; про визнання розрахунковим об'ємом спожитого позивачем газу за період з 14.02.2008 р. по 04.03.2008 р. об'єм газу, встановлений розрахунковим методом з урахуванням отриманої теплової енергії, по середньомісячній витраті газу, або згідно режимній карті газоспоживального обладнання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний пункт 4.13.2 додаткової угоди № 2  від 01.10.2007 р., який визначає порядок перерозрахунку об'єму спожитого газу по проектній номінальній потужності  неопломбованого газового обладнання, не відповідає фактичним обставинам, оскільки розрахований відповідачем об'єм поставленого природного газу на підставі зазначеного пункту угоди є надмірно завищеним та не міг бути спожитий позивачем за вказаний період з 01.02.2008 р. по 04.03.2008 р., а спожитий позивачем  об'єм газу повинен бути встановлений експертним шляхом та визнаний у якості розрахункового об'єму спожитого газу. Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статтю 652 Цивільного кодексу України, вважає що при укладенні технічної угоди по обліку газу, позивач не мав можливості передбачити тих обставин, що об'єми поставки та споживання газу будуть обмежені та при цьому в результаті зносу газового обладнання держкомітетом з промислової безпеки та охорони праці будуть введенні обмеження в дозволеній потужності роботи котлів.

Відповідач Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач зазначив, що він не виступає учасником договірних відносин за спірним договором, а тому не може виступати відповідачем у справі. Крім того, відповідач зазначив, що порядок обліку газу у разі відсутності комерційного вузла обліку газу здійснюється в порядку, визначеному Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики № 618 від 27.12.2005 р Пункт 4.13.2 технічної угоди відповідає зазначеним правилам.

Представник Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що на момент поставки природного газу позивачем було підписано вказану технічну угоду без будь-яких заперечень. Більш того, для пере розрахунку спожитого природного газу позивачем було надано офіційну довідку про кількість відпрацьованих годин по котельні №2 за лютий 2008 р., на підставі якої і був здійснений пере розрахунок об'єму газу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.07.2008 р. було замінено відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України належним відповідачем ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»  в особі  Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства, виключивши Бахчисарайське управління по експлуатації газового господарства із числа відповідачів.

У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати недійсним пункт 4.13.2 технічної угоди № 2 про облік газу, який транспортується, укладеної 01.10.2007 р. між Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства – обліковою організацією ДК «Газ України» та Бахчисарайським комунальним підприємством «Міськтепломережа» , в частині першій наступного змісту «якщо власником комерційного вузла обліку газа є споживач, перерозрахунок об'єму спожитого газу за період відсутності ЗВТ здійснюється обліковою організацією по проектній номінальній потужності неопломбованого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача»; визнати розрахунковим об'ємом спожитого позивачем газу за період з 14.02.2008 р. по 04.03.2008 р. об'єм газу, встановлений розрахунковим методом з урахуванням отриманої теплової енергії, по середньомісячній витраті газу, або згідно режимній карті газоспоживального обладнання; визнати недійсним виконаний Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства розрахунок спожитого природного газу котельною № 2 Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережа» за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. та з 01.03.2008 р. по 04.03.2008 р. в загальному об'ємі 694,964 тис. куб. м, з яких на надання послуг населенню по опаленню та гарячому водопостачанню в об'ємі 542,072 тис. куб. м та для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних організацій 152,892 тис. куб. м.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви  розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

                    01.10.2007 р.           між Бахчисарайським Комунальним підприємством «Міськтепломережа» (Покупець) та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) був укладений договір № 06/07-1193 БО-19 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. (а.с. 14-18)

          Предметом вказаного договору є зобов'язання Постачальника передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ (газ), Та зобов'язання Покупця прийняти та оплатити газ.

Згідно з пунктом 3.5.1 одним з обов'язків Покупця за договором є обов'язок укласти з газорозподільною організацією технічну угоду щодо порядку обліку газу.

На виконання вказаного пункту Договору 01.10.2007 р. була укладена технічна угода № 2 про облік газу, що транспортується, між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства (Газотранспортна організація) та Бахчисарайським Комунальним підприємством «Міськтепломережа» (Споживач). (а.с. 19-25)

Вказана угода підписана сторонами без будь-яких заперечень.

Згідно з пунктом 1.1 Угоди вказана угода регламентує взаємовідносини між Споживачем, обліковою організацією та Дочірньою компанією «Газ України» (Постачальником) під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу і дія розповсюджується на всі об'єкти споживання газу споживача.

Угода встановлює вимоги до організації обліку кількості про транспортованого газорозподільними мережами Бахчисарайського УЕГГ ВАТ «Кримгаз», поставленого та реалізованого Споживачу; технічних, у  тому числі метрологічних, характеристик засобів вимірювальної техніки, які використовуються на комерційних вузлах обліку газу; організації перевірок технічного стану комерційних вузлів обліку газу.

14.02.2008 р. представниками Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства в котельній № 2 в м. Бахчисараї було здійснено зняття приладу обліку газу (датчик тиску «Тандемс-ДА» № 0010) для направлення його на перевірку.

У зв'язку зі зняттям пристрою обліку газу Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства був здійснений розрахунок спожитого природного газу котельної № 2 Комунального підприємства «Міськтепломережа» за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. та з 01.03.2008 р. по 04.03.2008 р.

Згідно Акту про фактичне споживання природного газу від 29.02.2008 р. загальний обсяг спожитого газу за лютий 2008 р. склав 694,964 тис. м куб. (а.с. 52)

За березень 2008 р. визначений об'єм поставленого газу – 53163 куб.м.

Розрахунок вказаного об'єму газу був здійснений у відповідності з пунктами 4.13.2 технічної угоди № 2  від 01.10.2007 р.

Згідно зазначеного пункту якщо власником комерційного вузла обліку газу є Споживач, перерахунки об'єму про транспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ, та в випадках, передбачених пунктом 4.13, пунктом 4.16 Угоди, здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перерахунки об'єму про транспортованого газу за період несправності  (відсутності) ЗВТ здійснюються Споживачем на підставі даних технологічних приладів обліку газу. У разі відсутності таких приладів – розрахунковим методом. У розрахунках можуть використовуватися дані показників ЗВТ попередніх періодів, режимні карти газовикористовувального обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції та інше.

Так, позивач вважає розрахований відповідачем об'єм поставленого природного газу надмірно завищеним та таким, що не відповідає фактичному об'єму, який міг бути спожитий позивачем за вказаний період,  та просить суд визнати недійсним пункт 4.13.2 Технічної угоди № 2 від 01.10.2007 р. в частині, що визначає порядок розрахунку об'єму спожитого газу якщо власником комерційного вузлу обліку газу є споживач. Крім того, позивач визнати інший розрахунковий об'єм спожитого позивачем газу за спірний період.                    Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно  до   статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб,  передбачених  актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права та обов'язки.

          При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної  норми підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори і інші  правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення  майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

          Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої  цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

          Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.

          Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

          В  свою  чергу стаття 203 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 5 частини  статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення та взагалі не вбачається жодного посилання на конкретну підставу для визнання угоди недійсною, зокрема зазначення який саме пункт статті 203 Цивільного кодексу України був порушений.

          Суд вважає помилковим посилання позивача на статтю 652 Цивільного кодексу України, яка регламентує підстави зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, але ж не визнання його недійсним.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

          Позивачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено нормативного обґрунтування позовних вимог, не наведено жодної підстави з посиланням на конкретну норму статті 203 Цивільного кодексу України для визнання пункту угоди недійсним.

          Спірний пункт угоди 4.13.2 цілком відповідає пункту 5.13.2 Правил обліку природного газу під його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики № 618 від 27.12.2005 р.

          Згідно із частиною 2 пункту 5.13.2. Правил  якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

          Таким чином, судом встановлено, що технічна угода  № 2 від 01.10.2007 р., укладена між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Бахчисарайського управління по експлуатації газового господарства (Газотранспортна організація) та Бахчисарайським Комунальним підприємством «Міськтепломережа» (Споживач), відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підстави для визнання її пункту 4.13.2 в частині, що визначає порядок розрахунку об'єму спожитого газу якщо власником комерційного вузлу обліку газу є споживач, недійсним відсутні.

          Що стосується позовних вимог в частині визнання розрахунковим об'ємом спожитого позивачем газу за період з 14.02.2008 р. по 04.03.2008 р. об'єм газу, встановленого розрахунковим методом з урахуванням отриманої теплової енергії, по середньомісячній витраті газу, або згідно режимній карті газоспоживального обладнання та визнання недійсним виконаного Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства розрахунку спожитого природного газу котельною № 2 Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережа» за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. та з 01.03.2008 р. по 04.03.2008 р. в загальному об'ємі 694,964 тис. куб. м, з яких на надання послуг населенню по опаленню та гарячому водопостачанню в об'ємі 542,072 тис. куб. м та для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних організацій 152,892 тис. куб. м., то судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

 Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

  Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні технічної угоди № 2 про облік газу, що транспортується від 01.10.2007 р., яка укладена у виконання Договору № 06/07-1193 БО-19 від 01.10.1007 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава   забезпечує  захист  прав  і  законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

    визнання наявності або відсутності прав;

    визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

    відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

    припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських санкцій;

    застосування адміністративно-господарських санкцій;

    установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

    іншими способами, передбаченими законом.

          Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обрані Бахчисарайським Комунальним підприємством «Міськтепломережа» спосіб захисту свого права, а саме визнання розрахунковим об'ємом спожитого позивачем газу за період з 14.02.2008 р. по 04.03.2008 р. об'єм газу, встановленого розрахунковим методом з урахуванням отриманої теплової енергії, по середньомісячній витраті газу, або згідно режимній карті газоспоживального обладнання та визнання недійсним виконаного Бахчисарайським управлінням по експлуатації газового господарства розрахунку спожитого природного газу котельною № 2 Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережа» за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. та з 01.03.2008 р. по 04.03.2008 р. в загальному об'ємі 694,964 тис. куб. м, з яких на надання послуг населенню по опаленню та гарячому водопостачанню в об'ємі 542,072 тис. куб. м та для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних організацій 152,892 тис. куб. м., не передбачені ані законом, ані договором.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Проте вказані вимоги не може бути змістом позовної вимоги, оскільки за своєю правовою природою вони є вимогами про  встановлення  факту неправомірності дій відповідача при розрахунку об'єму спожитого позивачем газу, що у свою чергу  не призводить до поновлення порушених прав.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, оскільки вимогу щодо припинення таких дій або відшкодування заподіяної такими діями шкоди не заявлено.

Зазначене  є  лише  встановленням факту,  що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні  та  розгляді  між  сторонами  договору  спору про право цивільне.

Отже, не вірно обраний Бахчисарайським Комунальним підприємством «Міськтепломережа» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.07.2008 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.