Рішення

від 14.07.2008 по справі 10/36-08-2114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/36-08-2114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2008 р.Справа  № 10/36-08-2114

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагросервіс";

до відповідача Приватного підприємства "Мрія";

про стягнення 17322,66  грн.

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін     

від позивача: Зінов'єв Д.С. за довіреністю №0701/01 від 07.07.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагросервіс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Мрія" 17322 грн. 66 коп., з яких 15656,00 грн. сума основного боргу за поставлений товар  відповідно до укладеного між сторонами договору від 09.03.2007р. №ВС-32; 1335,16  грн. пеня, нарахована позивачем відповідно до п.7.3. укладеного між сторонами договору за порушення відповідачем строків оплати товару; 331,50 грн. – 3% річних, що також нараховані  відповідачу за порушення строків оплати поставленої  продукції відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

В процесі розгляду справи позивач на вимогу суду надав документи, що необхідні для  вирішення спору по суті, які залучені господарським судом Одеської області до справи.  

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідачу 29.05.2008р. за №358935 та 22.06.2008р. за №365957, але у судове засідання не з'явився,  відзив на позов не надав, а тому відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто господарським судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14.07.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський  суд встановив:   

09.03.2007р. між ТОВ "Хімагросервіс" (продавець, позивач) і ПП "Мрія" (покупець, відповідач) укладений договір № ВС-32, предметом якого є зобов'язання позивача передати у власність відповідача товар по кількості і цінам, вказаним у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною, а також зобов'язання відповідача прийняти і оплатити товар.

За умовами цього договору поставка товару здійснюється позивачем на підставі письмового повідомлення відповідача про дату поставки товару та/або його частини (партії) не пізніше, ніж за 1 день до передачі, вказуючи найменування товару, його кількість, та реквізити отримання (базис поставки). (п.3.3. договору). Перехід права власності на товар, що поставляється, відбувається з моменту поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. (п.3.4. договору).

У розділі 5 договору встановлений наступний порядок оплати товару відповідачем, а саме: 10% від вартості товару відповідач попередньо оплачує в термін, вказаний у рахунку-фактурі, вартість частини товару оплачується відповідачем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, але  не пізніше 01.09.2007р. (п.5.3. договору).

У п.7.3. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.  

Згідно з Додатком №1 до договору, який також підписаний і засвідчений печатками сторін, позивач зобов'язався передати відповідачу альфастар у кількості 6 кг вартістю за 1 кг 1106 грн. на загальну суму 6636 грн., в т.ч. ПДВ та еталон  у кількості 220 л вартістю за 1 л 41 грн. на загальну суму 9020 грн., в т.ч. ПДВ в строк до 10.04.2007р.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до нього, поставив відповідачу товар на загальну суму 15656 грн., що підтверджується видатковою накладною №244 від 02.04.2007р., яка підписана і засвідчена печаткою відповідача, а також підтверджується довіреністю на одержання ТМЦ серії ЕАП №456486.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 156656 грн. За порушення строків оплати товару позивач нарахував відповідачу пеню з 02.09.2007р. по 28.02.2008р. в сумі 1335,16 грн. та 3% річних в сумі 331,50 грн.  з 02.09.2007р. по 16.05.2008р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір,  за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати поставку товару відповідачу по кількості і цінам,  вказаним у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити товар не пізніше 01.09.2007р.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною, яка в силу вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинним обліковим документом господарської діяльності,   а також довіреністю на одержання ТМЦ, яка в силу вимог п.3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318  є бланком суворої звітності.

Також із встановлених обставин справи випливає, що розрахунок за поставлений позивачем товар не здійснений відповідачем як попередньо, так і в строк до 01.09.2007р.

Таким чином заборгованість відповідача становить 15656 грн.  

При цьому заперечень з цього приводу відповідач до суду не надав, як і не надав доказів оплати боргу позивачу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із встановлених обставин справи, які свідчать про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ "Хімагросервіс", господарський суд дійшов висновку про їх задоволення в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15656 грн.  

Водночас господарський суд дійшов висновку і про задоволення позовних вимог ТОВ "Хімагросервіс"  в частині стягнення з відповідача пені в сумі  1335,16 грн. та   3% річних в сумі 331,50 грн.

Так, вищевстановленими обставинами справи доведений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару  у строк, встановлений умовами п.5.3. договору, а саме не пізніше 01.09.2007р.   

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.7.3. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Здійснений позивачем розрахунок пені, згідно з яким, розмір пені становить 1335,16 грн.,  відповідає вимогам чинного законодавства та умовам п.7.3. укладеного між сторонами договору поставки. Також відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ч.2 ст.625 ЦК України, і здійснений позивачем розрахунок 3% річних за  період з 02.09.2007р. по 16.05.2008р., згідно з яким, 3% річних становлять суму 331,50 грн.

Клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на  майно та розрахунковий рахунок відповідача, яке заявлено позивачем у позові,  залишено без задоволення господарським судом,  з огляду на те, що клопотання позивача  взагалі необґрунтовано жодним документальним доказом. Більш того, вимога щодо накладення арешту на майно відповідача не відповідає предмету позовних вимог  про стягнення грошових коштів.    

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 174 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

  1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю  "Хімагросервіс" задовольнити.

        2.Стягнути з Приватного підприємства "Мрія" (Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Василівка, р/р 26006002377001 в АКБ «Імексбанк», МФО 328384, код ЄДРПОУ 31206638)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Хімагросервіс" (м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 401, р/р 26005301362182 в Філії „Залізничне відділення ПІБ в м. Київ”, МФО 322153, код ЄДРПОУ 33295318)  основний борг в сумі 15656 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн., пеню в сумі 1335 (одна тисяча триста тридцять п'ять) грн. 16 коп.,  3% річних в сумі 331 (триста тридцять одна) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 15 липня 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.