Постанова

від 21.07.2008 по справі 6195-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6195-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.07.2008Справа №2-31/6195-2008А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача  –  Хоменко В.П., дов. у справі

від відповідача – Володькін С.А., дов. у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга», (98603, м.Ялта, вул..Свердлова, 34)

до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Ялта АРК, (98600, м.Ялта, вул..Васильєва, 16)

про визнання нечинними рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга» звернулось до господарського суду АРК до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Ялта АРК з позовними вимогами про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003382303 від 24.05.2007 р. та №0003392303 від 24.05.2007 р. на загальну суму 6817,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка, яка була покладена в основу спірних рішень, була проведена співробітниками податкової міліції у відсутність підстав для її проведення та проведення її супроводжувалась ознаками протиправності та свавілля, тому рішення про застосування штрафних санкцій, що винесені на підставі проведеної перевірки, мають бути скасовані.  

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у запереченнях.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружного адміністративного суду на господарський суд покладено обов'язок вирішення адміністративних справ, підвідомчих господарському суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України, провадження в яких було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності відповідного адміністративного суду, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України справа слуханням відкладалась, в судовому засіданні оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Стаття 17 КАС України відносить до компетенції адміністративних судів, у тому числі спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

          З наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

          Підставою виникнення спору в цій справі є протиправність розпочатої щодо позивача перевірки, що на думку позивача є порушенням його прав та інтересів, що охороняються законом. Способом  захисту своїх порушених прав позивач обрав вимогу про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій, що винесене за наслідками такої перевірки.

Судом встановлено, що 02.05.07р. ДПІ у м.Ялта була проведена планова перевірка позивача по контролю за здійсненням  розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у господарської одиниці ТОВ «Ліга» – кафе «Серебряна подкова», розташованого за адресою: м.Ялта, Приморський парк.

За результатами перевірки складений акт №001712 від 02.05.2007р., який покладений в основу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003382303 від 24.05.2007 р. та №0003392303 від 24.05.2007 р. у загальній сумі 6817,00 грн.  

Перевіркою встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.4 абз.3 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Зокрема, у акті перевірки відображено, що суб'єктом підприємницької діяльності при продажу товару розрахункова операція на загальну суму 133,00грн. проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого і приведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, без видачі розрахункового документу, а також не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО (невідповідність склала 890,4грн.), а також те, що на реалізації знаходяться без марок акцизного збору встановленого зразку три пляшки коньяку «Борисфен» за ціною 55,00 грн., загальною сумою 165 грн.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п.1,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.4 абз.3 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» через недоведеність відповідачем порушень і відсутність доказів, підтверджуючих факт вчинення зазначених порушень.

Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.70 КАСУ).

Відповідачем не надані суду документальні докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем вказаних порушень Закону. Висновки перевиряючих, викладені у акті перевірки, не підкріплені ніякими доказами і носять характер суб'єктивних припущень. За таких умов факт вказаного в рішеннях ДПІ у м.Ялта порушення слід вважати неналежно встановленим, отже застосування до позивача фінансових санкцій в загальній сумі 6817,00 грн. спірними рішеннями неправомірно.

При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу.

В матеріалах справи наявна постанова про припинення карної справи від 14.12.2007 р., порушеної 25.06.2007 р. відносно посадових осіб відділу оперативного контролю ДПІ в м.Ялта з факту навмисного перевищення владних повноважень, що супроводжувалось насильством та службовим підлогом по ч.2 ст.365 КК України.

Вказана карна справа порушена з приводу заяви заступника директора ТОВ «Ліга» Хоменко В.Н. від 07.05.2007 р. про неправомірні дії робітників відділу оперативного контролю ДПІ в м.Ялта при проведенні у ніч з 2 на 3 травня 2007 р. перевірки в кафе «Серебряна підкова» ТОВ «Ліга».

Підставою для порушення карної справи з'явились матеріали перевірки, згідно яким у період з 23 г 50 хв. 02.05.2007 р. до 01 г 40 хв. 03.05.2007 р. посадові особа відділу оперативного контролю ДПІ в м.Ялта. у порушення вимог ст..11-2 Закону України «Про державну податкову службу України», без пред'явлення робітникам кафе копії наказу керівника ДПІ в м.Ялта про проведення перевірки та копій направлень на перевірку, а також ігноруя заяви посадових осіб кафе «Серебряна підкова», що належить ТОВ «Ліга», про недопуск їх до перевірки з даної підстави, провели перевірку діяльності кафе з питання дотримання вимог законодавства про реєстратори розрахункових операцій та про обіг підакцизних товарів.

Як вбачається з показань допитаних у ході слідства працівників кафе «Серебряна підкова» адміністратора Дашкевич Н.А., касира Великой І.П., збиральниці Карнаушкіной Н.І., рекламного менеджера Шевченко В.А., офіціантів Дьяченко О.В., барменів Мірошниченко А.Г. та Оплаканець С.П., відповідні документи для проведення перевірки співробітниками ДПІ в м.Ялта надани не були, до каси перевіряючи робітниками кафе не допускались,  опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків не складався, фактично податкові інспектори для проведення перевірки не були допущені. Усі свідки, які були допитані у ході слідства, дали аналогічни показання.

