Рішення

від 09.10.2006 по справі 47/430-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09"

жовтня 2006 р.                                                           

Справа № 47/430-06

вх. № 9359/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "УМС Хемікалс", м. Хмельницький 

до  Приватного підприємця

ОСОБА_1, м.Харків  

про стягнення 3389,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Хемікалс"

(позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача -

Приватного підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості у розмірі 2775,94грн., 3%

річних у розмірі 124,27грн., інфляційних у розмірі 489,74грн., які виникли

внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі

договору НОМЕР_1. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові

витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 251 грн., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити

заходи щодо забезпечення позову.

Суд розглянувши дане клопотання, а саме щодо вжиття заходів

забезпечення позову відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не

надав обгрунтованого підтвердження того, що 

невжиття таких заходів  може

утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою голови господарського суду Харківської області від

18.09.2006р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 27.10.2006р.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 25.09.2006р.

заяву про уточнення позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача на

користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 2775,94грн., 3% річних

у розмірі 138,64грн., інфляційних у розмірі 514,92грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до

прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити

розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних

вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та

діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач у судове засідання не з"явився, відзив на позов та

витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши матеріали справи судом було встановлено, що позивач

поставив згідно видаткових накладних НОМЕР_2 та НОМЕР_3 товаро-матеріальні

цінності на загальну суму 10345,08грн.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що товар  було поставлено приватному підприємцю

ОСОБА_1, але доказів того, що товар було отримано саме відповідаем, або його

довіреною особою не надав.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу

України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору

Згідно Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і

застосування типових форм первинного обліку N КО-1 і N М-20, що зареєстрована в

Міністерстві юстиції України 12 серпня 1998р. та затверджена наказом Державного

комітету статистики України 27.07.98 N 263 передбачено, що  накладна на відпуск товарно-матеріальних

цінностей  (типова форма N М-20) є  підставою 

для  списання  товарно-матеріальних цінностей підприємством,

що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем  та  для  дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника,  а також 

для  їх складського, оперативного

і бухгалтерського обліку.

Накладна на відпуск 

товарно-матеріальних 

цінностей  (типова форма  N М-20) виписується підприємством, що

здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей,  у трьох примірниках  на 

підставі договору (контракту), нарядів, інших відповідних документів та

підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних

цінностей, і головним бухгалтером.

Крім того накладна на відпуск 

товарно-матеріальних  цінностей

(типова форма N М-20) оформлюється 

на  кожну  партію 

вантажу, у рядку "Відпуск дозволив" вказується посадова  особа (ініціали  та 

прізвище),  яка  своїм 

підписом дозволяє відпуск товарно-матеріальних цінностей; у рядку

"Відпустив" вказується  матеріально  відповідальна особа, яка своїм підписом

засвідчує відпуск товарно-матеріальних цінностей; у рядку

"Одержав"  вказується  особа, яка одержала товарно-матеріальні  цінності 

і яка своїм підписом підтверджує їх одержання.

Пунктом 2. інструкції 

"Про  порядок  реєстрації 

виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16

травня 1996 р.  N 99 передбачено, що

сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива,  інструмент, 

товари,  основні  засоби 

та  інші товарно-матеріальні

цінності,   а   також  

нематеріальні  активи, грошові

документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або   передаються  

безплатно   тільки   за  

довіреністю одержувачів.

Пунктом 3 ст.13 цієї інструкції передбачено, що при

централізовано-кільцевих     

перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками  може 

здійснюватися  без довіреності,

якщо  одержувач  цінностей 

за  підписом  керівника і головного бухгалтера підприємства

або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності,   повідомив  

постачальника   про  зразок печатки (штампу),  якою матеріально відповідальна особа,  що 

буде приймати  цінності,  завіряє на супровідних документах (накладній,

акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.                           

Відповідно до листа Міністерства Фінансів України від 31.10.2000р.

за №053-29151 яким встановлено, що відпуск цінностей фізичній особі не вимагає

подання довіреностей у разі якщо вона особисто одержує цінності від

підприємства, організації, установи за наявності у неї паспорта або іншого

документа, що засвідчує особу, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у

документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога,

товарно-транспортна накладна).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача

такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було належним чином

доведено того, що відповідний товар було отримано саме відповідачем або його

довіреною особою і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн., та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 

судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 

33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                           

Светлічний Ю.В.