Рішення

від 16.07.2008 по справі 15/146-2465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/146-2465

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2008 р.Справа № 15/146-2465

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя, бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ в особі Тернопільського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, к. 501, м. Тернопіль

до Фермерського господарства "Делитканич", смт. Великий Глибочок, Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 3500 грн.

за участю представників сторін:

прокуратури: Молень І.Й. –посвідчення № 21.

позивача:           Головний спеціаліст –юрист Баран Віталій Сидорович –довіреність № 106 від 02.07.08р.;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль про стягнення з Фермерського господарства "Делитканич", смт. Великий Глибочок, Тернопільського району Тернопільської області, 3500,00 грн. неповернутої фінансової допомоги, отриманої згідно договору № 8 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29 червня 2005 року.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася за відсутністю відповідного клопотання.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю.

Відповідач витребуваного ухвалами суду від 09.06.2008р. та 02.07.2008р. обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Спір розглядається за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки фермерських господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

29 червня 2005 року між Тернопільським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Делитканич" укладено договір № 8 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого та згідно "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1102, позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Делитканич" в сумі 7000 грн., а відповідач –використати її за цільовим призначенням та повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Для забезпечення виконання даного зобов'язання між сторонами у справі було укладено договір застави від 30.06.2005р., який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 314.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання щодо надання державним фондом підтримки фермерських господарств поворотної фінансової допомоги та зобов'язання фермерського господарства повернути фонду суму отриманої позички в строк, визначений договором.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до пунктів 3.4.2, 4.1 договору, фермерське господарство "Делитканич" зобов'язалося повернути кошти фінансової підтримки (допомогу) на поворотній основі Тернопільському відділенню Укрдержфонду згідно з графіком: до 01 листопада 2006 року в сумі 3500 грн., до 01 листопада 2007 року –3500 грн..

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Позивач виконав свої зобов'язання по договору № 8 від 29.06.2005р., а саме, 01 липня 2005 року на виконання умов укладеного договору, згідно платіжного доручення № 105 від 01.07.2005р., фондом перераховано на розрахунковий рахунок фермерського господарства "Делитканич" 7000 грн..

Відповідач свої зобов'язання виконав частково повернувши отриману фінансову допомогу в сумі 3500 грн. і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 3500,00 грн..

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт неповернення відповідачем коштів фінансової допомоги згідно графіку, передбаченого сторонами в договорі № 8 від 29.06.2005р., беручи до уваги, що відповідач у судове засідання без поважних причин не з'явився, витребуваного обґрунтованого відзиву на позов не подав, суд визнає позовні вимоги Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "Делитканич" 3500 грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 29, 33, 34, 44 - 49, 69, 82, 84, 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Делитканич", смт. Великий Глибочок, Тернопільського району Тернопільської області, код 33282115 на користь:

- Тернопільського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, к. 501, м. Тернопіль (р/р 26004301682565 в ЦВ ПІБ м. Тернопіль, МФО 338426, код 14033150 –3500,00 грн. фінансової допомоги.

- в дохід Державного бюджету України 102 грн. державного мита.

- в дохід Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі –118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).  

4.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" липня 2008 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська