Рішення

від 04.07.2008 по справі 10/34-08-2081

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/34-08-2081

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2008 р.Справа  № 10/34-08-2081

за позовом Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад»

до відповідача Селянське (фермерське) господарство «Іджилов»

про стягнення 4440 грн.  

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Пепельжи Л.С. –директор

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Виноградівською  середньою школою Тарутинського району Одеської області поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з Фермерського господарства «Іджилов»4440 грн., що є вартістю насіння пшениці, яке передане  на зберігання відповідачу.

Відповідач просить позов залишити без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на позов, який 20.06.2008р. залучений господарським судом до матеріалів справи. Так, відповідач посилається на те, що на підставі укладеного з позивачем договору від 10.10.1996р. відповідач здійснював обробку земельної ділянки. Після збирання врожаю пшениці у 2000 році позивач одержав 18 тон пшениці, яку відповідач дозволив розмістити на своєму складі. При цьому ніякої відповідальності за зберігання пшениці, що належить позивачу відповідач не себе не брав і ніякого договору зберігання не укладав. У 2001 році відповідач попередив позивача про неможливість зберігання пшениці, оскільки підлога на складі відповідача земляна і це призводить до пошкодження пшениці. Позивач надав відповідач відповідь, згідно з якою, позивач не може зараз забрати пшеницю, оскільки пшениця була оприбуткована позивачем за ціною 60 коп., а станом на 2001 рік ціна становить 30-35 коп.

В процесі розгляду справи позивачем на вимогу суду надані  додаткові документи, які залучені судом до матеріалів справи.   

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні 20.06.2008р. оголошено перерву до 04.07.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд встановив:

10.10.1996р. між Виноградівською середньою школою і Селянським фермерським господарством «Іджилов» укладений договір на сумісну обробку землі, згідно з яким, Виноградівська середня школа передала СФГ «Іджилов» 50 га земельної  ділянки строком на 10 років. СФГ «Іджилов»зобов'язалося здійснювати обробку власним горючим, сіяти власним насінням, використовувати свою техніку на обробку землі і збирання врожаю. При необхідності Виноградівська середня школа зобов'язалася приймати участь у просапці та збиранні врожаю. За умовами цього договору СФГ «Іджилов» зобов'язалося також виплатити 30% від валового збору врожаю.  

Згідно з товарно-оборотною відомістю по товарно-матеріальним рахункам Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області станом на серпень 2000 року на товарно-матеріальному рахунку Виноградівської середньої школи рахувалося 18 тон пшениці. Окрім того, довідка, що видана Виноградівською сільською радою Тарутинського району Одеської області Тарутинському відділу освіти №389 від 17.06.2008р., свідчить, що архіві сільської ради зберігалася оборотна відомість по спеціальному рахунку «Матеріали», згідно з якою, на балансі Виноградівської середньої школи рахувався врожай пшениці, оприбуткованої у серпні 2000 року –18 тон на суму 10800 грн., реалізовано 10 тон на суму 6000 грн. у жовтні 2001 року. Також є інвентаризаційний опис на передачу у Тарутинський  РОО, підписаний матеріально-відповідальної особою Геврек Н.Д., засвідчений головою Виноградівської сільської ради Трифоновим А.М., головним бухгалтером Кула С.А., на залишок пшениці в кількості 8 тон на суму 4800 грн.  

Звіт Виноградівської середньої школи по зерну за лютий 2003 року свідчить, що за Виноградівською середньою школу залишилося 8 тон пшениці на суму 4800 грн., витрачено 2 тони на суму 1200 грн. і залишок становить 6 тон на суму 3600 грн.  

Водночас довідка ФГ «Іджилов» від 10.08.2003р., свідчить, що Виноградівська середня школа має на зберіганні у ФГ «Іджилов» 6 тон пшениці. Також згідно з довідкою СФГ «Іджилов»від 07.12.2005р., Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів має на зберіганні в СФГ «Іджилов» 6 тон пшениці.  

Окрім того, згідно з  протоколом  загальношкільних батьківських зборів від 23.03.2006р. №2, вирішено орендарю шкільної землі Іджилову М.П. перерахувати борг в сумі 500 грн. за оренду шкільної землі до 01 квітня та з врожаю літа 2006 року повернути школі 6 тон насіння пшениці, яке знаходиться на даний час на зберіганні на його складах.

Згідно з наявними у матеріалах справи протоколом загальної конференції Виноградівської середньої школи №1 від 05.01.2007р., Статутом Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дошкільний заклад», державна реєстрація змін до якого проведена 16.11.2007р., Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №008231, та довідкою з ЄДРПОУ №81 від 19.11.2007р., Виноградівською середньою школою змінено назву на Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад».

25.02.2008р.  Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад»звернувся  до Прокурора Тарутинського району Одеської області  з заявою щодо вилучення 6 тон зерна пшениці по 0,60 грн. за 1 кг, яке знаходиться на зберіганні у СФГ «Іджилов». Згідно з листом Прокуратури Тарутинського району Одеської області від 10.03.2008р. №07/1-15-08, в процесі проведеної перевірки з приводу крадіжки директором СФГ «Іджилов» 6 тон зерна встановлено, що вказане зерно директору ніхто по документам  не передавав, які-небудь документи на зберігання з директором СФГ «Іджилов» не укладалися,  що свідчить про наявність між Виноградівською середньою школою і директором СФГ «Іджилов» господарського спору.

