1982-6/0
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 р. № 1982-6/0
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)
суддів :Заріцької А. О., Хандуріна М.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державної податкової інспекції у місті Суми
на постанову
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року
господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року
у справі№ 1982-6/0
за заявою Державної податкової інспекції у місті Суми
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Темп"
проБанкрутство
За участю представників сторін
Від скаржника:Не з'явився
Від боржника: Не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у місті Суми звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас -Темп".
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року (суддя Гордієнко М. І.) заяву Державної податкової інспекції у місті Суми про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас -Темп" повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у місті Суми звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.
Харківським апеляційним господарським судом (головуючий судя - Олійник В. Ф. та судді: Гончар Т. В., Кравець Т. В.) за результатами розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року було винесено постанову від 13.05.2008 року, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Державна податкова інспекція у місті Суми звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 61, 64 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2008 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми до провадження та призначено скаргу до розгляду.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України Шульги О. Ф. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Короткевича О. Є., суддів Заріцької А. О. та Хандуріна М. І.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.
Відповідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.
Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або апеляційним поданням.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду заяву Державної податкової інспекції у місті Суми про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Темп" суд першої інстанції посилався неподання заявником доказів відсутність підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Таким чином, за правилами зазначеної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності (з такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.02.2004 №04/087).
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заява кредитора про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас - Темп" не містить викладених обставин щодо фактично припинення боржником господарської діяльності, кредитором до заяви не додано доказів, які б свідчили про її фактичне припинення і доказів в обґрунтування цього не надано тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновок, що висновок суду першої інстанції про залишення заяви про банкрутство без розгляду правомірнй.
На стадії порушення провадження у справі суд не має права з'ясовувати та надавати оцінку доказам відсутності підприємницької діяльності, оскільки це можливо зробити з дотриманням основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України) лише в судовому процесі за порушеною справою.
Відповідно до ст. 106 ГПК України ухвали господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також, цією статтею встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що прийняті судами попередніх інстанцій постанова та ухвала не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.111-13 ГПК України у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справи про банкрутство, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Відповідно до ст. 1117 України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для всебічного повного та об'єктивного розгляду.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 3 ч. 1 ст. 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року у справі №1982-6/0 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 06.03.2008 року у справі №1982-6/0 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Сумської області на новий розгляд.
Головуючий Короткевич О. Є.
Судді Заріцька А. О.
Хандурін М.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2008 |
Оприлюднено | 22.08.2008 |
Номер документу | 1915237 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Короткевич O.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні