Рішення

від 29.07.2008 по справі 6961-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6961-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2008Справа №2-30/6961-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір 4 ЛТД», м.Ялта, вул. Південнобережне шосе, 25.

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам», м. Ялта, вул. Фурмана, 6, кв. 26.

Про стягнення 37680,00 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Бакулін В.В., предст. за дов. від 21.05.2008р. №05 у справі; Шевченко С.Н., директор, наказ №1-к від 16.10.2006р. у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір 4 ЛТД», м. Ялта - звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам», м. Ялта  про стягнення заборгованості 37680,00 грн., в тому числі 24000,0 грн. заборгованості з орендної плати 13680,0 грн. пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди №1 від 01.10.2007р., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвали направлені на адресу його реєстрації рекомендованою кореспонденцією.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.06.2008р. відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам» зареєстровано як юридична особа за юридичною адресою: м. Ялта, вул. Фурмана, 6, кв. 26, за цією адресою були скеровані позов та ухвали господарського суду.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено в матеріали справи не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2007р. ТОВ «Сапфір 4 ЛТД», м. Ялта (орендодавець) та ТОВ «Леді-Брам», м. Ялта (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна №1 (а.с. 7-8).

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 1 договору орендодавець передає в оренду нерухоме майно, яке належить йому на праві власності: виробничі та побутові приміщення будівлі, загальною площею 1325,3 кв.м., яке розташовано за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. 16 Апреля 1944 года (вул. Верхня), буд. 17, а орендар приймає його в оренду за актом прийому-передачі (Додаток 1) под. статутну діяльність.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт отримання майна у строкове платне користування (оренду) підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 01.10.2007р. до договору №1 від 01.10.2007р., який міститься в матеріалах справи (а.с. 9). Згідно з даним актом відповідач отримав в оренду нерухоме майно – виробничі та побутові приміщення будівлі, загальною площею 1325,3 кв.м., яке розташовано за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. 16 Апреля 1944 року (вул. Верхня), буд. 17.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата за місяць оренди майна становить 4000,00 грн. з ПДВ.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Строки сплати орендної плати сторонами узгоджено в пункті 3.2 договору. Так, у вказаному пункті зазначено, що оплата орендної плати здійснюється до 15 числа поточного місяця.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 15 листопада 2007 р. по 15 травня 2008 р. в сумі 24000,0 грн. (4000,00х6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

На підставі п. 4.1.3 розділу 4 договору орендар зобов'язується своєчасно вчиняти розрахунки з орендодавцем по суборенді нерухомого майна.

Свої зобов'язання по оплаті орендної плати відповідач не виконав, заборгованість з орендної плати становить 24000,00 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пункті 3.3 договору встановлено, що за несвоєчасність розрахунків з орендодавцем з орендної плати нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач заявив вимоги про стягнення пені в сумі 13680,0 грн. за період з 14.11.2007 р. по 21.05.2008 р., пеня розрахована позивачем виходячи від розміру 0,5%.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтям 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. №543/96 – ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В судове засідання позивач представив новий розрахунок пені з урахуванням подвійної ставки НБУ в сумі 1512,0 грн. Однак, при цьому, позивач розрахував пеню за період з 14 числа, проте, п. 3.2. договору передбачено, що орендна плата повинна сплачуватися орендарем до 15 числа поточного місяця.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 16.11.2007 р. по 21.05.2008 р., як заявлено позивачем, за кожний період окремо, розмір пені обчислений виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 1357,23 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги позивач про стягнення витрат на оплату витрат на правову допомогу  в сумі 3768,0 грн. з наступних підстав.

Стаття 59 Конституції України гарантує можливість отримання правової допомоги, що пов'язано з вільним вибором захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Згідно з Законом України «Про адвокатуру» від 10.02.1992 р. № 2887 статус адвоката мають особи які одержали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняли Присягу адвоката України.

Отримання юридичних послуг адвоката позивач підтверджує свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 862 від 26.03.2004 р., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 31 від 28.07.2008 р., платіжним дорученням № 52 від 29.05.2008 р. про сплату витрат на правову допомогу в сумі 3768,0 грн.

На підставі п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивача, пов'язані з оплатою послуг адвокату з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав достатньо доказів щодо отримання правової допомоги – послуг адвоката, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 29 липня 2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 06 серпня 2008р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам», м. Ялта, вул. Фурмана, 6, кв. 26 (р/р 260089351 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 30122617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір 4 ЛТД», м. Ялта, вул. Південнобережне шосе, 25 (р/р 26000301442151 в ЯФ АКБ «Національній кредит», м. Ялта, МФО 384715) 24000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1357,23 грн. пені, 3768,0 грн. витрат з оплати послуг адвокат, 267,14 грн. державного мита та 83,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.