Рішення

від 17.07.2008 по справі 15/280-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/280-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.08           Справа № 15/280-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс», м. Київ

до відповідача Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптеки №92, смт. Зноб-Новгородське, Сумська область

про стягнення 4001 грн. 33 коп.

                                                                              СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:   не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

       Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4001 грн. 33 коп. заборгованості, в тому числі 3582 грн. 62 коп. основного боргу відповідно до договору постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії і гігієни №5631 від 10.11.2007р., 167 грн. 84 коп.  пені та 250 грн. 78 коп. штрафу.

      В дане судове засідання від позивача надійшло клопотання №94 від 10.07.2008р., в якому позивач просить суд розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами. Також позивачем подано для долучення до матеріалів справи копію доручення на отримання товару відповідачем.

      Відповідач в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином (вказане підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 17.06.2008р. та від 08.07.2008р.), згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

10.11.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії і гігієни №5631, за умовами п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов‘язався поставити і передати лікарські засоби, предмети медичного постачання, косметичні засоби та предмети особистої санітарії і гігієни у власність відповідача (покупця) для використання його в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, а відповідач зобов‘язався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно п. 5.1 договору відповідач зобов‘язався оплатити товар за цінами, встановленими у товарно-транспортних накладних після його прийняття. В разі, якщо у товарно-транспортних накладних позивача термін оплати поставленої продукції не вказаний, покупець зобов‘язаний повністю оплатити товар в строк до 30 календарних днів з моменту поставки.

10.12.2007р. по товарно-транспортній накладній №М0011348 позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 3582 грн. 62 коп., за яку відповідач у встановлений строк не розрахувався (у товарно-транспортній накладній визначено дату оплати товару – 09.01.2008р.) і борг відповідача перед позивачем за поставлену по договору продукцію, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 3582 грн. 62 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором та товарно-транспортною накладною №М0011348 від 10.12.2007р., а також довіреністю на отримання товару серії ЯМЕ №699296 від 04.12.2007р. на ім‘я Гниденко Н.Г. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

 Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 3582 грн. 62  коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у 167 грн. 84 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.5 договору  постачання №5631 від 10.11.2007р.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача 167 грн. 84 коп. пені, передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору постачання №5631 від 10.11.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 250 грн. 78  коп.  штрафу (п. 6.5 договору передбачає, що за прострочення понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати між сторонами додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної вартості несплаченого товару, згідно п. 3 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.

     Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання, а частиною 2 встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тому, штраф як вид неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов'язань.

    Також, суд вважає за необхідне зазначити, що за прострочку виконання зобов'язання до відповідача застосовано інший вид забезпечення виконання зобов‘язання – стягнення пені.

    Крім цього, суд звертає увагу, що позивачем у договорі при визначенні відповідальності відповідача у вигляді штрафу робиться посилання на п. 3 ст. 231 ГК України, що закріплює положення про те, що Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов‘язань, зазначених у частині другій цієї статті. А частина 2 ст. 231 ГК України визначає розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов‘язання, в якому хоча б одна сторона є суб‘єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов‘язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов‘язання фінансується за рахунок державного бюджету чи за рахунок державного кредиту.

    Тому, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині 250 грн. 78 коп. штрафу  задоволенню не підлягають.

    Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.    Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптеки №92 (Сумська область, смт. Зноб-Новгородське, вул. Леніна, 29, код 23820237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» (м. Київ, вул. Васильківська, 30, код 32911643) 3582 грн. 62 коп. основного боргу, 167 грн. 84 коп.  пені,  95 грн. 60 коп. витрат по держмиту, 110 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову - відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 17.07.08р.