Щодо порушення положень Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», свідки показують, що робітником податкової інспекції Кобильським А.А. був сорваний замок на складі де зберігаються алкогольні напої, звідки він достав 3 пляшки коньяку «Борисфен», зірвав з них акцизні марки та пред'явив як алкогольні напої, що реалізуються без акцизних марок.

З урахуванням викладеного, з акту перевірки не можливо дійти однозначного висновку про те, що зазначені порушення дійсно мали місце. Державними податковими інспекторами у акті перевірки зроблено суб'єктивне припущення без підкріплення належними доказами, про вчинення позивачем зазначених порушень закону.  Відсутні покупюрний опис готівкових коштів, наявних на місці проведення розрахунків, акт опису товару (алкогольні напої), що знаходяться на реалізації тощо.  

За таких умов акт перевірки не може вважатись належним доказом встановлення порушень позивачем п.1,2,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг» та п.4 абз.3 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідач не надав докази, що підтверджують факти, викладені у акті перевірки, та документально не спростував наведені позивачем доводи щодо підстав незаконності спірних рішень.

Суд погоджується з доводом позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, оскільки перевірка позивача   проведена без наявності підстав і з порушенням порядку її проведення. При цьому суд виходить з наступного.

ДПІ у м.Ялта є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Конституції України та вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у межах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної  податкової служби закріплено у п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і ч.1 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України.

Тобто безпосередньо цей Закон не регулює порядок і підстави для проведення такого виду перевірок. Не існує з цього питання й будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би регламентував окремий порядок їх проведення, ніж передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Отже на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу  поширюється порядок, встановлений ст.ст.11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Дану обставину підтверджує й відповідач, який видав посвідчення на перевірку позивача, мотивуючи своє право на проведення такого виду перевірок ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Тому доводи представника відповідача щодо непоширення норм цього закону на проведення даного виду перевірок не приймаються судом до уваги через їх необґрунтованість.

Статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками і здійснюються на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті, за рішенням начальника податкового органу, яке оформляється наказом, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

    Згідно зі ст.11-2 вказаного Закону працівники податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки. Ненадання цих документів платнику податків або їх  надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою  для  недопущення  посадових   осіб   органу державної податкової  служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проте, незважаючи на вимогу суду надати всі документи, які стали підставою для проведення перевірки позивача, відповідний наказ на проведення позапланової перевірки позивача та докази надання позивачу під розписку копії наказу та направлення на перевірку відповідно до вимог ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, відповідачем суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, перевірка проведена державними податковими інспекторами Свистуном А.Н., Кобильським А.А., Малявиним Р.С., Трифанкиним І.В. тільки на підставі посвідчень на перевірку, що видані в.о.керівника ДПІ в м.Ялта. Відповідного наказу на проведення перевірки позивача, як того вимагає ст.11-1 Закону, керівником не приймалось, направлення - не видавались.

Крім того, судом зазначається, що в порушення приписів ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в.о. начальника ДПІ у м.Ялта виписані посвідчення на проведення перевірки, а не направлення як того вимагає зазначені норми закону.

Викладене свідчить про порушення відповідачем порядку проведення даної перевірки і взагалі відсутність підстав для її проведення.

Таким чином, відповідач вчинив неправомірні дії щодо позивача, здійснивши 02.05.07р. перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу без законних підстав для її проведення і з порушенням порядку проведення даного виду перевірок.

При цьому судом береться до уваги, що наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту прав позивача законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язене з самою протиправністю дій податкової інспекції.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що акт перевірки №001712 від 02.05.07р., як доказ у справі, одержано з порушенням закону.

Відповідно до частини 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

На підставі наявних у справі доказів і відповідно до вимог ст.ст.69,70,86 КАС України судом не приймається акт перевірки №001712 від 02.05.2007р. як доказ встановлення факту порушення позивачем п.1,2,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.4 абз.3 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки він одержаний з порушенням закону.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, яким є відповідач, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобов'язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і законності дій відповідача при проведенні перевірки, а також обґрунтованості спірних рішень про застосування штрафних санкцій, відповідачем суду не надано.

При таких обставинах справи факт вказаних у спірних рішеннях ДПІ в м.Ялта порушень позивачем слід вважати неналежно встановленим, отже застосування до позивача рішеннями №0003382303 від 24.05.2007 р. та №0003392303 від 24.05.2007 р. фінансових санкцій у загальній сумі 6817,00 грн. не законно, що є підставою для визнання нечинними спірних рішень у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «Ліга» в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

У судовому засіданні 21.07.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 25.07.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,17,70,71,ч.1ст.94,98,122,ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта №0003382303 від 24.05.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Ліга» в сумі 5117,00грн.

3.          Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта №0003392303 від 24.05.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Ліга» в сумі 1700,00грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга» (98603, м.Ялта, вул..Свердлова, 34, р/р226006515414071 в ЯО №515 КРФ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ОКПО 22289194) 3,40грн. державного мита.

          Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі  – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.