Постанова

від 31.07.2008 по справі 28/31-08-779

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/31-08-779

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" липня 2008 р. Справа № 28/31-08-779

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Л.В. Поліщук

Суддів Л.І. Бандури, Л.І. Бойко

          Згідно розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду № 75 від 07.07.2008 р. проведено заміну у складі колегії: замінено суддю В.Б. Туренко на суддю Л.І. Бойко.

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –В.В. Горобець

від відповідача –О.Н. Сеплярська

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН”

на рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2008р.

у справі № 28/31-08-779

за позовом ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН”

до Спортивного клубу „КРАЯН”

про визнання неукладеним договору оренди та зобов'язання повернути нежитлові приміщення та інше майно,

в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 31.07.2008 р.,

встановив:

          ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН” звернулося з позовом про визнання неукладеним договору оренди від 01.01.2007 р. спортивних нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 17, загальною площею 2,8 га, який укладений між ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН” та Спортивним клубом „КРАЯН”, і зобов'язання Спортивний клуб „КРАЯН” звільнити і повернути нежитлові приміщення спортивного комплексу та земельну ділянку, посилаючись на відсутність в договорі істотних умов, які притаманні договору оренди, а саме: між сторонами не досягнуто згоди щодо вартості майна з урахуванням його індексації; орендної плати з урахуванням індексації; порядку використання амортизаційних відрахувань; забезпечення виконання зобов'язань; порядку здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Також позивач зазначив, що діючим законодавством взагалі не передбачена можливість передачі в строкове користування державного майна на безоплатній основі. Крім того, згідно ч. 2 ст. 11 Закону України „Про холдингові компанії в Україні” оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. Тобто, до укладання договору оренди майна, що належить до державної власності, необхідно здійснити оцінку цього майна, після чого вже виникає можливість укласти договір оренди, в якому необхідно в обов'язковому порядку передбачити істотні умови, що визначені Законом. Таким чином, при укладенні договору оренди спортивних нежилих приміщень від 01.01.2007 р. необхідно було провести оцінку майна з метою визначення його вартості, яка вказується в договорі оренди та на підставі якої визначається розмір орендної плати.

          СК „КРАЯН” у відзиві на позов заперечував наявність договору оренди від 01.01.2007 р.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2008 р. (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не надано до суду оригіналу договору оренди від 01.01.2007 р. спортивних нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 17, загальною площею 2,8га, який укладений між ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН” та Спортивним клубом „КРАЯН”, а відповідач заперечує проти існування даного договору. Обов'язок доказування наявності спірного договору лежить на позивачеві. Суд неодноразово витребував у ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН” оригінал договору оренди, однак позивач не виконав ці вимоги, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач не довів що саме за договором оренди від 01.01.2007 р. були передані СК „КРАЯН” вищевказані приміщення. Також суд відмовив в позові в частині повернення позивачу приміщень та іншого майна спортивного комплексу, так як ці вимоги випливають саме із договору оренди від 01.01.2007 р.

          ВАТ „Холдінгова компанія „КРАЯН”, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6 Закону України „Про холдінгові компанії в Україні”, ст. ст. 10, 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 180, 181, 284 ГК України, ст. 638 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 33, 36, 39 ГПК України.

          У відзиві на апеляційну скаргу СК „КРАЯН” просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          ВАТ „ХК “КРАЯН” є державною холдинговою компанією, а тому відносини щодо оренди його майна регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Вимога скаржника про визнання договору оренди від 01.01.2007 р. не укладеним у зв'язку з відсутністю в договорі істотних умов, передбачених ст. 10 вищевказаного закону є неправомірною і не підлягає задоволенню, оскільки відсутність у тексті договору істотних умов, передбачених спеціальними законами тягне за собою недійсність відповідного договору на підставі ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК України.

          Крім того, позивач не довів в судових інстанціях факт укладення договору оренди від 01.01.2007 р. з СК „КРАЯН”, так як останній заперечує наявність такого договору, а позивач не надав оригінал цього договору, пославшись на те, що на момент призначення керуючого санацією ВАТ „ХК “КРАЯН” та виконання останнім своїх обов'язків було виявлено, що на підприємстві відсутні оригінали деяких документів, які стосуються господарської та іншої діяльності позивача, що унеможливило надати суду оригінал спірного договору.

          Між тим, згідно із ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги копію договору оренди від 01.01.2007 р. в якості доказу позовних вимог і повністю відмовив в позові, включаючи вимоги про звільнення СК “КРАЯН” і повернення ВАТ “ХК “КРАЯН” нежитлових приміщень і майна спортивного комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 17, оскільки ці вимоги пов'язані з визнанням вищевказаного договору неукладеним.

          Таким чином, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

          Рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2008 р. у справі № 28/31-08-779 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.І. Бойко