Постанова

від 19.06.2008 по справі 5674-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5674-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.2008Справа №2-26/5674-2008А

За позовом Кредитної спілки «ЮРТ», м. Білогірськ, вул.. Луначарського, 13,

До відповідача ДПІ в Білогірському районі, м. Білогірськ, вул.. Луначарського, 58.

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                    Суддя  О.Л. Медведчук

                                                             при секретарі Малашенко К.І.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача – Бєлоногов А.С., предст., дов. від 08.05.08р.

від відповідача –  Попова С.В., нач. юр. відділу, дов. від 08.01.08р.

          Сутність спору: Позивач - Кредитна спілка «ЮРТ» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ в Білогірському районі № 0000401701/0 від 25.04.2008р.

           Позов обґрунтовано посиланням на ст.ст. 7, 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 21,22 Закону України «Про кредитні спілки» по мотивах наведених у позовній заяві.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались, по мотивах наведених у запереченнях на позов.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд  

                                                                              встановив:

ДПІ в Білогірському районі   проведено   виїзну планову   перевірку   позивача   з   питання дотримання вимог податкового,  валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2007р.

За  результатами  перевірки  складено  Акт №  616/22-01 від 15.04.2008р, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401701/0 від 25.04.2007р., згідно з яким позивачеві визначено суму: податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 35490,00 грн.

          Акт перевірки містить відомості щодо виявлених порушень позивачем підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9, підпунктів 8.1.43 8.1.1 пункту 8.1 статті 8          Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині виплати доходів фізичним особам-членам кредитного союзу без   утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим заниження податку з доходів фізичних осіб склало 1830,00 грн.

          Згідно зі статтею 1 Закону України «Про кредитні спілки» (далі за текстом – закон № 2908) кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону №2908 внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі засоби і Пайові внески платня (відсотки), належать членам кредитного союзу на праві приватної власності.          

Право кредитної спілки самостійно встановлювати розмір платні (відсотків), який розподіляється на пайові членські внески і нараховується на внески (вклади), які знаходяться на депозитних рахунках членів кредитного союзу, передбачено абзацом 1 частини 2 статті 21 Закону № 2908.

Згідно з частиною 3 статті 21 Закону України № 2908, нерозподілений дохід, який залишається у розпорядженні Кредитної спілки за підсумкам, фінансового року, розподіляється за рішенням загального збору, у тому числі між членами кредитного союзу, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.

Таким чином, Закон № 2908 визначає поняття відсотків як платню, яка нарахована позивачем на пайові внески.

Пайовий внесок це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки".

Пункт 1.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" також визначає поняття "відсотки" як дохід, виплачуваний (що нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді платні за використовування залучених на певний термін засобів або майна.

Як встановлено, в податковому повідомленні-рішенні № 0000401701/0 від 25.04.2007р., що винесене відповідачем на підставі Акту перевірки, контролюючий орган прямо вказує на порушення позивачем п.п. 9.2.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі за текстом - Закон № 889).

Підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 "Оподаткування відсотків" Закону № 889 передбачено, що оподаткування відсотків (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) по інших підставах, ніж вказані в підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється в загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, які остаточно оподатковуються при їх виплаті, по ставці, визначеній в пункті 7.1(15%) статті 7 Закону № 889.

Нормою підпункту 9.2.1 Закону № 889 передбачено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (оплаті) в його користь доходів, визначених в пункті 7.2 статті 7 нього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (оплату).

Ставка податку, згідно з пунктом 7.2 Закону № 889, складає 5% від об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як відсоток на внесок (внесок) в кредитний союз, створений відповідно до Закону (абзац 3 пункту 7.2 Закону).

З врахуванням наведеного суд вважає, що правильність нарахування прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для такого виду податкового агента як кредитна спілка регламентується нормою пункту 9.2.1 Закону № 889, а не положеннями підпункту 9.2.3, яким керується відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Відповідно  до  підпункту  22.1.4  пункту 22.1   статті  22  Заключних і перехідних положень Закону № 889, підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону в редакції Закону № 1958-IV від 01.07.2004р. із змінами, внесеними відповідно до Закону № 2273-IV від 21.12.2004р, в частині включення в загальний місячний дохід, що підлягає оподаткуванню - доходів у вигляді відсотків на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок) внесок до небанківських фінансових установ згідно Закону, або відсотків (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат і пп. 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 даного Закону в частині оподаткування відсотків набирають чинності з 01.01.2010р.

Таким чином, з норм цієї статті вбачається, що відсотки на внесок до небанківських фінансових установ (кредитні спілки) підлягають оподаткуванню з 01.01.2010р.

До моменту набрання чинності пунктом 4.3.5 Закону № 889, а саме до 01.01.2005р. - виплата відсотків на пайові внески членам кредитних спілок не підлягала оподаткуванню, як це і витікало з попереднього формулювання Закону. З 01.01.2005р. оподаткування виплат відсотків на пайові внески, а також на внески (внески) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, регулюються пунктом 7.2. вищезгаданого Закону.

Проте, враховуючи зазначену норму Закону від 23.12.2004 № 2285-ІV, виплата відсотків на внески членам кредитних спілок, включаючи відсотки в пайові   внески   і   на   внески   (вклади)   на   депозитні рахунки підлягає оподаткуванню у відповідності до пункту 7.2 Закону № 889 з 01.01.2010р.

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи документів, суд вважає помилковим застосування відповідачем до спірних правовідносин підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону № 2908 та неправомірними визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 35490,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000401701/0 від 25.04.2007р.

Згідно ст.. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення, а також іншу постанову, яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При зазначених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білогірському районі АРК № 0000401701/0 від 25.04.2007р. визнанню недійсним.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн.  з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС  України.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                                ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білогірському районі АРК № 0000401701/0 від 25.04.2007р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки «ЮРТ» (м. Білогірськ, вул.. Луначарського, 13; ЗКПО 25632178) судовій збір у сумі 3,40 грн.

         Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

  Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 24.06.2008р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.