Наявний у матеріалах справи витяг з акту Контрольно-ревізійного відділу в Тарутинському районі від 27.03.2008р. №460-31/003 свідчить, що КРВ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Тарутинської райдержадміністрації за період 2006-2007 роки та закінчений звітний період 2008 року і встановлено, що у підзвіті завгоспа Виноградівської ЗОШ Мєльнік Л.Б. виявлено недостачу 6 тон зерна на суму 3600 грн. (рахунок №251), інвентаризаційний опис та порівняльна відомість від 25.02.2008р. №16. Відповідно до пояснень директора Виноградівської школи Пепельжи Л.С. зерно знаходиться на збереженні у орендаря їх земельної ділянки СФГ «Іджилов». На момент проведення інвентаризації залишок зерна на збереженні ним не підтверджено.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача вартість насіння пшениці, з посиланням при цьому на неналежне виконання відповідачем умов договору зберігання щодо повернення цього насіння позивачу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог,  виходячи з наступного.

Як вище встановлено господарським судом у серпні  2000 року на товарно-матеріальному рахунку Виноградівської середньої школи рахувалося 18 тон насіння пшениці на суму 10800 грн., з яких 10 тон на суму 6000 грн.  реалізовано Виноградівською середньою школою у жовтні 2001 року, а у лютому 2003 року у Виноградівської середньої школи залишилися  6 тон насіння пшениці на суму 3600 грн. Такі обставини підтверджуються наявними у справі документами, зокрема, товарно-оборотною відомістю по товарно-матеріальним рахункам Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області,  довідкою, що видана Виноградівською сільською радою Тарутинського району Одеської області Тарутинському відділу освіти №389 від 17.06.2008р.,  звітом  Виноградівської середньої школи по зерну за лютий 2003 року.

При цьому вказане насіння пшениці у кількості 18 тон на суму 10800 грн. відповідач передав Виноградівській середній школі на виконання умов укладеного між сторонами договору на сумісну обробку землі від 10.10.1996р., згідно з яким, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу 30% від валового збору врожаю. Такі обставини не заперечує і сам відповідач.

Більш того, матеріалами справи встановлено, що 10.08.2003р. відповідач видав позивачу довідку, яка підписана головою СФГ «Іджилов» і засвідчена печаткою відповідача,  та  згідно з якою, позивач має на зберіганні  у СФГ «Іджилов» 6 тон пшениці. Аналогічна за змістом довідка видана відповідачем і 07.12.2005р., яка також підписана головою СФГ «Іджилов» і засвідчена печаткою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем) і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

В силу вимог ч.1 ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

З огляду на вищевикладені законодавчі норми, наявні у матеріалах справи довідка від 10.08.2003р., та аналогічна за змістом довідка від 07.12.2005р., які видані відповідачем позивачу про те, що позивач має на зберіганні у відповідача 6 тон пшениці дозволяють дійти висновку про  укладання між сторонами у справі договору зберігання від 10.08.2003р.  

При цьому, відсутність у цьому договорі зберігання умов щодо строку зберігання відповідачем  насіння пшениці у кількості 6 тон, та умов щодо оплати позивачем послуг відповідача по зберіганню цього насіння пшениці  не порушує вимог діючого законодавства України, зокрема вимог  ч.2 ст.938 ЦК України, згідно з якою,  якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи із його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажедавцем вимоги про її повернення, а також  вимог  ч.4 ст.946 ЦК України, якою встановлено, що  договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Таким чином матеріалами справи встановлено, що між сторонами у справі укладений договір зберігання насіння пшениці у кількості 6 тон, яким передбачено безоплатне зберігання та в  якому відсутні умови щодо строків зберігання, а тому господарський суд вважає, що в силу вимог ч.2 ст.938 ЦК України відповідач (зберігач) зобов'язаний зберігати насіння пшениці до пред'явлення позивачем (поклажедавцем) вимоги про повернення насіння пшениці. Тим більш, що вимогами ч.1 ст.953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажедавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Проте належних доказів щодо звернення до відповідача з вимогою про повернення насіння пшениці,  позивач до суду не надав.   

Між тим, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заява позивача до Прокуратури Тарутинського району Одеської області від 25.02.2008р.,  протокол  загальношкільних батьківських зборів від 23.03.2006р. №2, а також показання свідків, які надані позивачем в якості доказів звернення до відповідача з вимогою повернення насіння пшениця у кількості 6 тон не приймаються до уваги господарським,  оскільки в силу вимог в силу вимог ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з того, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача вартості насіння пшениці в сумі 4440 грн., яке передане відповідачу на зберігання,  а підставою –не виконання відповідачем умов договору зберігання щодо повернення цього насіння позивачу, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад», оскільки позивач не надав суду доказів щодо звернення  до відповідача з вимогою про повернення насіння пшениці, яке знаходиться на зберіганні відповідача. Більш того, правових підстав для стягнення з відповідача вартості насіння пшениці позивачем взагалі не наведено.

Доводи відповідача про те, що відповідач не укладав з позивачем договору зберігання не приймаються до уваги господарським судом, оскільки спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою відповідача від 10.08.2003р., яка підписана і засвідчена печаткою відповідача та в силу вимог ч.1 ст.937 ЦК України свідчить про дотримання сторонами письмової форми договору зберігання.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України  судові витрати  по сплаті державного мита в сумі 102 грн. і витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. покладаються господарським судом на позивача у справі.   

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені  позовних вимог Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дошкільний заклад» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 07 липня 2008 року.  

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.