Рішення

від 07.07.2008 по справі 7059-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7059-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2008Справа №2-7/7059-2008

За позовом Приватного підприємства «Криммет» (96570, Сакський район, с. Червоне, вул. Северна, 21; м. Сімферополь, вул. К. Маркса/Толстого, 33/10, кв. 17А, ідентифікаційний код 33130809)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» (95051, м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41,  ідентифікаційний код 00293350)

Про стягнення  288 865,43 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Соколов М. В., предст., дов. від 08.02.2008 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Приватне підприємство «Криммет» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» про стягнення 288 865,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого за договором №31 від 01.06.2006 р. товару, через що заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» перед Приватним підприємством «Криммет» складає 261 441,73 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 17 538,08 грн., штраф у сумі 7050,00 грн. та 3% річних у розмірі 2 835,62 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час  та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.06.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський склотарний завод» (Покупець) та Приватним підприємством «Криммет» (Постачальник) був укладений договір поставки товару №31, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за одиницю товару становить 470 грн. з урахуванням ПДВ за одну тонну.

Загальна сума договору складає 235 000,00 грн. (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку.

Додатковою угодою від 30.01.2007 р. ціна за одиницю товару була змінена та складає 420 грн. з урахування ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки за договором та здійснювалася поставка товару, що підтверджується відповідними витратними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненими відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

У той же час, вартість товару відповідачем сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, через що заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» перед Приватним підприємством «Криммет» складає 261 441,73 грн. Направлена позивачем на адресу Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» претензія про сплату боргу відповідачем була визнана, однак до теперішнього часу борг не погашений.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 261 441,73 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №31 від 01.06.2006 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості переданого товару, через що вимоги Приватного підприємства «Криммет» в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» заборгованості у розмірі 261 441,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 4.5 Договору сторони передбачили, що при односторонній необґрунтованій відмові від виконання своїх обов'язків протягом дії цього договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 3% від суми договору.

У той же час, при обчисленні розміру штрафу позивачем не був врахований той факт, що додатковою угодою від 30.01.2007 р. ціна за одиницю товару була зменшена до 420 грн. за тонну. Отже, оскільки загальна ціна договору складає 210 000,00 грн. (500 тонн х 420,00 грн.), стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 6300,00 грн. (3% від ціни 210 000,00 грн.).

Крім того, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 17 538,08 грн. з наступних підстав.

Так, пункт 4.4 Договору №31 від 01.06.2006 р., на який позивач посилається як на підставу для стягнення штрафу, передбачає відповідальність Постачальника, тобто Приватного підприємства «Криммет», за несвоєчасну поставку товару, а не відповідальність Покупця за прострочення оплати товару.

В свою чергу, як вже було зазначено раніше, згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Суд звертає увагу на те, що в договорі №31 від 01.06.2006 р. відсутні положення, які визначають відповідальність Покупця (відповідача у справі) у вигляді пені за прострочення оплати товару.

Більш того, обов'язковість згоди сторін на визначення неустойки (штрафу або пені), у випадку порушення зобов'язання, і про необхідність фіксації цієї згоди сторонами саме у відповідному письмовому договорі передбачає стаття 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» 3% річних у сумі 2835,62 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, позивачем були допущені пмилки при здійсненні розрахунку 3% річних, оскільки сума річних за 129 днів прострочення оплати товару складає 2772,00 грн. (261 441,73 грн. х 3% : 365 дн. х 129 дн.).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позщовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський склотарний завод» (95051, м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41,  ідентифікаційний код 00293350) на користь Приватного підприємства «Криммет» (96570, Сакський район, с. Червоне, вул. Северна, 21; м. Сімферополь, вул. К. Маркса/Толстого, 33/10, кв. 17А, ідентифікаційний код 33130809) суму заборгованості у розмірі 261 441,73 грн., штраф у сумі 6300,00 грн., 2772,00 грн. річних, 2705,14 грн. державного мита та 110,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.