Постанова

від 30.07.2008 по справі 5020-2/019

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-2/019

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 липня 2008 р.                                                                                    № 5020-2/019  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Дерепи В.І.,Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

на  постановувід 23.04.2008 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 5020-2/019

за  позовом ТОВ "Горторг"

доВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

провизнання недійсним рішення комісії

за участю представників:

від позивача-  Ємельяненко В.О.

від відповідача-  Серпокрилов О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.02.2008 р. (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. (судді: Черткова І.В., Волков К.В., Щепанська О.А.), позов задоволено: визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування позивачу суми відшкодування збитків 180223,78 грн., яке оформлено протоколом.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, а в позові відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.01.2000 р. між ТОВ "Горторг" (абонент) та ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (енергопостачальник) укладено договір № 1150 на забезпечення електричною енергією.

Судами досліджено, що при проведені планової перевірки абонента 05.12.2007 р. енергопостачальником встановлено порушення пунктів 7.6, 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (надалі –Правила), а саме: самовільне підключення до мережі. За результатами перевірки складено акт № 0096986 від 05.12.2007 р.

На підставі зазначеного акту комісією по розгляду актів про порушення Правил визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих збитків. Рішення комісії оформлено протоколом № 470 від 11.12.2007 р.

Судами досліджено, що акт № 0096986 від 05.12.2007 р. складено за участю Єрмакова В.П., особа якого актом про порушення не встановлена. В акті не зазначається його посаду та наводяться будь-які дані про документи, які надані Єрмаковим В.П. Не зазначається також на те, в який спосіб Єрмаков В.П. був залучений до складання акту перевірки. У свою чергу, відповідач надав докази того, що Єрмаков В.П. у трудових відносинах з позивачем не перебуває.

Отже судами встановлено, що відповідач не здійснив належних дій щодо залучення до складання акту особи, яку можна було б визнати представником позивача.

Приймаючи рішення та постанову суди виходили з того, що оскільки актом про порушення Правил користування електричною енергією порушення з боку ТОВ "Горторг" належним чином не встановлено, позовні вимоги про визнання недійсним рішення комісії підлягають задоволенню.

Проте, з таким висновками суду першої та апеляційної інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржене рішення комісії ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Судами встановлено, що рахунок на сплату визначеної комісією суми позивачем отриманий.

Відповідно до п. 6.43 Правил (у редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005р.), споживач має оплатити рахунки за недораховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

За таких обставин рішення комісії не тягне для споживача негативні правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.

Отже, оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом № 470 від 11.12.2007 р., може бути використано в якості доказу у разі звернення ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії,  і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, постановлені у справі судові рішення про задоволення позову підлягають скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п.1 ст. 80, ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. у справі № 5020-2/019 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           В. Дерепа

                                                                                                        М. Черкащенко