Рішення

від 15.07.2008 по справі 25/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.08р.

Справа № 25/193-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-А", м. Дніпропетровськ 

до  Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області 

про стягнення 9029,78 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Мельников А.А. - дов. №74юр від 09.06.08р.             Кудлай Р.К. - дов. №73юр від 09.06.08р.

від відповідача: Дубов М.В. - дов. №7004-1/983 від 18.06.08р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 8 985, 69 грн., три проценти річних в від простроченої суми в сумі 44,09 грн., всього - 9 029, 78 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 530, 611,612, 625, 641, 693 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 49, 181, 193 Господарського кодексу України та те, що позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в якості авансового платежу для виготовлення проекту землеустрою, які відповідач відмовляється повертати позивачу внаслідок неукладення відповідного договору.   

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що за замовленням позивача ним був виконаний певний обсяг робіт пов'язаних з виготовленням проекту землеустрою вартістю 1503,60грн., однак позивач безпідставно відмовився від підписання відповідного протоколу.  

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 19.06.2008р. по 03.07.2008р.           

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                                                                             

                                                                                   ВСТАНОВИВ:          

20.09.2007р. ТОВ «Берег-А»звернулось до відповідача з листом про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Берег-А»для рекреаційного призначення (обслуговування дитячого оздоровчого табору «Ровесник») на території Любимівської сільради Дніпропетровського району. В цьому листі ТОВ «Берег-А»повідомляло відповідача про гарантовану оплату його послуг та надало відповідні реквізити.

У зв"язку з цим, відповідач склав кошторис на проектні (вишукувальні роботи) та надав ТОВ «Берег-А»рахунок від 25.09.2007р. № 328/1 на оплату послуг по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду вартістю 8 405,70 грн.

05.10.2007р. платіжним доручення № 129 ТОВ «Берег-А»перерахувало на банківський рахунок відповідача вартість послуги по розробленню проекту землеустрою в розмірі 8 405,70 грн. згідно до кошторису та рахунку відповідача від 25.09.2007р. № 328/1, що відповідачем не заперечується.

Одночасно відповідач запропонував свій варіант договору від 24.09.2007 № 328 на виконання вищезазначених робіт, який підписав та направив позивачеві, яким договір підписано не було та повернуто з підписаним протоколом розбіжностей до договору. В свою чергу відповідачем не було підписано протокол розбіжностей та  11.12.2007р.  листом     № 7004-1/2055 відповідач повідомив ТОВ  «Берег-А»,  що договір  від 24.09.2007р. № 328 вважається неукладеним та зобов'язався повернути ТОВ «Берег-А»грошові кошти в розмірі 8 405,70 грн., сплачені ТОВ «Берег-А»в рахунок виконання послуг.

З наведеного вбачається, що сторони вважали за потрібне укласти договір на виготовлення проекту землеустрою у формі єдиного документа, однак внаслідок виникших розбіжностей щодо його умов не підписали відповідний договір.  

Згідно з ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.  У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона,  яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У  разі  досягнення  сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена    у    письмовій    формі   (протоколом   узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого   на  державному  замовленні  або  такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона -  виконавець  за  договором,  що  в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку  товарів  (робіт,  послуг), яка  одержала  протокол  розбіжностей,  не  передасть у зазначений двадцятиденний  строк   до   суду   розбіжності,   що   залишилися неврегульованими,   то   пропозиції   другої   сторони  вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким, що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами не було укладено договору про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Берег-А», а відповідач безпідставно набув грошові кошти позивача у сумі 8 405,70 грн.

Грошові кошти є майном товариства та його власністю в силу ст. 86, ч. 1 ст. 134 ГК України.

За ст. 387 ЦК України, власник  має  право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.  

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:       повернення виконаного за недійсним правочином; витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

06.03.2007р. листом № 29 ТОВ «Берег-А»звернулось до відповідача з вимогою повернути грошові кошти в сумі 8 405,70 грн. сплачені 05.10.2007р. пл. дорученням № 129 згідно до рахунку відповідача від 25.09.2007р. № 328/1. Цей лист отримано відповідачем 12.03.2008р. за вх. № 342. Однак, відповідач не надіслав відповіді на цей лист, зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав.

Згідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семидневний строк від дня пред'явлення вимоги кредитора.

Отже, відповідач повинен був повернути грошові кошти в сумі 8 405,70 грн. в строк до 19 березня 2008р.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків нарахованих на суму заборгованості у сумі 579,99грн. та 3% річних у сумі 44,09грн. за період з 19.03.2008р. по 21.05.2008р., але а ні ст. 1214, а ні ст. 536 ЦК України не передбачено нарахування індексу інфляції на грошові кошти у разі їх безпідставного одержання чи збереження.

Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 579,99грн. є безпідставними, неправомірними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги ж про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 8 405,70 грн. та 3% річних у сумі 44,09грн. суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на часткове виконання ним работ за замовленням позивача по складенню проекту землеустрою, оскільки внаслідок неукладення між сторонами відповідного договору у відповідача були відсутні правові підстави для виконання будь-яких робот за замовленням позивача. До того-ж, відповідачем не доведено належними доказами факту виконання робот на суму 1503,60грн., враховуючи не підписання позивачем відповідних актів прийняття виконаних робот.   

За наведених обставин позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, а судові витрати розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 216, 536, 625, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

           Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Радгоспна, 42, ЄДРПОУ 00689177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-А" (м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21/419, ЄДРПОУ 33669746) заборгованість у сумі 8 405,70 грн., 3% річних у сумі 44,09грн., судові витрати по сплаті держмита у сумі 84,49грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112,00грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано