Постанова

від 22.07.2008 по справі 9/379-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/379-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"22" липня 2008 р.                                                           Справа № 9/379-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного підприємства "Гарант-Д", м.Херсон

до відповідача 1 - Головного управління Державного казначейства України у  Херсонській області

відповідача 2 - ДПІ у м.Херсоні, м.Херсон   

про стягнення  927953грн. 67коп.

за участю:

прокурор - Мяло Н.В.

представників учасників процесу:

від позивача: Александров Ю.Ю., представник, дов. від 21.07.2008р., Трегубова Т.О., представник, дов. від 14.03.2008р.

від відповідача: Решетка В.В., гол. спец. юр. відділу, дов. від 08.04.2008р. №14-08/971

від відповідача 2: Тосік Н.І., гол. держ. податк. інспектор, дов. №15413/9/10-105 від 28.12.2007р.  

Позивач (приватне підприємство "Гарант-Д", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32725652) звернувся з позовом, у якому просить суд зобов'язати відповідача -1 (Головне управління Державного казначейства у Херсонській області, м.Херсон) стягнути на користь підприємства 927953грн. 67коп. бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за звітні податкові періоди квітень-травень 2005р., висновок на проведення якого відмовляється надати відповідач 2 - Державна податкова інспекція у м.Херсоні.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що в установленому порядку зареєстрований платником ПДВ, за наслідками господарської діяльності надає  органу державної податкової служби (ДПС) податкову звітність у відповідності з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями (далі Закон №168).

В процесі ведення господарської діяльності підприємством здійснювалися операції, що оподатковуються за ставкою 20%. За даними поданих контролюючому органу податкових декларацій по ПДВ за звітні періоди квітень-травень 2005р. підприємство заявило до бюджетного відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на р.рахунок відповідно 402419грн. та 561297грн.

Податковий кредит по здійснених господарських операціях за звітні періоди квітень-травень 2005р. сформовано у повній відповідності з вимогами приписів Закону №168. Одержана продукція повністю оплачена постачальникам, на кожну поставку продукції її продавцями виписано і видано покупцю (позивач) податкові накладні, які містять усі встановлені обов'язкові реквізити.

Після проведення контролюючим органом перевірок з питань достовірності нарахування підприємством бюджетного відшкодування за квітень-травень 2005р., оформлених актами перевірок №371/23-7/32725652 від 09.02.2006р., №2310/23-7/32725652 від 13.07.2006р., №1203/23-7/32725652  від 03.04.2006р. виявлено завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 927953грн. 67коп., про що було прийнято податкові повідомлення-рішення, які у судовому порядку визнано нечинними, зазначені судові акти набрали чинності  і є преодиціальними для цієї справи.

Відповідач 1 - Головне управління Державного казначейства України (ГУДКУ) в Херсонській області у наданих письмових поясненнях зазначає, що здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, отже, до його повноважень не входить контроль за своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету та обгрунтованістю бюджетного відшкодування ПДВ.

Правомірність заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ встановлюється контролюючим органом, яким у конкретному випадку є орган ДПС, який зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Просить суд прийняти рішення з врахуванням обставин справи та вимог податкового законодавства, що регулює правовідносини з відшкодування ПДВ.

Відповідач 2 - ДПІ у м.Херсоні позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на те, що в порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону №168 підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 329119грн. 92коп. та зменшено податкові зобов'язання на суму ПДВ - 174551грн. 67коп., в результаті чого виявлено завищення заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ на суму 503671грн. 59коп.

По першому ланцюгу постачальників ПП "Альфа-Скреп" включило до податкового кредиту суми ПДВ від постачальника металоконструкцій ПП "Техмаркет". В свою чергу, ПП "Альфа-Скреп" відкориговано (зменшено) суму податкових зобов'язань ПП "Гарант-Д" у квітні 2005р. на суму ПДВ - 174551,67грн.; у травні 2005р. завищено податковий кредит за даним ланцюгом постачання на суму ПДВ - 5000грн.

Крім того, в травні 2005р. по ланцюгу постачання ПП "Техмаркет" - ПП "Альфа- Скреп" - ПФ "Прайс" - ПП "Гарант-Д" завищено податковий кредит на суму ПДВ 324119,92грн.

Стосовно посадових осіб ПП "Альфа-Скреп" УПМ ДПА у Херсонській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, відповідальність за який передбачена ст.312 КК України, у зв'язку з чим документи вилучені УПМ ДПА у Херсонській області.

Також, за результатами проведених заходів після складання акту перевірки встановлено, що постачальником ПП "Техмаркет" (відповідь підприємства вх.№8156/10 від 29.03.2006р.) є підприємство ТОВ "Леокос" (код 33148533, м.Київ), згідно податкових накладних: №352 від 01.04.2005р. на загальну суму 1518858,35грн., у т.ч. ПДВ -253143,06грн. (металовироби б/в - 3426,594т); №4 від 01.01.2005р. на загальну суму 2291351,17грн., у т.ч. ПДВ - 381891,86грн. (металовироби б/в - 2421,758т).

Згідно отриманої від ДПІ у Деснянському районі м.Києва відповіді (вх. від 17.04.2006р. №3585/7) щодо ТОВ "Леокос" встановлено, що підприємство ліквідовано за рішенням Деснянського районного суду м.Києва  від 27.12.2005р., відповідно до якого установчі документи та свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними з моменту реєстрації підприємства.

В порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168 підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 67105грн. та зменшено податкові зобов'язання на суму ПДВ - 125000грн., в результаті чого виявлено завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на 192105грн.

Так, по першому ланцюгу постачання ПП "Гарант-Д" включило до податкового кредиту суму ПДВ 125000грн. від постачальника ТОВ "ТПК Стиль" (код 31006793, м.Херсон). ТОВ "ТПК Стиль", в свою чергу, включено до податкового кредиту суму ПДВ 123641,67грн. по постачальнику ТОВ "Інтрекс" (код 31042999, м.Миколаїв), а  ТОВ "Інтрекс" включено до податкового кредиту накладні ПП "Нікір" (код 31135022, м.Херсон) на суму ПДВ 122500грн. Згідно інформації, отриманої від ПП "Нікір", до податкового кредиту підприємства включено  податкові накладні на суму ПДВ 119021,68грн., виписані ТОВ НМК-Трейд" (код 32045917, м.Київ). Згідно отриманої від ДПІ у Оболонському районі м.Києва відповіді (вх. від 29.05.2006р. №5456/7) встановлено, що ТОВ "НМК-Трейд" не мало взаємовідносин із ПП "Нікір" (код 31135022).

Викладені обставини свідчать про непідтвердження сплати податку до бюджету по усіх ланцюгах постачальників.

Орган ДПС вважає, що крім додержання обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, право на бюджетне відшкодування ПДВ не залежить від сплати лише позивачем його покупцям ПДВ у складі ціни придбаних товарів (продукції, послуг), цей податок має бути сплаченим постачальниками та продавцями по всіх ланцюгах від товаровиробника до остаточного споживача.

З посиланням на норму п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 відповідач звертає увагу на те, що право на податковий кредит з ПДВ пов'язане з обов'язковою наявністю такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до положень Закону №168 позивач зареєстрований в ДПІ у м.Херсоні в якості платника податків, у тому числі й платника податку на додану вартість (ПДВ) і за результатами фінансово-господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства подає контролюючому органу за встановленою формою податку звітність.

В процесі ведення статутної діяльності підприємством здійснювалися господарські операції з купівлі-продажу продукції (товарів. послуг), що оподатковуються за ставкою 20%.

Згідно даних податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди квітень, травень 2005р. позивачем задекларовано у квітні та травні залишок від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, відповідно 402419грн. та 561297грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування, відповідно, 402419грн. та 561297грн. шляхом перерахування цих сум на рахунок платника податку в установі обслуговуючого банку.

Контролюючим органом на підставі приписів ч.3 ст.11-1, п.9 ч.6 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ було проведено документальні та документальні невиїзні перевірки обгрунтованості заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за звітні податкові періоди - квітень, травень 2005р., оформлені актами:

- документальної перевірки обгрунтованості відшкодування ПДВ за квітень-травень 2005р. (акт від 18.10.2005р. №1922/23-7/32725652), у висновках якого встановлено, що за результатами перевірки декларації за квітень  2005р. сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок в установі банку складає 385752грн. 33 коп. замість 402419грн., заявлених до відшкодування платником, різниця склалася внаслідок порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, у зв'язку з віднесенням підприємством до складу податкового кредиту за квітень 2005р. ПДВ, не підтвердженого на момент перевірки податковою накладною внаслідок придбання товарів на суму 1666,6грн. 67коп. Зазначеною перевіркою встановлено, що згідно декларації за травень 2005р. платником заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок - 561297грн., підтверджено контролюючим органом - 561297грн.;

- документальної невиїзної перевірки обгрунтованості відшкодування ПДВ за квітень, травень 2005р. (акт від 09.02.2006р. №371/23-7/32725652), складений за наслідками зустрічних перевірок постачальників по ланцюгах до виробника, згідно якого встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8. ст.1; п.п.7.4.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 ст.7 Закону №165 виявлено завищення підприємством заявленої до відшкодування суми ПДВ на 503671грн. 59коп., у тому числі: за квітень 2005р. - 174551грн. 67кпо., за травень 2005р. - 329119грн. 92коп.;

- документальної невиїзної перевірки обгрунтованості відшкодування ПДВ за травень 2005р. (акт від 03.04.2006р. №1203/23-7/32725652), складений за наслідками зустрічних перевірок постачальників по ланцюгах до виробника, згідно якого встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168 виявлено завищення підприємством заявленої до відшкодування суми ПДВ за травень 2005р. на 232177грн., а також донарахування податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 6623грн.;

- документальної невиїзної перевірки обгрунтованості відшкодування ПДВ за квітень 2005р. (акт від 13.07.2006р. №2310/23-7/32725652), складений за наслідками зустрічних перевірок постачальників по ланцюгах до виробника, згідно якого встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4;; п.п.7.7.1 п.п.7.7.5 ст.7 Закону №168 виявлено завищення підприємством заявленої до відшкодування суми ПДВ за квітень 2005р. на 192105грн.

За наслідками вищеперелічених перевірок та на підставі висновків, викладених у складених  органом ДПС актах було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 13.02.2006р. №0001062301/0 про зменшення ПП "Гарант-Д" заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за звітний податковий період - квітень 2005р. на 174551грн. 67коп., за травень 2005р. - на 329119грн. 92коп., всього 503671грн. 59коп.;

- від 07.04.2006р. №0002432301/0 про зменшення заявленого до відшкодування ПДВ у звітному податковому періоді травень 2005р. на суму 232177грн. 08коп.;

- від 07.04.2006р. №0002422301/0 про донарахування податкового зобов'язання по ПДВ на суму 9934грн. 38коп., у тому числі за основним платежем - 6622грн. 92коп. та за штрафною санкцією - 3311грн. 46коп.;

- від 14.07.2006р. №0005552301/0 про зменшення ПП "Гарант-Д" заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за світний податковий період - квітень 2005р., з яких на суму 192105грн., в зв'язку з проведенням часткового відшкодування у сумі 2729грн. 67коп., нараховано податкове зобов'язання по фінансовій санкції в розмірі 1364грн. 84коп. та основним платежем в розмірі відшкодованої суми 2729грн.

З вищеперелічених сум на момент здійснення перевірок підприємству невідшкодовано 925224грн., відшкодовано 2729грн. 67коп.

Як  вбачається з наданих актів  перевірок підставою для зменшення бюджетного відшкодування та донарахування податкового зобов'язання по ПДВ, було невиконання постачальниками постачальників позивача положень Закону №168 щодо формування податкового кредиту.

Позивачем було прийнято заходи до оскарження у судовому порядку вищеперелічених  податкових повідомлень-рішень, що було підставою для порушення господарським судом Херсонської області справ: №8/298-АП-06 про визнання нечинними повідомлень-рішень від 07.04.2006р. №0002422301/0 та №0002432301/0 (з дробом 1, 2) та № 11/180-АП-07 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.02.2006р. №0001062301/0 (з дробом 1, 2, 3) та №0005552301/0 від 14.07.2006р. ( з дробом 1).

Постановами господарського суду Херсонської області, відповідно, від 19.10.2006р. та від 18 травня 2007р. позовні вимоги ПП "Гарант-Д" задоволено, вищеперелічені податкові повідомлення-рішення визнано нечинними.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.01.2007р. у справі №8/298-АП-06 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007р. у справі №11/180-АП-07  постанови місцевого господарського суду  залишено без змін.

Мотивуючи ухвалені рішення, суди посилались на помилковість висновків органу ДПС щодо того, що непідтвердження надмірної сплати ПДВ контрагентами постачальника позивача виключає право на включення до податкового кредиту сплаченого у ціні товару податку.

Судами досліджено і встановлено, що позивачем зобов'язання перед постачальником виконані у повному обсязі, сума ПДВ сплачена у складі придбаної продукції.

Постанови господарського суду у справах №8/298-АП-06 та №11/180-АП-07 набули чинності.

Відповідно до частини 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Суд також враховує той факт, що акти перевірок не містять відомостей, які б свідчили про відсутність заповнених у відповідності з вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 виданих постачальниками податкових накладних, або їх заповнення з порушенням встановленого порядку.

Не спростовано також контролюючим органом і факт правомірності формування платником податку податкового кредиту та факту проведення повної оплати придбаного у постачальників металобрухту.

Виходячи з положень Закону №168, платник податку самостійно визначає напрямки проведення бюджетного відшкодування, зазначаючи їх у податковій декларації.

На підставі пункту 3.4 Порядку відшкодування ПДВ з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання податкової декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

На підставі п.6.2 Порядку платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Згідно приписів частин 1 та 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не підтверджено належною доказовою базою обґрунтованість висновків перевіряючих та не спростовано правильність формування позивачем податкового кредиту за здійсненими господарськими операціями.

Враховуючи викладене, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 4 Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та ГУДКУ від 02.07.1997р. № 209/72 (в редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З огляду на положення Порядку позивач просить суд зобов'язати ГУДКУ у Херсонській області стягнути з Державного бюджету належну йому суму бюджетного відшкодування.

Беручи до уваги приписи Порядку, а також те, що обов'язок перерахування коштів покладено на відповідача – ГУДКУ у Херсонській області, який здійснює касове обслуговування Державного бюджету, суд зобов'язує провести відповідача - ГУДКУ у Херсонській області стягнення присудженої суми бюджетного відшкодування на користь ПП "Гарант-Д".

Доводи відповідача - ДПІ у м. Херсоні з врахуванням викладених у мотивувальній частині постанови підстав та наведених на їх обґрунтування правових норм, фактичних матеріалів справи до уваги не приймаються.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 1700 грн. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту –25.07.2008р. о 15 год. 00хв., каб. № 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Зобов'язати Головне управління державного казначейства України у Херсонській області (м.Херсон, вул.Комсомольська, 21, код 22762213) стягнути з Державного бюджету України - р.рахунок 31118030700002, ГУДКУ у Херсонській області, одержувач - Держбюджет м.Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200, на користь приватного підприємства "Гарант-Д", м.Херсон, Кошовий спуск, 3-а, код ЄДРПОУ 32725652, розрахунковий рахунок 260055305 ХОД "Райффайзен банк аваль" МФО 352093 борг по невідшкодованому  податку у сумі 927953грн. 67коп.

2. Присудити приватному підприємству  "Гарант-Д", м.Херсон, Кошовий спуск, 3-а, код ЄДРПОУ 32725652, розрахунковий рахунок 260055305 ХОД "Райффайзен банк аваль" МФО 352093 з Державного бюджету 1700 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складений